Рішення № 86269826, 06.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.. Харків

06 грудня 2019 р. справа № 520/11503/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ч.7 ст.118 Земельного Кодексу України та протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлену листом-відповіддю “Про розгляд заяви” від 24 вересня 2019 року №Г-11639/0-5799/0/95-19, в наданні по клопотанню ОСОБА_1 від 29 серпня 2019 року дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ( код КВЦПЗ - 01.03) орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) за межами населених пунктів на території Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу (кадастровий номер відсутній) 6324584700:21:000: на межі з земельною ділянкою з кадастровим номером 6324584700:21:000:0044;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути, в установленому ч.7 ст. 118 Земельного Кодексу України порядку, подане на підставі ч. 6 ст.118 Земельного Кодексу України клопотання ОСОБА_1 від 29 серпня 2019 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ( код КВЦПЗ - 01.03) орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) за межами населених пунктів на території Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу (кадастровий номер відсутній) 6324584700:21:000: на межі з земельною ділянкою з кадастровим номером 6324584700:21:000:0044.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24 вересня 2019 року №Г-11639/0-5799/0/95-19, надано відповідь про те, що відповідачем надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2 га іншій особі. З вказаною відмовою позивач не погоджується, у зв`язку з чим з даним позовом звернувся до суду.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Чернишова К. О. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу), розташовану за межами населеного пункту на території Красненьської сільської ради Первомайського району Харківської області для подальшого надання у власність, на підставі вимог ч.6 ст.118 Земельного кодексу України (а.с.8).

У відповідь листом від 24 вересня 2019 року №Г-11639/0-5799/0/95-19 ГУ Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача про те, що відповідно до інформації Міськрайонного управління у Первомайському районі та м. Первомайському ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 04.09.2019 № 1076/425-19-0.23,051 на зазначену земельну ділянку, наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою іншій особі. Таким чином, надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може призвести до порушення прав іншої особи, яка розпочала процедуру набуття права власності на зазначену земельну ділянку. Враховуючи вищенаведене, Головне управління відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки (а.с.13).

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).

При цьому, п. “а” ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із положеннями п."б" ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.2 ст. 118 Земельного кодексу України, рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно абз.3 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Таким чином, право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку.

Враховуючи викладене, наявні правові підстави вважати, що обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому, згідно приписів ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися “відмовою у наданні дозволу” у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до відповідача із відповідною заявою, за результатами розгляду якої відповідачем фактично рішення прийнято не було, а тільки направлено на адресу позивача лист відповідь, яка містила інформативний характер без розгляду заяви позивача по суті.

Оскільки відповідачем не було прийнято у відповідності до норм діючого законодавства рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, суд дійшов висновку, що відповідачем не було прийнято жодного передбаченого законодавством рішення за результатами розгляду заяви позивача.

Таким чином, неприйняття відповідачем рішення за заявою позивача у строк ставить особу у певну правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.09.2019 по справі №826/8860/16, від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а, від 06.02.2019 року у справі № 638/20447/14-а, від 17.04.2018 року №820/4554/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, відповідачем не було здійснено належного розгляду заяви позивача, а направлений на адресу позивача лист не є належний розгляд заяви позивача та відповідно прийнятим рішенням щодо розгляду заяви позивача.

Водночас, суд зазначає, що під час розгляду справи судом встановлено, що наказом від 05.09.2016 надано третій особі дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення ОСГ, орієнтованою площею до 2,0 га за межами населених пунктів на території Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області для подальшого надання у власність.

Суд зазначає, що з огляду на положення ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України слід дійти висновку, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду), що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Суд зазначає, що в даному випадку, як третя особа, яким отримано дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність за межами населених пунктів на території Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області, так і позивач мають рівне право розробити проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність за межами населених пунктів на території Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Отже, у відповідача відсутні підстави вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, суд зазначає, що представником відповідача у відзиві на позов необґрунтовано підстави надання переваги третій особі перед позивачем у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що також не було встановлено під час судового розгляду справи судом в рамках офіційного з`ясування обставин у справі.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.03.2018 у справі №463/3375/15-а, а також з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 07 червня 2016 року у справі №21-1391а16, від 10 грудня 2013 року у справі № 21-358а13, .

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлену листом “Про розгляд заяви” від 24 вересня 2019 року №Г-11639/0-5799/0/95-19 на клопотання ОСОБА_1 від 29 серпня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ( код КВЦПЗ - 01.03) орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) за межами населених пунктів на території Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу (кадастровий номер відсутній) 6324584700:21:000: на межі з земельною ділянкою з кадастровим номером 6324584700:21:000:0044, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи обставини справи та встановлення судом порушення відповідачем під час здійснення розгляду заяви позивача норм Земельного кодексу України, що свідчить про вчинення останнім дій не на підставі приписів чинного законодавства, з метою всебічного та повного захисту порушених прав позивача, виходячи з положень ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача повторно розглянути, в установленому ч.7 ст. 118 Земельного Кодексу України порядку, подане на підставі ч. 6 ст.118 Земельного Кодексу України клопотання ОСОБА_1 від 29 серпня 2019 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ( код КВЦПЗ - 01.03) орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) за межами населених пунктів на території Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу (кадастровий номер відсутній) 6324584700:21:000: на межі з земельною ділянкою з кадастровим номером 6324584700:21:000:0044.

Отже, позов ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлену листом “Про розгляд заяви” від 24 вересня 2019 року №Г-11639/0-5799/0/95-19 на клопотання ОСОБА_1 від 29 серпня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ( код КВЦПЗ - 01.03) орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) за межами населених пунктів на території Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу (кадастровий номер відсутній) 6324584700:21:000: на межі з земельною ділянкою з кадастровим номером 6324584700:21:000:0044.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути, в установленому ч.7 ст. 118 Земельного Кодексу України порядку, подане на підставі ч. 6 ст.118 Земельного Кодексу України клопотання ОСОБА_1 від 29 серпня 2019 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) орієнтовною площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) за межами населених пунктів на території Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу (кадастровий номер відсутній) 6324584700:21:000: на межі з земельною ділянкою з кадастровим номером 6324584700:21:000:0044.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 грудня 2019 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.