
336/6707/19
3/336/2081/2019
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 грудня 2019 року
Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,з участю особи,який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,його захисника адвоката Полулях С.Ю.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , зі слів не працює,паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 01.03.2005 р.Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області
про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
10.10.2019 р.о 12.25 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «DAEWOO Lanos» р.н. НОМЕР_2 по вул.Іванова 11 в м.Запоріжжі з ознаками наркотичного сп`яніння,від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився,чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України,за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП.
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 не визнав свою винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення та пояснив,що 10.10.2019 р.о 12.25 год. він дійсно керував автомобілем «DAEWOO Lanos» р.н. НОМЕР_2 по вул.Іванова 11 в м.Запоріжжі, поспішав додому для того,щоб завезти ліки хворому батьку,який залишався без стороннього догляду. Після того,як його безпідставно зупинила поліція,під приводом,що не працює задній стоп-сигнал, поліціянти повідомили,що в процесі спілкування виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння,роз`яснили порядок проходження огляду у медичному закладі та наслідки відмови від проходження огляду. ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився,оскільки поспішав додому до хворого батька. Працівники поліції запросили свідків,в присутності яких склали відносно ОСОБА_2 протокол по ст.130 КУпАП,від керування транспортним засобом його не відстороняли. В цей же день о 17.55 год.він за власною заявою пройшов огляд на стан сп`яніння у медичному закладі,де ознак сп`яніння виявлено не було. Вважає,що ризик можливого настання негативних наслідків для його батька у цій ситуації переважає приписи закону щодо виконання водієм вимоги працівника поліції про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням досліджених доказів,відеозапису,суддя встановив, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження ,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,що знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини,зокрема,у рішенні по справі «Коробов проти України»,з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення по статті 130 ч.1 КпАП України становить керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол в даному випадку складений з підстав відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України(далі ПДР),водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння,впливу наркотичних або токсичних речовин.
Водієм згідно п.1.10 ПДР є будь-яка особа,що керує транспортним засобом,вершник,візник,погонич тварин,який веде їх за поводдя,прирівнюється до водія.Водієм є також особа,що навчає керуванню,знаходячись безпосередньо у транспортному засобі.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справи та Міністерства охорони здоров*я № 1452/735 від 09.11.2015 р.,зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.09.2015 р.за № 1413/27858 ,яка визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду,огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп`яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів,дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Як передбачено ст.6 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод,кожен маж право на справедливий суд та встановлення обґрунтованності будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти ОСОБА_3 »,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов*язана доводити свою невинуватість.
Як передбачено ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи встановлено та ОСОБА_1 не оспорювались ті обставини,що 10.10.2019 р.о 12.25 год.він керував автомобілем «DAEWOO Lanos» р.н. НОМЕР_2 по вул.Іванова 11 в м.Запоріжжі,де був зупинений екіпажем патрульної поліції та під час спілкування інспектор поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння:порушення мови,зіниці не реагують на світло,порушення координації рухів,які зазначив у направленні від 10.10.2019 р. ОСОБА_1 як особі,що керує транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння,для проходження огляду у закладі охорони здоров`я КУ ОКНД.
В присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду та цих обставин не оспорював,проте наполягав на наявності поважної причини,яка,на його думку,виправдовує його та переважає відмову.
При розгляді справи в суді свідок ОСОБА_4 показав,що 10.10.2019 р. у дений час він з колегою по роботі ОСОБА_5 знаходився по вул.Іванова в м.Запоріжжі,де працівники поліції запросили їх бути присутніми під час спілкування з ОСОБА_1 з питання направлення останнього як особи,що керує автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння, на медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння. Неадекватності у поведінці ОСОБА_1 свідок не побачив,проте не мав підстав не довіряти працівнику поліції,який звернув увагу свідків на те,що у ОСОБА_1 порушена мова,застиглий погляд та зіниці не реагують.В присутності свідків ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та роз`яснили порядок проходження і настання наслідків при відмові у виді адміністративної відповідальності,на що ОСОБА_1 відповів відмовою без пояснення причини відмови.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ № 162839 від 10.10.2019 р.вбачається,що він складений з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі,яка затверджена наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року,в присутності ОСОБА_1 та свідків, відомості,викладені у протоколі,під час розгляду справи в суді знайшли своє підтвердження,тому протокол про адміністративне правопорушення суддя приймає до уваги як доказ при винесені постанови.
Під час дослідження відеозапису на ДВД-диску ОБ №162839 встановлено,що до складання протоколу про адміністративне правопорушення,працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про виявлені під час спілкування явні ознаки наркотичного сп`яніння,роз`яснив порядок проходження огляду на стан сп`яніння та наслідки відмови від проходження такого огляду,після чого ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився пройти огляд та працівник поліції повідомив про складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Як вбачається з візуальної інформації з відеозапису під час оформлення адміністративного матеріалу, відеокамера була закріплена на форменому одязі працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Таким чином, відеофіксація правопорушення з відеокамери, закріпленої на форменому одязі працівника поліції,є належним доказом.
При цьому на відеозапису чітко прослідковується,що ОСОБА_1 не пояснював ані поліціянтам,ані у присутності свідків,що у нього наявні будь-які причини для відмови від проходження огляду,так само він не викладав таких обставин у відповідній графі протоколу.
Вперше така версія з`явилась під час розгляду справи в суді,однак суддя вважає її намаганням з боку ОСОБА_1 маніпулювати станом здоров`я члена сім`ї задля уникнення відповідальності,а п.2.5 ПДР,порушення якого ставиться ОСОБА_1 за провину,не звільняє водія від обов`язку на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану сп`яніння,впливу наркотичних або токсичних речовин.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі – Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
З наведеного вище суддя дійшов висновку,що навіть за наявності особистих справ,вирішення яких особа-водій транспортного засобу вважає першочерговим,ця особа як потенційна загроза для оточуючих наділена додатковим тягарем виконувати вимоги працівників поліції,спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху,у незручний для себе час,та не звільняється через сімейні обставини від відповідальності у разі невиконання таких вимог.
Посилання ОСОБА_1 на те,що в цей день він о 17.55 год. самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння та ознак такого стану у нього не виявлено,висновків по суті справи не спростовують,оскільки ОСОБА_1 не звинувачується у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння.
Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні,відповідають вимогам достатності,допустимості та належності і підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та,відповідно,наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 щодо не відсторонення його від керування автомобілем не відповідають відомостям,викладеним у рапорті поліцейського Островського В.про відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем за результатами складання протоколу про адміністративне правопорушення,самі по собі можливо вказують на недоліки у організації роботи поліції,висновків суду по суті порушення не спростовують.
Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КпАП України особі призначається адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гр.з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,тобто 384 грн.20 коп.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33-35,124,130 ч.1,283-285 КУпАП,суддя -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200(десять тисяч двісті)гривень
отримувач коштів – УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./21081100
код отримувача (ЄДРПОУ) 38025367
банк отримувача Казначейство України(ЕАП)
розрахунковий рахунок (IBAN)UA498999980000031316397008009
код класифікації доходів бюджету –21081800
з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один)рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок
отримувач коштів – УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./22030101
код отримувача (ЄДРПОУ) -38025367
банк отримувача Казначейство України(ЕАП)
розрахунковий рахунок(IBAN) –UA278999980000031214206008009
код класифікації доходів бюджету –22030101.
Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, у розмірі 20 400(двадцять тисяч чотириста)гривень;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).
Суддя Ю.А.Галущенко
Судове рішення № 86269203, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 09.12.2019. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 336/6707/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: