Рішення № 86269878, 11.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 р. № 520/10701/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) до Управляння державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, 26, м. Харків, 61002) про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Головного управління ДФС у Харківській області, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд скасувати постанову Управляння державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60177048 від 30.09.2019 року в частині стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2019 року ВП № 60177048, винесена державним виконавцем Пікулою В.Ю. всупереч діючому законодавству та підлягає скасуванню у зв`язку з неможливістю виконання Головним управлінням ДФС у Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року по справі № 2040/5470/18, на виконання якого судом 04.02.2019 року видано виконавчий лист, на підставі якого відповідачем винесена спірна постанова.

Ухвалою суду від 24.10.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив..

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідача, Управляння державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що що на виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження ВП № 60177048 з виконання виконавчого листа № 2040/5470/18, виданого 04.02.2019 року Харківським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Головне управління ДФС у Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 29.11.2017 року подану ТОВ «Перша європейська компанія» за датою їх подання.

З виконавчого листа від 28.08.2018 року встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року по справі № 2040/5470/18 набрало законної сили 21.12.2018 року.

30.09.2019 року державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60177048 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року по справі № 2040/5470/18, та зобов`язано боржника ГУ ДФС у Харківській області виконати рішення суду протягом 10 днів.

У постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 60177048 державний виконавець зазначив про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60177048 отримана ГУ ДФС у Харківській області, що не заперечується позивачем по справі.

Не погоджуючись з вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору, управління ДФС у Харківській області звернулось до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Згідно ч. 3 ст. 27 Закону № 1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У відповідності до п. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII зазначене рішення не відноситься до рішень за якими виконавчий збір не стягується.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет" розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року є 4173,00 грн., а оскільки за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується з юридичної особи у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, що складає 16692,00 грн.

За таких підстав державним виконавцем цілком правомірно зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 60177048 від 30.09.2019 року, що з боржника – ГУ ДФС у Харківській області – підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Також слід наголосити, що згідно ч. 9 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів щодо повідомлення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про виконання або неможливість виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року по справі № 2040/5470/18.

Відтак рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року по справі № 2040/5470/18, яке набрало законної сили 21.12.2018 року, позивачем ні до відкриття виконавчого провадження, ні в межах десятиденного строку не було виконано.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В.Ю. по винесенню постанови ВП № 60177048 від 30.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору вчинені у повній відповідності до вимог законодавства та є правомірними, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) до Управляння державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, 26, м. Харків, 61002) про скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.