Рішення № 86279037, 12.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2019Справа № 910/12189/19Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач"

до акціонерного товариства "Укртрангаз"

про стягнення 134 514,84 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач" до акціонерного товариства "Укртрангаз" про стягнення 134 514,84 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору транспортування природного газу № 1807000523 від 19.09.2018 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання ( з сплати позитивних не балансів за березень 2019 року та за квітень 2019 року).

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 114 690,51 грн. та три проценти річних у розмірі 19 824,33 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.09.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

02.09.2019 р. до канцелярії суду від акціонерного товариства "Укртрангаз" надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2019 року у задоволенні клопотання акціонерного товариства "Укртрангаз" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

19.09.2018 року між акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач" (замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1807000523, відповідно до умов якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Пунктом 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 01 травня 2019 року до договору) встановлено, що за цим договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі - кодекс), цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Пунктом 3 глави 1 розділу 1 Кодексу дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу 1 Кодексу балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.

Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (пункт 5 глави 1 розділу 1 Кодексу).

Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу (пункт 5 глави 1 розділу 1 Кодексу).

Відповідно до пункту 1 розділу 1 глави XIV Кодексу замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

Пунктом 2 розділу 1 глави XIV Кодексу встановлено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 3 розділу 1 глави XIV Кодексу перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи (пунктом 3 розділу 1 глави XIV Кодексу).

У відповідності до пункту 6 розділу 6 глави XIV Кодексу плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Пунктом 18 розділу 1 глави XIV Кодексу визначено, що оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Згідно з п. 19 розділу 1 глави XIV Кодексу у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 20 розділу 1 глави XIV Кодексу у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п.3.1 договору оператор зобов`язаний, зокрема здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

За змістом пункту 4.1 цього договору, що замовник зобов`язаний здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до п. 11.4 договору, врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Як зазначено позивачем, в результаті надання послуги транспортування протягом березня 2019 року та травня 2019 року AT "Укртрансгаз" здійснений розрахунок небалансів ТОВ "Газпромстач", які є позитивними.

ТОВ "Газпромстач" отримано від AT "Укртрансгаз" по договору транспортування природного газу №1807000523 від 19.09.2018 року наступні акти врегулювання щодобових небалансів в електронній формі (з використанням електронних засобів оброблення інформації):

акт № 03-2019-1807000523 від 31.03.2019 року за березень 2019 року;

акт № 04-2019-1807000523 від 30.04.2019 року за квітень 2019 року.

Відповідно до акту № 03-2019-1807000523 від 31.03.2019 року врегулювання щодобових небалансів за травень 2019 року, AT "Укртрансгаз" мало сплатити на користь ТОВ "Газпромстач" 1 481 074,30 грн вартості позитивних небалансів.

Строк оплати до 20.04.2019, згідно з пунктом 3.1. договору.

Відповідно до акту № 04-2019-1807000523 від 30.04.2019 року врегулювання щодобових небалансів за квітень 2019 року, AT "Укртрансгаз" мало сплатити на користь ТОВ "Газпромстач" 1 318 370,10 грн вартості позитивних небалансів.

Строк оплати до 20.05.2019, згідно з пунктом 3.1. договору.

З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2019 позивач звернувся до відповідача листом від 25.04.2019 №1998 щодо надання документів з проханням направити на адресу позивача акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року № 03-2019-1807000523 від 31.03.2019 в паперовому вигляді за підписом уповноваженої на це особи та скріпленого печаткою відповідача. Крім того, разом з вищезазначеним актом, позивач просив оформити та направити на свою адресу акт звірки розрахунків станом на 01.04.2019.

Вказаний лист відповідач отримав 02.05.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01019 08202423, однак залишив без відповіді та задоволення.

06.05.2019 позивач звернувся до відповідача листом від 06.05.2019 № 2032 щодо сплати заборгованості за добовий небаланс за березень 2019 року у розмірі 1 481 074,30 грн.

21.05.2019 позивач звернувся до відповідача листом від 21.05.2019 № 2105 щодо сплати заборгованості за добовий небаланс за березень, квітень 2019 року, в якому зазначив, що відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача заборгованість у розмірі 1 481 074,30 грн. на підставі акта № 03-2019-1807000523 від 31.03.2019 за газовий місяць березень 2019 року та 1 318 370,10 грн. на підставі акта № 04-2019-1807000523 від 30.04.2019 за газовий місяць квітень 2019 року до 20.05.2019.

Вказаний лист відповідач отримав 22.05.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01019 08865058, однак залишив без відповіді та задоволення.

21.05.2019 відповідач повторно звернувся до відповідача листом від 21.05.2019 № 2106 щодо надання документів з проханням направити на адресу позивача акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року № 03-2019-1807000523 та акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2019 року № 04-2019-1807000523 від 30.04.2019 в паперовому вигляді за підписом уповноваженої на це особи та скріпленого печаткою відповідача. Крім того, разом з вищезазначеними актами, позивач просив оформити та направити на свою адресу акт звірки розрахунків станом на 01.05.2019.

Вказаний лист відповідач отримав 22.05.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01019 08865066.

У відповідь листом від 28.05.2019 року №2001ВИХ-19-1834 на лист позивача від 21.05.2019 № 2106 відповідач надіслав акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року №03-2019-1807000523 та акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2019 року № 04-2019-1807000523 від 30.04.2019 в паперовому вигляді за підписом уповноваженої особи.

Також, відповіддю на претензію від 05.06.2016 року №1001ВИХ-19-2462, відповідач повідомив позивача про те, що 26.04.2019 року AT "Укртрансгаз" здійснило часткову оплату заборгованості в розмірі 188 628 грн.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 1017 від 26.04.2019 року вбачається, що відповідачем перераховано позивачу 188 628,00 грн. з призначенням платежу: «плата за добовий небаланс за березень 2019, згідно договору №1807000523 від 19.09.2018».

Відповідно до банківської виписки за період з 24.05.2019-24.05.2019, відповідачем 24.05.2019 року (номер документа 1573) перераховано позивачу 188 628,00 грн. з призначенням платежу: «плата за добовий небаланс за березень 2019, згідно договору №1807000523 від 19.09.2018».

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2019 року у справі №910/7398/19, яке набрало законної сили 12.09.2019 року, позов задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач" (01004, м. Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 9/2, ідентифікаційний код 36424636) 1 724 992 (один мільйон сімсот двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 116 (двадцять дев`ять тисячі сто шістнадцять) грн 44 коп. Припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 216 104 грн 17 коп.

У вищезазначеному рішенні суду встановлено, що 11.06.2019 позивач отримав від відповідача в електронній формі коригуючий акт № 03-2019-1807000523 від 30.05.2019 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року до акту № 03-2019-1807000523 від 31.03.2019, відповідно до якого зменшено суму вартості позитивних небалансів, які відповідач мав сплатити на користь позивача за газовий місяць березень 2019 року. Так, різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця по акту від 31.03.2019 № 03-2019-1807000523 становить 1 230 674 грн 68 коп.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем щодо сплати вартості позитивних небалансів за газовий місяць березень 2019 року зменшилася на 250 399 грн 62 коп.

До того ж, 21.06.2019 відповідачем здійснено часткову оплату за добовий небаланс у розмірі 230 692 грн 39 коп., що підтверджується випискою по рахунку позивача, з призначенням платежу: "плата за добовий небаланс за 2019, згідно договору № 18070005230 від 19.09.2018".

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшилася на 481 092 грн 01 коп., у зв`язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати вартості позитивних небалансів за березень - квітень 2019 року, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 941 096 грн 39 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг у розмірі 1 941 096 грн 39 коп.

При цьому, суд не може залишити поза увагою письмові пояснення, подані відповідачем, у судовому засіданні 12.08.2019, відповідно до яких відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем та надав копії платіжних доручень на підтвердження часткової оплати заборгованості, а саме: платіжне доручення від 19.07.2019 № 14012 на суму 16 913 грн 00 коп. з призначенням платежу: "плата за добовий небаланс за 2019, згідно договору № 1807000523 від 19.09.2018"; платіжне доручення від 24.07.2019 № 15080 на суму 152 034 грн 17 коп. з призначенням платежу: "плата за добовий небаланс за 2019, згідно договору № 1807000523 від 19.09.2018"; платіжне доручення від 26.07.2019 № 16125 на суму 47 157 грн 00 коп. з призначенням платежу: "плата за добовий небаланс за 2019, згідно договору № 1807000523 від 19.09.2018". Відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 216 104 грн 17 коп.

Суд вважає за доцільне закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості позитивних небалансів за березень 2019 року у розмірі 216 104 грн 17 коп.

Частиною 5 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Звертаючись з даним позовом позивач зазначив, що на теперішній час загальний розмір простроченої заборгованості відповідача - АТ «Укртрансгаз» з оплати позитивних небалансів за березень та квітень 2019 року становить 1 724 992,22 грн., яка сформована наступним чином (по періодам):

- станом на 21.04.2019 року: 1 481 074,30 грн.;

- станом на 26.04.2019 року: 1 292 446,30 грн. (1 481 074,30 грн. - 188 628,00 грн.);

- станом на 21.05.2019 року: 2 610 816,40 грн. (1 292 446,30 грн. + 1 318 370,10 грн.);

- станом на 24.05.2019 року: 2 422 188,40 грн. (2 610 816,40 грн. - 188 628,00 грн.);

- станом на 30.05.2019 року: 2 171 788,78 грн. (2 422 188,40 грн. - 250 399,62 грн.);

- станом на 21.06.2019 року: 1 941 096,39 грн. (2 171 788,78 грн.-230 692,39 грн.);

- станом на 19.07.2019 року: 1 924 183,39 грн. (1 941 096,39 грн. - 16 913,00 грн.);

- станом на 24.07.2019 року: 1 772 149,22 грн. (1 924 183,39 грн. - 152 034,17 грн.);

- станом на 26.07.2019 року: 1 724 922,22 грн. (1 772 149,22 грн. - 47 157,00 грн.).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 114 690,51 грн. та три проценти річних в розмірі 19 824,33 грн., що нараховані за період з 21.04.2019 року по 31.08.2019 року.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Судом встановлено, що договором транспортування природного газу №1807000523 від 19.09.2018 відповідальність відповідача за порушення строків виконання грошового зобов`язання (оплати вартості позитивних небалансів) у вигляді пені, не передбачена.

При цьому, з огляду на характер правовідносин, які склались між сторонами, відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати вартості позитивних небалансів не передбачена і законодавчими актами.

Оскільки, сторони укладаючи договір транспортування природного газу №1807000523 від 19.09.2018 не погодили відповідальність відповідача за порушення строків виконання грошового зобов`язання з оплати вартості позитивних небалансів у вигляді пені, то позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 114 690,51 грн є необґрунтованими, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд погоджується з нарахуванням трьох процентів річних у розмірі 19 824,33 грн. та вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо твердження відповідача щодо того, що при розрахунку 3% річних позивачем не взято до уваги, що коригуючим актом від 30.05.2019 №03-2019-1807000523-05 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень, зменшено суму вартості позитивних небалансів за березень 2019 року на 240 399,62 грн., тобто з 1 481 074,30 до 1 230 674,68 грн., то суд зазначає наступне.

Пунктом 18 розділу 1 глави XIV Кодексу визначено, що оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п.3.1 договору оператор зобов`язаний, зокрема здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до п. 11.4 договору, врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Таким чином, оскільки врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора, тобто акціонерного товариства "Укртрангаз" та враховуючи те, що останнім виставлено позивачу акт № 03-2019-1807000523 від 31.03.2019 року за березень 2019 року на суму 1 481 074,30 грн., а коригуючий акт № 03-2019-1807000523 від 30.05.2019 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року до акту № 03-2019-1807000523 від 31.03.2019 був оформлений відповідачем тільки 30.05.2019 року, тому суд вважає правомірних здійснення нарахування позивачем 3% річних за період з 21.04.2019 року по 29.05.2019 року без врахування даного коригування.

При прийнятті рішення судом враховано, що відповідачем здійснено оплату в розмірі 1 929 954,43 грн. з призначенням платежу: «оплата п/в №60064545/1 від 16.09.19 про стягн боргу зг наказу №910/7398/19 від 12.09.19».

Також, відповідачем до матеріалів справи додано платіжні доручення №21481 від 15.08.2019 року на суму 198 163,51 грн., №21992 від 19.08.2019 року на суму 20 749,08 грн. та №27489 від 10.09.2019 року на суму 301 804,80 грн. з призначенням платежу: «плата за добовий небаланс за 2019 зг дог. 1807000523 від 19.09.2018».

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен із доводів сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства "Укртрангаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромпостач" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, ідентифікаційний код 36424636) три проценти річних в розмірі 19 824 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 33 коп. та 297 (двісті дев`яносто сім) грн. 41 коп. судового збору.

3. В іншій частині позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий