Постанова № 86269238, 29.11.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5622/19

Пров. № 3/336/1735/2019

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

31 серпня 2019 року, о 04 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 під час керування з ознаками алкогольного сп`яніння, на що вказували запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, автомобілем марки ЗАЗ 1102, державний номер НОМЕР_1 , в районі будинку № 122 по вул. Мокрянській в м. Запоріжжі був зупинений співробітниками Управління патрульної поліції. Від проведення у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, відмовився у присутності двох свідків. Зазначені дії містять порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України».

29 листопада 2019 року ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в суд не з`явився без повідомлення про причину неявки, у відсутність клопотання про відкладення розгляду справи.

За вказаних обставин його неявка в силу ст. 268 КУпАП не є перешкодою для вирішення справи.

Протягом судового розгляду ОСОБА_1 заявляв як про причетність до вчинення інкримінованих йому дій, так і про невизнання винуватості.

Заявивши 27 листопада 2019 року про непричетність до інкримінованого йому діяння, пояснив, що в ніч з 30 на 31 серпня 2019 року на належному йому автомобілі ЗАЗ 1102, державний номер НОМЕР_1 , в товаристві свого приятеля повертався додому з села Новоолександрівка, де проводив час за рибною ловлею, і був зупинений співробітниками поліції. Повернення додому відбувалося раніше запланованого часу і було зумовлене погіршенням самопочуття ОСОБА_1 , який страждає серцево-судинним захворюванням, що виразилось в запамороченні, підвищенні артеріального тиску та інших симптомах, які вселяли в нього почуття страху.

Саме незадовільний стан здоров`я і сумніви в законності дій поліцейських і зумовили його відмову від проходження огляду на місці зупинки. Що стосується огляду в медичному закладі, такої пропозиції від правоохоронців не надходило.

Між тим він був тверезим, тому об`єктивно були відсутні підстави для встановлення стану сп`яніння.

Через відсутність в його діях ознак складу правопорушення, за якими складений протокол, просить про звільнення від відповідальності.

Представник правопорушника підтримав доводи свого підзахисного, зауваживши на тому, що відеозапис процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить чіткої пропозиції поліцейських щодо поїздки до закладу охорони здоров`я за умови небажання проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу, що свідчить про порушення службовими особами, які складали протокол, порядку притягнення особи до відповідальності та виправдовує грунтовність позиції ОСОБА_1 , який, не довіряючи повною мірою засобам вимірювальної техніки в обігу у поліцейських, відмовився від огляду саме на місці складання протоколу.

Винуватість правопорушника у вчиненні описаних дій підтверджує протокол про адміністративне правопорушення, який в силу вимог законодавства про адміністративні правопорушення є джерелом доказів (ст. 251 КУпАП).

До доказів винуватості також відносяться:

- акт фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стані сп`яніння в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а. с. 3);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 31.08.2019 року, з якого випливає, що ОСОБА_1 відмовився від проходження цього огляду (а. с. 4);

- відеозапис події, наданий управлінням патрульної поліції, відтворення якого робить очевидним ту обставину, що співробітник поліції пропонував ОСОБА_1 проходження огляду як за допомогою пристрою «Драгер» на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, та кілька разів справлявся, чи дійсно особа відмовляється від проходження огляду з застосуванням жодного з передбачених законом способів (а. с. 1).

Що стосується сприйняття правопорушником змісту адресованої йому пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, огляд відеозапису події правопорушення не залишає сумнівів в правильному усвідомленні ОСОБА_1 змісту адресованої йому пропозиції, про що свідчать близьке розташування по відношенню один до одного ОСОБА_1 та службової особи патрульної поліції, неодноразова заперечувальна відповідь правопорушника на таку пропозицію, а також зайнята ОСОБА_1 під час складання протоколу позиція, яка полягала в тому, що не він знаходився за кермом автомобіля, тому не є суб`єктом адміністративної відповідальності.

Твердження про хворобливий стан здоров`я ОСОБА_1 , який також вплинув на його здатність адекватно сприймати адресовані йому поліцейськими вимоги, є неспроможними, оскільки поведінка ОСОБА_1 під час складання протоколу свідчить про повне усвідомлення ним змісту подій, які відбуваються, а невимушеність його спілкування підкріплює висновки судді про те, що він розпоряджається правами учасника провадження в справі про адміністративне правопорушення на власний розсуд.

Згідно із ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Проведення цього огляду внормоване «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.

Враховуючи наявність законодавчо врегульованого порядку проведення медичного огляду, факт відмови від проходження такого огляду має бути підтвердженим у встановленому згаданим нормативним актом порядку.

Відповідно до п. 3 «Порядку…» огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;

лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

В силу п. 4 огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

За змістом п. 8 «Порядку…» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Описані положення нормативних актів, які внормовують порядок направлення водіїв для медичного огляду, приписують обов`язкове залучення свідків для констатації відмови водіїв від проходження такого огляду.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення випливає, що у присутності свідків двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.

Фактична участь сторонніх осіб у фіксації факту відмови водія від проходження огляду підтверджується відеозаписом події правопорушення, проти цього не заперечує і особа, що притягнута до відповідальності.

За вказаних обставин, коли сукупність досліджених суддею доказів дає підстави дійти беззаперечного висновку про дотримання автором протоколу вказаних положень законодавства, доводи захисту про відсутність підписів цих осіб під текстом отриманих від них пояснень, наповнені лише формальним змістом, не спростовують встановлених судом обставин.

Об`єктивну сторону складу правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, утворюють дії з відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння особою, яка керує транспортним засобом.

Оскільки фактичний стан особи, тобто її тверезість або стан сп`яніння, знаходиться поза межами диспозиції цього правопорушення і не є предметом доказування в означеній справі, суд відкидає твердження ОСОБА_1 про його тверезий стан на момент складання протоколу.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України».

Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Встановивши обставини справи на підставі наданих судді фактичних даних, суддя знаходить сукупність цих даних, які є допустими, належними та достовірними, достатньою для прийняття процесуального рішення на користь висновків автора протокоул, яке поза розумним сумнівом доведене в цьому провадженні.

Наведені обставини виключають ухвалення постанови про закриття провадження в справі, підставою для якого, на думку сторони захисту, є відсутність даних, які неспростовно вказують на причетність правопорушника до інкримінованих йому дій.

Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння особою, яка керує транспортним засобом.

Вирішуючи питання про адміністративну відповідальність, суддя вважає за необхідне застосувати зазначені в санкції частини статті, за ознаками якої складений протокол, адміністративні стягнення, не вбачаючи, як вказано вище, підстав для звільнення правопорушника від відповідальності.

Керуючись ст. ст. 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафа в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (UA498999980000031316397008009, отримувач: УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38025367 Банк: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету : 21081300, призначення платежу – адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. в дохід держави (на рахунок UA798999980000031211256026001, отримувач: ГУК у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету : 22030106).

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в Запорізький апеляційний суд через суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити правопорушнику, що в разі несплати штрафа у встановлений статтею 307 КУпАП строк постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається на примусове виконання у відділ державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, у відповідності до ч. 2 ст. 308 КУпАП, стягується у подвійному розмірі штрафу – в сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Суддя О.В. Щаслива

Строк пред`явлення виконавчого документу « »___20___р.

Постанова набрала законної сили « »____20____р.

Дата видачі « »____20____р.