Рішення № 86281897, 11.12.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5869/19

Провадження № 2/500/2885/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в підготовчому провадженні цивільну справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що 1/2 частка вищевказаної квартири належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно до якої входить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 . Згідно заповіту від 04.06.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за №2-3842, ОСОБА_3 заповіла, належну їй на праві особистої власності квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , мав право на обов`язкову частку у спадковому майні та отримав свідоцтво про право на спадщину на за законом на 2/6 частки вищевказаної квартири. Позивач прийняла спадщину шляхом подачі у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації 04.03.1993 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 138162 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради народних депутатів Одеської області, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР (1963 року) - кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно заповіту від 04.06.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за №2-3842, ОСОБА_3 заповіла, належну їй на праві особистої власності квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 58156385 від 01.11.2019 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, заповіт ОСОБА_3 від 04.06.1997 року, зареєстрований за № 2-3842 не змінювався та не скасовувався.

Згідно до ст. 535 ЦК УРСР (1963 року) - неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Особою, яка має право на обов`язкову частку в спадщині, незалежно від змісту заповіту відповідно до ст. 535 ЦК УРСР (1963 року), являється ОСОБА_4 .

Встановлено, що ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину законом на 2/6 частки квартири АДРЕСА_1 , яке було видано державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області О.М. Богдан від 22.12.1998 року,

Згідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно п. 2 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Письмовою відповіддю нотаріуса, ОСОБА_1 було роз`яснено про неможливість видати свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 200, 263-265 ЦПК України, ст. 525, 534, 535, 549 ЦК УРСР (1963 року), суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар