Ухвала суду № 86278824, 10.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

10.12.2019Справа № 910/17034/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондаренко Г. П., розглянувши заяву Приватного підприємства «АНЖИ» (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Шинна, будинок 14; ідентифікаційний код: 24241033) про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмежено відповідальністю «АВТОБІЗ» (03169, м. Київ, провулок Московський, будинок 2-Б; ідентифікаційний код: 42844076) 22 500, 00 грн за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 29 від 16.09.2019

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АНЖИ» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмежено відповідальністю «АВТОБІЗ» (далі - боржник) про стягнення 22 500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 29 від 16.09.2019.

Розглянувши заяву та подані а Приватним підприємством «АНЖИ» докази, Суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про видачу судового наказу з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Положеннями статей 147-148 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статті 148 Господарського процесуального кодексу України. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Так, Суд зазначає, що між Приватним підприємством «АНЖИ» та Товариством з обмежено відповідальністю «АВТОБІЗ» було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 29 від 16.09.2019, та узгоджено заявку на грузоперевозку за маршрутом м. Бердянське - м. Ліпецьк.

Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що ним (як перевізником) було виконано умов договором належним чином, доставлено ватаж в м. Ліпецьк 18.09.2019, про що зроблена необхідна відмітка в товаро-транспортній накладній.

Відповідно до пункту 4.1 Договору оплата транспортних послуг проводиться експедитором згідно рахунка перевізника, Акта про виконанння транспортних послуг, податкових накладних, оригіналів товарно-транспортних документів з відмітками вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізника, митних органів.

Заявник зазначає, що виконав свої зобов`язання за Договором, надав боржнику рахунках № 610 від 20.09.2019 на суму 22 500, 00 грн та міжнародну товаротранспортну накладну (CMR) А № 460887 з відміткою вантажовідправника та митних органів про отримання вантажу. Проте боржником, на переконання заявника, виконання зобов`язання за Договором здійснено не було.

До заяви про видачу судового наказу було додано копію рахунку на оплату № 610 від 20.09.2019 міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А № 460887 з відміткою вантажовідправника та митних органів про отримання вантажу.

Між тим, в заявці на перевезення № 16/170919-02 від 16.09.2019 було зазначено, що сума фрахту становить 22 500, 00 грн, порядок розрахунків згідно копій документів, протягом 7 банківських днів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Проте, заявником до заяви про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за договором не було додано акту про виконання транспортних послуг.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

За своєю правовою природою Акти надання послуг є первинними документами, оскільки підтверджують факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Крім того, заявником не було додано доказів надання або вручення боржнику копій передбачених договором документів, а саме рахунку на оплату, копії міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) А № 460887, акта про виконанння транспортних послуг, податкову накладну.

За таких обставин, з поданих заявником документів не вбачається факту та строку виникнення права грошової вимоги, за якою заявник просить видати судовий наказ, що є підставою для відмови у видачі судового наказу відповідно до пункту 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України та неподання заявником документів або їх копій, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно, заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.

Суд звертає увагу заявника на те, що згідно з пункту 7 частини 1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України , під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Відповідно до частини 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що відповідно до ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з вищевикладеного та керуючись статтями 12, 150, 151, 152, 153, 154, 155 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству «АНЖИ» у видачі судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБІЗ» 22 500, 00 грн.

2. Згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 10.12.2019

Суддя Г. П. Бондаренко