Постанова № 86280687, 04.12.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7491/19

Провадження № 1-кс/487/9238/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2019 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Щербина С.В., за участю секретаря судового засідання – Єлишевої А.В., прокурора – Білецького С.Ю., слідчого – Фатєєва А.В., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Курносенко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засіданні в м. Миколаєві клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Фатєєва А.В. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019120070002295 від 02.10.2019 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Фатєєв А.В. звернувся із клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019120070002295 від 02.10.2019 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до чотирьох місяців, а саме до 04.02.2020 року.

В клопотанні зазначив, що 04.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яка підтверджується дослідженими матеріали кримінального провадження, а також неможливість завершити досудове розслідування до спливу двохмісячного строку досудового розслідування, тобто до 04.12.2019 року, оскільки потрібно виконати наступні процесуальні дії, а саме: отримати висновок судової транспортно-трасологічної експертизи, призначити судову авто технічну експертизу по обставинам ДТП, у разі необхідності та згоди провести слідчий експеримент з підозрюваним та іншими учасниками, отримати ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна», з урахуванням одержаних слідством даних, вирішити питання про повідомлення, про зміну раніше повідомленої підозри, виконати вимоги ст. 290, 291 КПК України, просили продовжити строк досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив про його задоволення.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що строк досудового розслідування закінчився 03.12.2019 року, оскільки ОСОБА_1 було затримано 03.10.2019 року, тому клопотання розглядається за межами строку досудового розслідування та є необґрунтованим.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думки свого захисника.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.

Другим слідчим відділом слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019120070002295 від 02.10.2019 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що 02.10.2019, приблизно о 20:30 годині, у вечірній час доби, в умовах необмеженої видимості, при сухому дорожньому покритті, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz S 600», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. Джерельна у м. Олександрія Кіровоградської області, в правій смузі з боку Новопразького шосе в напрямку вул. Трудових Резервів, не врахував дорожньою обстановку, не прийняв заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу та продовжив рух в зазначеному режимі, чим виявив злочинну самовпевненість.

Внаслідок зазначеного ОСОБА_1 допустив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля на велосипедиста ОСОБА_2 , який керував велосипедом марки «Десна», рухаючись в протилежному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелом основи та склепіння черепа, закрита травма органів грудної клітини, набряк головного мозку від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у лікарні.

03.10.2019 року ОСОБА_1 затримано відповідно до ч.4 ст. 208 КПК України.

Посилання захисника на те, що строк досудового розслідування починається з дня затримання особи є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства.

04.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру в тому числі здійснюється за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, повідомлення повинно містити – стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Отже, повинні бути докази, які підтверджують вказані обставини, оскільки стверджувати про підозру, посилаючись лише на факт нанесення відповідної шкоди особі – неможливо.

Таким чином, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність не лише письмового повідомлення про підозру, а також наявність достатніх доказів для її підтвердження. Відповідним доказам повинна надаватись оцінка.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, слідчий підтверджував наступними матеріали кримінального провадження: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.10.2019 за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вулиця Джерельна, у результаті якого зафіксовані обставини ДТП та вилучені транспортний засіб («Mercedes Benz S 600», реєстраційний номер НОМЕР_1 з механічними пошкодженнями та велосипед марки «Десна»); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 , яка повідомила, що її чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у лікарні з отриманими травмами в результаті дорожньо-транспортної пригоди; протоколами допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які підтвердили факт перебування за кермом ОСОБА_1 під час наїзду автомобіля «Mercedes Benz S 600» на потерпілого; протоколом огляду відеозапису проведення допиту ОСОБА_5 та стенограмою до нього; висновком авто технічної експертизи №19-6531/6532/6533/6534/6535/6536/7636 від 14.11.2018, відповідно до якого система керування та гальмівна система автомобіля «Mercedes Benz S 600», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент виникнення цієї пригоди, забезпечували водію технічну можливість контролювати напрямок руху автомобіля та здійснювати його гальмування з ефективністю відомою водію, іншими матеріалами досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді від 04.10.2019 року застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва.

Проте, ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 31.10.2019 року, ухвалу слідчого судді від 04.10.2019 року скасовано та відмовлено у задоволені клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у зв`язку з необґрунтованістю підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Так, повідомлення про підозру – це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання підозри уповноваженим суб`єктом у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування може перерости у твердження, що оформлюється відповідним кримінальним процесуальним актом – обвинувальним актом.

Виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України та взявши до уваги позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так, колегією суддів Миколаївського апеляційного суду встановлено, що об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановка, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками. Повідомлення про підозру має містити всі порушення Правил дорожнього руху, які мали місце під час дорожньо-транспортної пригоди, та чітке зазначення, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ч.2 ст. 286 КК України, тобто перебували у причинному зв`язку з ними, в які були лише умовами, що сприяли порушенню правил та настанню наслідків.

В той же час, повідомлення про підозру ОСОБА_1 не містить посилання на те, які ж саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу, що спричинили смерть потерпілого, допустив ОСОБА_1 , як того вимагає закон, що свідчить проте, що підозра ОСОБА_1 не є обґрунтованою.

Згідно п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя – суддя першої інстанції, до повноважень кого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 цього Кодексу.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 9 КПК України закріплений обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статею 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.

Положення ч. 2 ст. 8 КПК зобов`язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , що стала частиною національного законодавства.

Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто втручання суб`єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.

Статею 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, законодавцем передбачений судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

По-перше, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів (п. 1, 2, 3 ч. 1). При цьому, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті (ч. 2).

По-друге, шляхом оскарження стороною захисту (підозрюваним, його захисником, законним представником) рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора відповідно до вимог ст. 303 КПК України, зокрема (п.10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. За результатами розгляду скарги, згідно п. 1-1 ч.2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді може бути про скасування повідомлення про підозру.

Отже, в межах кримінального провадження №12019120070002295 від 02.10.2019 року, під час здійснення судового контролю під час досудового розслідування, а саме під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу, Миколаївським апеляційним судом встановлено, що підозра ОСОБА_1 не є обґрунтованою, що стало підставою для відмови у застосуванні будь-якого запобіжного заходу.

За таких обставин, в межах кримінального провадження №12019120070002295 від 02.10.2019 року, ОСОБА_1 не може вважатися підозрюваним, у розумінні процесуального закону та не має такого статусу.

Проте, визнання підозри необґрунтованою не перешкоджає подальшому проведенню досудового розслідування та строк досудового роздування встановлюється вимогами ст. 219 КПК України (тобто до дня повідомлення особі про підозру).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Таким чином, на теперішній час строк досудового розслідування, відповідно до п.3 ч.1 ст. 219 КПК України не закінчився, тому відсутні підстави для його продовження, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 219, 294, 295, 295-1 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Фатєєва А.В про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019120070002295 від 02.10.2019 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.В. Щербина