Рішення № 86270091, 11.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3631/19

РІШЕННЯ

іменем України

11 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.10.2019 №96825089429 щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника за статтею 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати позивачу з 30.10.2019 пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.02.1993 № 3723-ХІІ в розмірі 70% суми заробітної плати померлого годувальника, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідці від 21.06.2019 №11-19/3697-2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з грудня 2016 року отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 30 жовтня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію по втраті годувальника за нормами закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 за померлого батька, який передбачає право на призначення пенсії членам сім`ї померлого державного службовця у розмірі 70% заробітної плати померлого годувальника. Листом від 31.10.2019 №35632/03 відповідач вказав, що підстав для призначення пенсії у разі втрати годувальника немає, так як пенсії по втраті годувальника призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та 30.10.2019 прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії №96825089429. Вважає рішення протиправним, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 13.11.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 29.11.2019 надав до суду відзив, в якому вказує, що підстав для скасування рішення пенсійного фонду від 30.10.2019 №96825089429, оскільки пенсія померлому годувальнику була призначена відповідно до вимог Закону №3723 та відсутні підстави для призначення пенсії померлому годувальнику пенсії державного службовця з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Закону №889.

В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 з 13.12.2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, та отримує пенсію по втраті годувальника - батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пенсія позивачу призначена згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак, зважаючи на те, що ОСОБА_2 мав стаж державної служби понад 10 років, отримував пенсію по інвалідності за статтею 37 закону України "Про державну службу" позивач у лютому 2018 року звернувся до відповідача з заявою про переведення його на пенсію по втраті годувальника відповідно до закону України "Про державну службу" на підставі довідки про заробітну плату №95 від 08.08.2016р.

У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 07.02.18 №25/С-12 відмовив позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника - ОСОБА_2 , згідно з довідки №95 від 08.08.2016 року, оскільки законом України "Про державну службу" №889-VІІ такий вид пенсії не передбачений.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду. Рішенням по справі №822/714/18 від 13.05.2019 суд встановив, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії по втраті годувальника, однак відмовив у задоволенні позову, так як останнім додано довідку про складові заробітної плати за формою, що не відповідає затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3. з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Позивач отримав нову довідку встановленої форми про складові заробітної плати від 21.06.2019 №11-19/3697-2019 та 30.10.2019 звернувся до відповідача із заявою встановленої форми про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідач листом від 31.10.2019 №35632/03 вказав, що підстав для призначення пенсії у разі втрати годувальника немає, так як пенсії по втраті годувальника призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та 30.10.2019 прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії №96825089429.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються законом України "Про державну службу" №889-VІІ, який набрав чинності 01.05.2016, статтею 90 якого передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" статтею 37 якого, зокрема, встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" закону України "Про державну службу" № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність закон України "Про державну службу" № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про неможливість призначення позивачу пенсії по втраті годувальника на підставі статті 37 закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ, оскільки згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ стаття 37 закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ застосовується виключно до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 закону України “Про державну службу” № 3723-XІI та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" №3723-XІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 закону України "Про державну службу" №3723-XІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" № 3723-XII.

Частиною 10 статті 37 закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ встановлено, що у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім`ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім`ї належать особи, зазначені у статті 36 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 11 зазначеної статті Закону передбачено, що право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім`ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.

Враховуючи те, що на день смерті батько позивача - ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності призначену відповідно до положень статті 37 закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, то позивач має право на призначення пенсії по втраті годувальника на підставі частини 11 статті 37 закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до частини 11 статті 37 закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ пенсія по втраті годувальника призначається на умовах, передбачених частиною 10 цього закону.

Умови та порядок призначення пенсії, передбачені частиною 10 статті 37 закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ врегульовані постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14 вересня 2016 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі Порядок №622), якою затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.

Згідно з пунктом 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Довідка №11-19/3697-2019 надана позивачем є підставою для призначення пенсії, оскільки відповідає формі затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3.

Суд не погоджується із позицією відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII, яка обгрутована тим, що Законом України N 889-VIII не передбачено призначення даного виду пенсії, з огляду на наступне.

Однією зі складових права на справедливий судовий розгляд (стаття 6 Європейської Конвенції з прав людини) є принцип правової визначеності, за яким права особи мають бути чітко та повною мірою визначені законом, положення якого є зрозумілими та доступними до розуміння будь-якою особою.

З огляду на спірні правовідносини дотримання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права полягає у тому, що приймаючи нові умови пенсійного забезпечення згідно Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року N 889-VIII, Верховна Рада України закріпила право певних осіб на конкретні умови призначення пенсії, зокрема, пенсії державного службовця шляхом відсилання до норм Закону, який, серед іншого, передбачає такий вид пенсійного забезпечення, як призначення пенсії по втраті годувальника.

За таких умов, розповсюдивши право на особу, законодавець шляхом прийняття закону поширив і право членів сім`ї цієї особи (в даному випадку позивача) при призначенні пенсії на випадок втрати годувальника у разі його смерті відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 року по справі № 236/3193/16-а.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваних дій, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача, а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.10.2019 №96825089429 щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника за статтею 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати позивачу з 30.10.2019 пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.02.1993 № 3723-ХІІ в розмірі 70% суми заробітної плати померлого годувальника, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідці від 21.06.2019 №11-19/3697-2019.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук