Рішення № 86278531, 02.12.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/87/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2019 Справа № 908/2055/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2055/19

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка (Задніпровська), буд. 7)

до відповідача: Свято-Успенської Православної релігійної громади (69097, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 19)

про стягнення 98484,47 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 21.10.2019, 04.11.2019 та 13.11.2019 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - комплексу «Акорд».

СУТЬ СПОРУ

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 06/12-юр від 08.08.2019 до Свято-Успенської Православної релігійної громади про стягнення заборгованості за поставлену у період: серпень 2018, листопад 2018 - квітень 2019 теплову енергію в сумі 91579,71 грн., інфляційних витрат в сумі 5051,83 грн. та трьох відсотків річних в сумі 1852,93 грн.

При цьому в пункті 1 прохальної частини поданої позовної заяви просить справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.08.2019 позовну заяву Концерну "Міські теплові мережі" за вих. № 06/12-юр від 08.08.2019 залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

28.08.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою усунуто недоліки поданої позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2055/19, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.10.2019 о 12:00.

Ухвалою суду від 01.10.2019 відкладено підготовче засідання на 21.10.2019 о 15:00.

03.10.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи в порядку ст. 80 ГПК України. У вказаному клопотанні позивач зазначає, що наказом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 165 від 10.07.2018 визначено укладання із Свято-Успенською релігійною громадою договору оренди на частину нежитлового приміщення ІV цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 193,25 кв.м. по вул. Ентузіастів, 10 строком на 2 роки 11 місяців для розміщення Свято-Успенської релігійної громади. Вказує, що додатковою угодою до договору оренди від 20.04.2004 № 813/6 нежитлового приміщення по вул. Ентузіастів, 19 від 06.06.2019 розірвано договір оренди нежитлового приміщення цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 198,60 кв.м. по вул. Ентузіастів, 19 за згодою сторін. 07.06.2019 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством «ВРЕЖО № 7» та Свято-Успенською православною релігійною громадою укладено договір оренди нерухомого майна № 412/6, яким передано в строкове платне користування комунальне майно на строк до 07.05.2022 року. Актом прийому-передачі від 07.06.2019 підтверджено приймання в оренду комунального майна, визначеного наказом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 165 від 10.07.2019. Вказує, що дані обставини підтверджують фактичне користування зазначеним нежитловим приміщенням. Зазначає, що на момент звернення до суду з позовом у позивача була відсутня можливість надати вищезазначені документи, оскільки Концерн «МТМ» не є учасником вищезазначених правовідносин, а для отримання документів був необхідний додатковий час.

Ухвалою суду від 21.10.2019 відкладено підготовче засідання на 04.11.2019 о 16:00.

04.11.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи в порядку ст. 80 ГПК України.

Ухвалою суду від 04.11.2019 закрито підготовче провадження у справі № 908/2055/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.11.2019 о 15:30.

Ухвалою суду від 13.11.2019 відкладений розгляд справи по суті на 02.12.2019 о 16:00.

В судове засідання 02.12.2019 представники сторін не з`явилися.

Представник позивача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис на розписці від 13.11.2019.

На адресу суду від відповідача надійшли повідомлення пошти з позначками "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Ухвали в даній справі направлялись відповідачу за адресою об`єкту, на який поставлялась теплова енергія: 69097, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 19.

Позивач в заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про дату державної реєстрації, дату та номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей щодо відповідача, але Концерн «МТМ» додає до матеріалів справи копію свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади та копію статуту Свято-Успенської Православної релігійної громади, які свідчать про відсутність коду ЄДРПОУ відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1. ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 103), відповідно до якого відповідач отримав копію ухвали суду від 02.09.2019 в даній справі.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 02.12.2019 представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що листами № 08-5/753 від 31.07.2018 та № 08/5-892 від 11.09.2018 позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 408490 від 01.08.2018 на нежитлове приміщення площею 198,6 кв.м. в будинку № 19 по вул. Ентузіастів в м. Запоріжжі, що підтверджується описами вкладення від 07.08.2018 та від 14.09.2018 та фіскальними чеками.

Проте, відповідач, всупереч вимогам Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, не уклав з позивачем договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, облік відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № 408490.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач займав нежитлове приміщення (об`єкт теплопостачання) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 19 на підставі договору оренди № 813/6 від 20.04.2004, укладеного з Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради.

На запит позивача листом № 5839/01.01 від 09.11.2018 Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради повідомило, що станом на 01.09.2018 договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договори на відшкодування комунальних послуг орендарем Свято-Успенською Православною релігійною громадою не укладалися, рахунки за відшкодування спожитої теплової енергії за період з 01.09.2016 по 01.09.2018 не виставлялися.

Листом № 4228/02-01 від 27.07.2018 Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради підтвердило, що станом на 01.07.2018 по нежитловому приміщенню площею 198,6 кв.м., розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 19 орендарю - Свято-Успенській Православній релігійній громаді (договір № 813/6 від 20.04.2004) проводяться нарахування орендної плати.

Позивач в позові вказує, що факт постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 19 нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 198,6 кв.м. підтверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів у спірний період. Вказує, що приміщення відповідача знаходиться в житловому будинку № 19 по вул. Ентузіастів та має єдину систему опалення з житловим будинком, у відповідача відсутній прилад обліку теплової енергії, житловий будинок оснащено загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії. При цьому зазначає, що враховуючи відсутність у відповідача власного приладу обліку теплової енергії, нарахування здійснювалися розрахунковим способом відповідно до Правил користування теплової енергії № 1198, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007, пропорційно теплового навантаження споживача. Разом з тим вказує, що у період: серпень 2018, листопад 2018 - квітень 2019 поставив відповідачу теплову енергію за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 19, нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 198,6 кв.м. на суму 91579,71 грн., однак жодних оплат у зазначений період відповідач не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 91579,71 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим просить стягнути з нього три відсотка річних за загальний період з 20.09.2018 по 20.07.2019 в сумі 1852,93 грн. та інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2018 по червень 2019 в сумі 5051,83 грн.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005, Правилами користування тепловою енергією, та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" він регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію, теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії (ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", надалі - Закону). Таким є позивач у справі.

Відповідно до Закону України "Про природні монополії" Концерн "Міські теплові мережі" відноситься до суб`єктів природної монополії.

Основним предметом діяльності Концерну "Міські теплові мережі" є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ і організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Як монополіст такої природної монополії, відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" Концерн "Міські теплові мережі" не може відмовити у наданні послуг з постачання теплової енергії за наявності технічної можливості на приєднання споживача до теплової мережі.

Відповідно до Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, теплова енергія може споживатись лише на підставі договору.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що одним з основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно із ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 (який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, на момент постачання теплової енергії) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 встановлено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами ч. 3 ст. 179 ГК України закріплено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язковим для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15.

Як свідчать матеріали справи, листом № 08-5/753 від 31.07.2018 позивач повідомив відповідачу про необхідність терміново укласти з філією Концерну «МТМ» Хортицького району договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на нежитлове приміщення площею 198,6 кв.м. в будинку № 19 по вул. Ентузіастів, для чого останньому необхідно звернутися до теплопостачальної організації з пакетом документів. Факт надіслання вказаного листа відповідачу підтверджується описом вкладення від 07.08.2018 та фіскальним чеком від 07.08.2019, засвідчені копії яких містяться у справі (том 1, а.с. 35).

В подальшому листом № 08/5-892 від 11.09.2018 позивач направив на адресу відповідача на розгляд та підписання два примірника договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 408490 від 01.08.2018, що підтверджується засвідченою копією опису вкладення від 14.09.2018 та фіскального чеку від 14.09.2018 (том 1, а.с. 37).

В матеріалах справи міститься акт обстеження теплоспоживання від 18.07.2019, складений в присутності голови громади Свято-Успенської Православної релігійної громади ОСОБА_1 , в якому зазначено, що нежитлове приміщення Свято-Успенської православної релігійної громади розташовано на цокольному поверсі 5-ти поверхового будинку ОСББ «Ентузіастів 19» в першому під`їзді, вбудоване. Згідно договору оренди № 813/6 від 20.04.2004 площа нежитлового приміщення 198,6 кв.м. Джерело теплопостачання житлового будинку - котельня по вул. В Сергієнка, 7 з температурним графіком роботи 150+700С. Система опалення житлового будинку - однотрубна з нижньою розводкою з ПУ теплової енергії. Система опалення нежитлового приміщення релігійної громади спільна з системою опалення житлового будинку, від стояків житлового будинку. В акті зазначено, що гаряче водопостачання - в приміщення підводу немає.

Матеріали справи свідчать, що 20.04.2004 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (в подальшому Орендодавець) та Свято-Успенською Православною релігійною громадою (в подальшому Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 813/6, далі договір, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.03.2004 р. за № 100/8 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 198,6 кв.м. за адресою: вул. Ентузіастів, 19, що значиться на балансі КП «ВРЕЖО № 6». Дане нежитлове приміщення вбудоване до цоколю 5-ти поверхового житлового будинку відповідно до плану з інвентарної справи, доданого до експертної оцінки, виконаної ТОВ «Майно та право». Технічна характеристика приміщення на момент укладення договору відображена в експертній оцінці об`єкту оренди.

Умовами п. 1.2. Договору визначено, що приміщення передається в оренду для розміщення Успенської релігійної общини.

Згідно із п. 11.1. Договору цей договір діє з 20.04.2004 р. до 20.04.2007 р. (три роки).

Разом з тим в матеріалах справи міститься додаткова угода від 06.06.2019 до договору оренди нежитлового приміщення № 813/6 від 20.04.2004, підписана між Орендарем, Орендодавцем (Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради) та балансоутримувачем (Комунальним підприємством «ВРЕЖО № 7»), за умовами якої сторони дійшли згоди розірвати договір оренди від 20.04.2004 № 813/6 нежитлового приміщення цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 198,60 кв.м по вул. Ентузіастів, 19 за згодою сторін.

На виконання вказаної додаткової угоди на підставі підписаного акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 06.06.2019 Свято-Успенська Православна релігійна громада передала, а Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Комунальне підприємство «ВРЕЖО № 7» прийняли нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 198,60 кв.м. по вул. Ентузіастів, 19.

Підписання додаткової угоди від 06.06.2019 до договору оренди нежитлового приміщення № 813/6 від 20.04.2004 та акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 06.06.2019 свідчить про те, що вказане нежитлове приміщення з 2004 року перебуває в користуванні на праві оренди у відповідача - Свято-Успенської Православної релігійної громади.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виписані відповідачу на оплату за постачання теплової енергії на нежитлове приміщення по вул. Ентузіастів, 19:

- рахунок за постачання теплової енергії від 04.09.2018 за серпень 2018 (опалення) на 55664,27 грн.;

- рахунок за постачання теплової енергії від 06.12.2018 за листопад 2018 (опалення) на 6391,49 грн.;

- рахунок за постачання теплової енергії від 09.01.2019 за грудень 2018 (опалення) на 9874,72 грн.;

- рахунок за постачання теплової енергії від 04.02.2019 за січень 2019 (опалення) на 8153,68 грн.;

- рахунок за постачання теплової енергії від 05.03.2019 за лютий 2019 (опалення) на 6089,76 грн.;

- рахунок за постачання теплової енергії від 05.04.2019 за березень 2019 (опалення) на 4945,31 грн.;

- рахунок за постачання теплової енергії від 03.05.2019 за квітень 2019 (опалення) на 460,48 грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачем були складені та підписані акти приймання-передачі теплової енергії за період: серпень 2018, листопад 2018 - квітень 2019 на загальну суму 91579,71 грн., а саме:

- акт приймання-передачі теплової енергії від 31.08.2018 на 55664,27 грн.;

- акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2018 на 6391,49 грн.;

- акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2018 на 9874,72 грн.;

- акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2019 на 8153,68 грн.;

- акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2019 на 6089,76 грн.;

- акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2019 на 4945,31 грн.;

- акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2019 на 460,48 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав на адресу відповідача рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період: серпень 2018, листопад 2018 - квітень 2019, що підтверджується списками відправлення рекомендованих листів та фіскальними чеками (том 1, а.с. 53-65).

Разом з тим, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 08-3/381-54 від 08.05.2019, в якій просив у семиденний строк з дня отримання вимоги погасити суму заборгованості у розмірі 91579,71 грн. за спожиту теплову енергію на відповідний рахунок, а також підписати та повернути на адресу Концерну «МТМ» один примірник актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період, які надсилались на адресу відповідача щомісячно. Факт надіслання вимоги підтверджується списком № 13/104 відправлення рекомендованих листів від 11.05.2019 (том 1, а.с. 64-65).

Споживач свого обов`язку щодо укладення договору не виконав, договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 408490 від 01.08.2018 з Концерном "МТМ" не уклав, пред`явлені до оплати рахунки не оплатив, у зв`язку з чим облік відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № 408490.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор вправі вимагати виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виходячи зі змісту якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Як зазначено вище, згідно долучених до матеріалів справи рахунків за спожиту теплову енергію та оформлених актів приймання-передачі теплової енергії відповідачу нарахована вартість теплової енергії (опалення) за період: серпень 2018, листопад 2018 - квітень 2019 на суму 91579,71 грн. Акти разом з рахунками надсилалися щомісячно на адресу відповідача (об`єкту теплопостачання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства за порушення грошових зобов`язань» визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України. Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов`язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв`язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

З матеріалів справи вбачається, що рахунок за серпень 2018 був надісланий позивачем на адресу відповідача 18.09.2018, рахунок за листопад 2018 надісланий 14.12.2018, рахунок за грудень 2018 надісланий 29.01.2019, рахунок за січень 2019 надісланий 25.02.2019, рахунок за лютий 2019 надісланий 15.03.2019, рахунок за березень 2019 надісланий 17.04.2019, рахунок за квітень 2019 надісланий 11.05.2019, що підтверджується списками на відправку рекомендованих листів та фіскальними чеками.

Відповідно до п. 1, 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, строк пересилання надісланих відповідачу рекомендованою кореспонденцією рахунків складає 3 дні, тобто останній повинен був отримати рахунок за серпень 2018 - 21.09.2018, рахунок за листопад 2018 - 17.12.2018, рахунок за грудень 2018 - 01.02.2019, рахунок за січень 2019 - 28.02.2019, рахунок за лютий 2019 - 18.03.2019, рахунок за березень 2019 - 20.04.2019, рахунок за квітень 2019 - 14.05.2019.

Надіславши на адресу відповідача рахунки за період: серпень 2018, листопад 2018- квітень 2019 за спожиту теплову енергію на загальну суму 91579,71 грн., позивач фактично пред`явив відповідачу вимогу в розумінні ст. 530 ЦК України оплатити вказану суму в рахунках.

Відтак, семиденний строк оплати відповідачем за спожиту теплову енергію за серпень 2018, встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 28.09.2018, прострочка виникла з 29.09.2018, семиденний строк оплати за спожиту теплову енергію за листопад 2018 настав 24.12.2018, прострочка виникла з 25.12.2018, семиденний строк оплати за спожиту теплову енергію за грудень 2018 настав 08.02.2019, прострочка виникла з 09.02.2019, семиденний строк оплати за спожиту теплову енергію за січень 2019 настав 07.03.2019, прострочка виникла з 08.03.2019, семиденний строк оплати за спожиту теплову енергію за лютий 2019 настав 25.03.2019, прострочка виникла з 26.03.2019, семиденний строк оплати за спожиту теплову енергію за березень 2019 настав 27.04.2019, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 29.04.2019, прострочка виникла з 30.04.2019, семиденний строк оплати за спожиту теплову енергію за квітень 2019 настав 21.05.2019, прострочка виникла з 22.05.2019.

Втім, відповідачем оплату теплової енергії, відпущеної на нежитлове приміщення площею 198,60 кв.м., розташоване за адресою: вул. Ентузіастів, буд. 19, за період: серпень 2018, листопад 2018 - квітень 2019 в сумі 91579,71 грн., не здійснено.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт користування відповідачем нежитловим приміщенням площею 198,60 кв.м., розташованим за адресою: вул. Ентузіастів, буд. 19 в м. Запоріжжі за період: серпень 2018, листопад 2018 - квітень 2019, та доведено факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо нездійснення оплати за спожиту теплову енергію, та що строк її оплати настав, а наявність заборгованості в сумі 91579,71 грн. підтверджена виставленими до оплати рахунками та актами приймання передачі теплової енергії (том 1, а.с. 46-52), які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За такими обставинами, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Свято-Успенської Православної релігійної громади про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 91579,71 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три відсотка річних за загальний період з 20.09.2018 по 20.07.2019 в сумі 1852,93 грн. та інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2018 по червень 2019 в сумі 5051,83 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних, суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки, а саме невірно визначений період прострочення з урахуванням строку оплати, встановленого ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох відсотків річних за допомогою програми "Законодавство".

Три відсотка річних розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за спожиту теплову енергію за серпень 2018 в сумі 55664,27 грн., строк оплати якої настав 28.09.2018 (7-денний строк від дня одержання відповідачем рахунку та акту за серпень 2018), прострочка виникла з 29.09.2018

- за період з 29.09.2018 по 20.07.2019 (295 днів прострочення) від суми боргу 55664,27 грн. три відсотка річних складають 1349,67 грн.;

2) на заборгованість за спожиту теплову енергію за листопад 2018 в сумі 6391,49 грн., строк оплати якої настав 24.12.2018 (7-денний строк від дня одержання відповідачем рахунку та акту за листопад 2018), прострочка виникла з 25.12.2018

- за період з 25.12.2018 по 20.07.2019 (208 днів прострочення) від суми боргу 6391,49 грн. три відсотка річних складають 109,27 грн.;

3) на заборгованість за спожиту теплову енергію за грудень 2018 в сумі 9874,72 грн., строк оплати якої настав 08.02.2019 (7-денний строк від дня одержання відповідачем рахунку та акту за грудень 2018), прострочка виникла з 09.02.2019

- за період з 09.02.2019 по 20.07.2019 (162 дні прострочення) від суми боргу 9874,72 грн. три відсотка річних складають 131,48 грн.;

4) на заборгованість за спожиту теплову енергію за січень 2019 в сумі 8153,68 грн., строк оплати якої настав 07.03.2019 (7-денний строк від дня одержання відповідачем рахунку та акту за січень 2019), прострочка виникла з 08.03.2019

- за період з 08.03.2019 по 20.07.2019 (135 днів прострочення) від суми боргу 8153,68 грн. три відсотка річних складають 90,47 грн.;

5) на заборгованість за спожиту теплову енергію за лютий 2019 в сумі 6089,76 грн., строк оплати якої настав 25.03.2019 (7-денний строк від дня одержання відповідачем рахунку та акту за лютий 2019), прострочка виникла з 26.03.2019

- за період з 26.03.2019 по 20.07.2019 (117 днів прострочення) від суми боргу 6089,76 грн. три відсотка річних складають 58,56 грн.;

6) на заборгованість за спожиту теплову енергію за березень 2019 в сумі 4945,31 грн., строк оплати якої настав 27.04.2019 (7-денний строк від дня одержання відповідачем рахунку та акту за березень 2019), втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 29.04.2019, прострочка виникла з 30.04.2019

- за період з 30.04.2019 по 20.07.2019 (82 дні прострочення) від суми боргу 4945,31 грн. три відсотка річних складають 33,33 грн.;

7) на заборгованість за спожиту теплову енергію за квітень 2019 в сумі 460,48 грн., строк оплати якої настав 21.05.2019 (7-денний строк від дня одержання відповідачем рахунку та акту за квітень 2019), прострочка виникла з 22.05.2019

- за період з 22.05.2019 по 20.07.2019 (60 днів прострочення) від суми боргу 460,48 грн. три відсотка річних складають 2,27 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума трьох відсотків річних складає 1775,05 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Свято-Успенської Православної релігійної громади про стягнення трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково в сумі 1775,05 грн.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії, а наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за загальний період з жовтня 2018 по червень 2019 здійснений у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 5051,83 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.12.2019, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Свято-Успенської Православної релігійної громади задовольнити частково.

2. Стягнути зі Свято-Успенської Православної релігійної громади, 69097, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 19, на користь:

- Концерну "Міські теплові мережі", юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка (Задніпровська), буд. 7, код ЄДРПОУ 32121458, заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 91579 (дев`яносто одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 71 коп. на п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 , установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, видавши наказ.

3. Стягнути зі Свято-Успенської Православної релігійної громади, 69097, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 19, на користь:

- Концерну "Міські теплові мережі", юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка (Задніпровська), буд. 7, код ЄДРПОУ 32121458, інфляційні витрати в сумі 5051 (п`ять тисяч п`ятдесят одна) грн. 83 коп., три відсотка річних в сумі 1775 (одна тисяча сімсот сімдесят п`ять) грн. 05 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1919 (одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 48 коп. на п/р № НОМЕР_2 , установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, видавши наказ.

4. У задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Свято-Успенської Православної релігійної громади про стягнення трьох відсотків річних в сумі 77,88 грн. - відмовити.

Повне рішення складено - 09.12.2019 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.