Ухвала суду № 86279731, 11.12.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 212/7455/2012

Провадження № 6/127/712/19

У Х В А Л А

11 грудня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

за участю секретаря судових засідань Коваленко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною заяву. Заява мотивована тим, що між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір від 09.04.2008 № МL-В01/060/2008. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №РМL-В01/060/2008, посвідчений 06.10.2008 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Нідзельською І.Є. Відповідно до умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010 № б/н ПАТ «ОТБ Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором від 09.04.2008 № МL-В01/060/2008. 17.04.2013 Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалене повторне заочне рішення в цивільній справі № 212/7455/2012 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 51 767,02 доларів США, що еквівалентно 413 747,90 грн., пеню 181 549,79 доларів США, що еквівалентно 1451035,70 грн та судовий збір в розмірі 3219 грн. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 26.06.2013 заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.04.2013 було змінено шляхом зменшення розміру пені до 51767,02 доларів США і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» пеню в розмірі 51767,02 доларів США, що еквівалентно 413747,90 грн. В іншій частині заочне рішення суду залишено без змін. 09.10.2013 за вищевказаним рішенням суду виданий виконавчий лист. Заявник вказує, що 19.07.2019 нею в рахунок погашення боргу по кредитному договору від 09.04.2008 року № МLВ01/060/2008 в добровільному порядку було внесено кошти від реалізації предмета іпотеки, у зв`язку з чим зобов`язання за кредитним договором від 09.04.2008 року № МL-В01/060/2008 припинені у повному обсязі, що підтверджено довідкою від 18.10.2019. На підставі положень ст. 432 ЦПК України заявник просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист по справі №212/7455/2012.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2019 до участі в справі залучений як правонаступник ОСОБА_3 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2019 ( без винесення окремого процесуального документа із занесенням до протоколу судового засідання) суд зобов`язав заявника надати докази щодо наявності/відсутності виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по цій справі.

В судове засідання, призначене на 11.12.2019, учасники справи не з`явилися.

Неявка осіб в судове засідання не є перешкодою для розгляду цієї заяви (ч. 3 ст. 432 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17.04.2013 Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №212/7455/2012 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено повторне заочне рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» заборгованість за кредитним договором № ML-B01/060/2008 від 09.04.2008 в розмірі 51 767,02 доларів США, що еквівалентно станом на 01.06.2012 року 413 747,90 гривень, з яких: 36 301,34 доларів США, що еквівалентно 290 138,45 гривень - заборгованість по кредиту; 15 465,68 доларів США, що еквівалентно 123 609,44 гривень - несплачені відсотки, а також стягнути пеню в розмірі 181 549,79 доларів США, що еквівалентно 1 451 035,70 грн та судовий збір в розмірі 3219,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 26.06.2013 заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.04.2013 було змінено шляхом зменшення розміру пені до 51767,02 доларів США і стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» пеню в розмірі 51767,02 доларів США, що еквівалентно 413747,90 грн. В іншій частині заочне рішення суду залишено без змін.

09.10.2013 за вищевказаним рішенням суду виданий виконавчий лист.

19.07.2019 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (Фактор) та ТОВ «ФК «Карточка Плюс» (Клієнт) був укладений Договір факторингу, згідно умов якого клієнт передає (відступає) Фактору право грошової вимоги, а Фактор приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, та стає кредитором за Кредитним договором № ML-B01/060/2008 від 09.04.2008, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з 29.06.2010).

31.08.2019 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Карточка плюс» укладено Договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки № РML-B01/060/2008 від 09.10.2008, згідно умов якого первісний кредитор передає та відступає новому кредитору, а новий кредитор приймає усі права вимоги до іпотекодавця за Договором іпотеки РML-B01/060/2008 від 06.10.2008, укладеним в забезпечення виконання умов кредитного договору № ML-B01/060/2008 від 09.04.2008.

19.07.2019 між ОСОБА_3 (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Карточка Плюс» (Клієнт) був укладений Договір факторингу, згідно умов якого Клієнт передає Фактору право грошової вимоги, а Фактор приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, та стає кредитором за зобов`язаннями боржника за Кредитним договором № ML-B01/060/2008 від 09.04.2008.

Ухвалою Вінницького міського суд Вінницької області від 21.10.2019 замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника – ОСОБА_3 .

Виконавчий лист по цій справі знаходиться на примусової виконанні у Вінницькому районному ВДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ( ВП №58580145 відкрите 15.03.2019 ). Постановою від 26.09.2019 виконавець зупинив вчинення виконавчих дій у зв`язку із зверненням до суду про заміну сторони у виконавчому провадженні.

З виданої ТОВ «ОТП Факторинг Україна» довідки від 18.10.2019 слідує, що ОСОБА_2 в повному обсязі виконала зобов`язання по кредитному договору № МL-B01/060/2008 від 09.04.2008.

Відсутність заборгованості підтверджує також і ОСОБА_3 (довідка від 11.12.2019).

Згідно положень частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до змісту вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню.

Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як встановлено судом, виконавчий лист №212/7455/2012, виданий 09.10.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області, перебуває на виконанні у виконавчій службі, та рішення в строк, зазначений для самостійного виконання рішення суду, боржником не виконано.

Тобто рішення суду підлягає примусовому виконанню за правилами, встановленими Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зі змісту листа як ТОВ «ОТП Факторинг», так ОСОБА_3 , а також самої заяви ОСОБА_2 слідує, що боржником лише в липні 2019 року виконане зобов`язання, тобто такі дії були вчинені після відкриття виконавчого провадження та спливу строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду боржником, на стадії примусового виконання судового рішення, що регулюється положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У зв`язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред`явлено до виконання, необхідності звертатись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі. Наслідком закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є надіслання виконавчого листа разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду (ч. 3 ст. 39 Закону»).

Відповідна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 16.01.2018 року у справі № 755/15479/14-ц.

Таким чином, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та ст. 432 ЦПК України обставини для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.260, 353, 354, 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого 09 жовтня 2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №212/7455/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: