Рішення № 86278390, 04.12.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/152/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2019 справа № 908/2736/19

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 114)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТІОН" (69067, м. Запоріжжя, вул. Республіканська, буд. 53, кв. 25)

про стягнення 161280,00 грн.,

господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: ОСОБА_2., паспорт НОМЕР_1 від 06.11.2001, директор

від відповідача: ОСОБА_3 паспорт НОМЕР_2 від 02.06.2005, директор

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТІОН" 161280,00 грн. безпідставно набутих коштів. Позов обґрунтований ст.ст. 615, 1212 ЦК України та ст.ст. 220, 222 ГК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2019 справу № 908/2736/19 передано на розгляд судді Носівець В.В. (після зміни прізвища - Левкут В.В.)

Ухвалою від 07.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2736/19, справі присвоєно номер провадження 18/152/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2736/19, а також, запропоновано відповідачу надати у строк до 29.10.2019, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву і докази в його обґрунтування, а також заяву відповідно до ст.ст. 250, 252 ГПК України, із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання (в разі наявності таких заперечень).

Від товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТІОН" 28.10.2019 до суду надійшов відзив, в якому відповідач заявив клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, посилаючись на приписи ст. 252 ГПК України.

Ухвалою від 31.10.2019 клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено, вирішено розглядати справу 908/2736/19 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи призначено на 13.11.2019. Ухвалою від 13.11.2019 розгляд справи відкладено на 04.12.2019.

В судовому засіданні 04.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом виставлення ТОВ "РЕТІОН" рахунку-фактури № СФ-0000009 від 28.08.2019 ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ", який позивачем оплачений платіжним дорученням № 1215 від 29.08.2019 на суму 134400,00 грн. У зв`язку із домовленістю сторін про збільшення поставки, відповідачем виставлено змінений рахунок-фактуру № СФ-0000009 від 28.08.2019 на суму 159840,00 грн., а також остаточний рахунок-фактуру № СФ-0000009 від 28.08.2019 на суму 161280,00 грн. Різницю вартості товару позивачем сплачено відповідними платіжними дорученнями. За доводами позивача, станом на 24.09.2019 обов`язок здійснити поставку не виконаний і позивачем втрачений інтерес до виконання, тому відповідач має повернути 161280,00 грн. безпідставно набутого майна. Посилаючись на приписи ст.ст. 615, 1212 ЦК України та ст.ст. 220, 222 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив та зазначив, що у позовній заяві факти викладені неповно і таким чином, що обставини справи не відповідають дійсності. Сторонами укладений договір від 28.08.2019 № ДС-19129 на поставку товару - металопрокату, відповідно до специфікації № 1 від 28.08.2019, додатку до договору від 28.08.2019 № ДС-19129, сторони узгодили умови поставки. За твердженням відповідача, ним належним чином виконано свої зобов`язання по договору поставки від 28.08.2019 № ДС-19129, товар в узгоджений час і місці завантажений на автомобіль перевізника, водію надані супровідні документи, товар доставлений замовнику в м. Києві та прийнятий ним. Просить суд в задоволенні позову відмовити.

Позивачем 27.11.2019 надано суду відповідь на відзив, в якій позивач заперечив твердження відповідача про укладення договору поставки № ДС-19129, оскільки у позивача відсутній примірник договору, який би відповідав вимогам ст. 181 ГК України. Також позивач зазначив, що у нього відсутні будь-які договори з перевізником ФОП Соловей В.М., послуги якого для перевезення вантажу, за твердженням відповідача, замовлені самим позивачем. За доводами позивача, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження існування договору № ДС-19129, які б відповідали вимогам ст. 74 ГПК України.

Відповідачем 02.12.2019 надано суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи: копії видаткової накладної від 23.09.2019 № РН-0000010, копії товарно-транспортної накладної від 23.09.2019 № 9, копії довіреності ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ" від 23.09.2019 № 1171, копій виписок з карткового рахунку перевізника від 24.09.2019, копію заяви ТОВ «Ретіон» від 15.11.2019 до ГУ ДПС у м. Києві про надання копій документів податкової звітності. Клопотання судом задоволено.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі виставленого товариством з обмеженою відповідальністю "РЕТІОН" (відповідач у справі) рахунку-фактури № СФ-0000009 від 28.08.2019 на суму 134400,00 грн. товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ" (позивач у справі) згідно платіжного доручення № 1215 від 29.08.2019 перераховано зазначені кошти на розрахунковий рахунок відповідача. В розділі призначення платежу зазначено: «оплата за металопрокат згідно договору № ДС-19129 від 28.08.2019 по рахунку-фактурі № СФ-0000009 від 28.08.2019 у т.ч. ПДВ 20% - 22400,00 грн.».

За доводами позивача, дії сторін щодо виставлення рахунку-фактури та його сплати свідчать про укладення сторонами договору поставки у спрощений спосіб.

У зв`язку з узгодженням сторонами збільшення об`єму поставки, відповідачем виставлено змінений рахунок-факту № СФ-0000009 від 28.08.2019 на суму 159840,00 грн. та остаточний рахунок-фактуру № СФ-0000009 від 28.08.2019 на суму 161280,00 грн.

Різницю вартості товару позивачем сплачено платіжними дорученнями 1391 від 12.09.2019 на суму 25440,00 грн. та № 1420 від 13.09.2019 на суму 1440,00 грн.

Як вказує позивач, станом на 24.09.2019 обов`язок здійснити поставку відповідачем не виконаний і позивачем втрачено інтерес до виконання поставки, тому у відповідача відсутні правові підстави для утримання грошових коштів у розмірі 161280,00 грн., які підлягають поверненню відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають у задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Таким чином, застосування статті 1212 ЦК має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі № 922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі № 6-3090цс15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 904/5844/17.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, грошові кошти в загальній сумі 161280,00 грн. перераховані позивачем на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк», що належить товариству з обмеженою відповідальністю "РЕТІОН", в розділі призначення платежу зазначено: «оплата за металопрокат згідно договору № ДС-19129 від 28.08.2019 по рахунку-фактурі № СФ-0000009 від 28.08.2019».

З огляду на приписи ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України відносини, що виникли між позивачем та відповідачем, є господарськими відносинами по поставці товару, які характеризуються, зокрема тим, що одна особа за плату здійснює поставку товару іншій особі.

Заперечення позивачем факту існування укладеного сторонами договору поставки № ДС-19129 від 28.08.2019 спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідачем до відзиву на позов долучено копію зазначеного договору, кожна сторінка якого містить підпис покупця (позивача у справі). Договір скріплено печатками обох сторін.

Крім того, згідно наданого до матеріалів справи додатку № 1 до договору поставки №ДС-19129 від 28.08.2019 сторонами узгоджено найменування товару - профіль гнутий 400х160х60х4,0х6000 мм, кількість - 5,600 тон, ціну - 20000,00 грн. без ПДВ, суму - 112000,00 грн. без ПДВ, всього - 134400,00 грн. з ПДВ, що відповідає сумі первісно виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000009 від 28.08.2019 до узгодження сторонами збільшення розміру поставки. Додаток № 1 до договору також містить підпис директора покупця та печатку ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ".

Відповідно до специфікації № 1 до договору сторони узгодили оплату вартості товару шляхом 100% передоплати від вартості замовлення товару на поточний рахунок постачальника, строк поставки - протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати отримання передоплати від покупця, умови поставки - EXW (склад постачальника) згідно ІНКОТЕРМІС-2010.

Згідно товарно-транспортної накладної № 9 від 23.09.2019 перевізником ФОП Соловей В.М. на замовлення ТОВ "РЕТІОН" вантаж доставлено вантажоодержувачу - ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ", експедитор Савченко В`ячеслав Анатолійович на підставі довіреності № 1171 від 23.09.2019, виданої ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ".

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000010 від 23.09.2019, підписаної з боку покупця ОСОБА_1 , товар на суму 161280,00 грн. отриманий покупцем 23.09.2019.

Суд вважає необхідним зазначити, що за змістом положень статті 1212 ЦК про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов`язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. А отже, кошти, отримані як попередня оплата товару за договором і набуті за наявності правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі статті 1212 ЦК як безпідставне збагачення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012, від 14.10.2014 у справі № 922/1136/13 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 904/5844/17.

Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи щодо перерахування позивачем грошових коштів в сумі 161280,00 грн. на виконання умов договору поставки №ДС-19129 від 28.08.2019 суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення кошти у сумі 161280,00 грн. набуті відповідачем за наявності правової підстави, що виключає можливість їх витребування на підставі статті 1212 ЦК, як безпідставно набутого майна.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

В даному випадку, за наведених у позовній заяві підстав, а також з огляду на надані сторонами докази, позовні вимоги не є обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Отже, суд у задоволенні позову відмовляє повністю.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 09.12.2019.

Суддя В.В. Левкут