Рішення № 86270024, 10.12.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/883/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Чернівецькій області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління ДПС України у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 року №Ф-1458-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано заяву до Державної реєстраційної служби про припинення підприємницької діяльності, в результаті чого було надано відповідний витяг з ЄДРПОУ.

Станом на день звернення з відповідною позовною заявою статус ФОП ОСОБА_1 у ЄДРПОУ - припинено, дата реєстраційної дії 18.12.2018 року.

Разом з тим, незважаючи на припинення діяльності, в грудні 2018 року позивачеві стало відомо про наявність боргу з єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ). Оскаржувана вимога датована 01.07.2019 року та позивачеві надіслана після припинення діяльності ФОП. У даній вимозі відсутні будь-які посилання на підстави для нарахування ЄСВ.

На момент подання заяви про припинення ФОП до державного реєстратора у ФОП ОСОБА_1 не було заборгованості зі сплати ЄСВ, в іншому випадку керуючись положеннями Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування їй мала бути надіслана податкова вимога з розшифровкою відповідних нарахувань.

Таким чином, на думку позивача, контролюючий орган при винесенні оскаржуваної вимоги діяв не в межах та з порушенням порядку, передбаченого законодавством.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що борг позивача виник на підставі несплати Єдиного соціального внеску для фізичних осіб - підприємців за 2017-2018 рр. на підставі даних АІС «Податковий блок», коли позивач ще здійснював підприємницьку діяльність.

Відповідач зазначав, що підстави для перевірки позивача у контролюючого органу виникли лише після 18.12.2018 року, тоді, коли платник припинив підприємницьку діяльність.

Відповідач зазначав, що для того, щоб зупинити підприємницьку діяльність, позивачу необхідно було здійснити певну процедуру, яку позивачем дотримано не було. Тому у грудні 2018 року діяльність було припинено, але не знято з податкового обліку.

Згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника, загальна сума заборгованості, станом на 30.06.2019 року, становила 18276,72 грн. На підставі цих даних ГУ ДПС у Чернівецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 року №Ф-1458-17.

Таким чином відповідач вважає, що при винесенні податкової вимоги від 01.07.2019 року №Ф-1458-17 він діяв обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття об`єктивного рішення, в межах наданих повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв`язку із чим, підстави для визнання вимоги протиправною та її скасування відсутні.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

13.08.2019 року, у встановлений судом строк, позивачем усунуто недоліки позовної заяви, на які вказувалось в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

В період з 05.08.2019 року по 03.09.2019 року головуючий суддя у справі перебував у черговій щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 04.09.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 01.10.2019 року.

01.10.2019 року, за клопотанням відповідача, проведено заміну первісного відповідача Головного управління ДФС у Чернівецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Чернівецькій області.

01.10.2019 року, за клопотанням сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, якими вони обґрунтовуються, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована Сторожинецькою районною державною адміністрацією 31.03.2016 року як фізична особа-підприємець, з 31.03.2016 року перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області за №241016057235. 18.12.2018 року проведено державну реєстрацію припинення ФОП ОСОБА_1 . На час розгляду справи, ФОП ОСОБА_1 перебуває у стані платника податків - припинено, але не знято з податкового обліку (а.с. 32-33).

18.12.2018 року ОСОБА_1 подано заяву про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням фізичної особи ОСОБА_1 . Для проведення реєстрації припинення позивачем було подано реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням або за судовим рішенням, що не пов`язано з банкрутством (а.с. 21).

В період з 31.03.2016 року по 18.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування.

12.02.2019 року позивачем було подано річний Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, Форми Д5 (а.с. 37-38).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів відповідачем виставлено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 року №Ф-1458-17 на суму 18276,72 грн (а.с. 19).

Заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску в розмірі 18276,72 грн підтверджується розрахунком заборгованості (в тому числі: за 2017 рік - 8448,00 грн, за 2018 рік - 9828,72 грн) та обліковою карткою платника податку згідно даних АІС "Податковий блок" (а.с. 31, 34-36).

Не погоджуючись з вимогою відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1458-17 від 01.07.2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом про її скасування.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа - підприємець, зобов`язана подати сама за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ.

Відповідно до п. 8 Розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435, якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов`язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, Звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до органу доходів і зборів, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

Відповідно до Наказу ДПА України "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" №979 від 22.12.2010 року вказано, що у триденний строк після внесення до ЄДР запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності необхідно надати до податкової інспекції за місцем реєстрації наступні документи:

- заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. № 6-ОПП;

- оригінал довідки за ф. № 4-ОПП;

- копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;

- копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Таким чином, законодавець чітко регламентує порядок проведення процедури припинення підприємницької діяльності та покладає на підприємця обов`язок подання у триденний строк до податкового органу, за місцем реєстрації, вищевказаних документів. Проте, позивачем вказаний обов`язок виконано не було.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пп. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 % до визначеної статті 7 Закону №2464-VI бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тобто з 01.01.2017 року у разі якщо фізичними особами-підприємцями не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абз. 2 п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України).

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (абз. 3 п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України).

Водночас, фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), а отже, і статусу платника єдиного внеску.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

У разі припинення діяльності фізичні особи - підприємці зобов`язані подати самі за себе звіт за Формою № Д5 із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 9 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 року №511).

Термін сплати зобов`язань, визначених фізичною особою-підприємцем у звіті з позначкою "ліквідаційний", настає в день подання такого звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання звіту включно.

Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб - підприємців здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

При цьому суд зазначає, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

При цьому, як встановлено з матеріалів справи, заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску в розмірі 18276,72 грн підтверджується розрахунком заборгованості (в тому числі: за 2017 рік - 8448,00 грн, за 2018 рік - 9828,72 грн) та обліковою карткою платника податку згідно даних АІС "Податковий блок", що, у відповідності до ч. 4 ст. 25 Закону 2464-VI, є правовою підставою для надіслання позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки).

З огляду на ведені правові норми та встановлені обставини у справі, суд вважає, що у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску, відповідачем було правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 року за №Ф-1458-17 на суму 18276,72 грн.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Під час розгляду справи відповідачем доведено суду обґрунтованість та правомірність винесеної ним вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1458-17 від 01.07.2019 року на суму 18276,72 грн та спростовано доводи позивача.

Враховуючи все зазначене вище, позовні вимоги позивача про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1458-17 від 01.07.2019 року, - задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Чернівецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 року №Ф-1458-17, - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Головне управління ДПС України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013).

Суддя В.О. Григораш