Рішення № 86268493, 27.11.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.11.2019

Справа № 320/10695/18

Провадження № 2/320/1172/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«27» листопада 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Фоміна В.А.,

при секретарі – Захаровій І.І.,

за участі:

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Савчука О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконного звільнення і поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, який в подальшому уточнив, в якому просить визнати звільнення по наказу № 304/ос від 27.12.2018 року «Про звільнення з роботи машиніста ОСОБА_2 » по структурному підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» Регіональна філія «Придніпровської залізниці» ПАТ «Українська залізниця», по п. 7 ст. 40 КЗпП України – незаконним.

Поновити негайно з виплатою місячного заробітку ОСОБА_2 на посаді машиніста тепловозу в Структурний підрозділ «Мелітопольське локомотивне депо» ПАТ «Українська залізниця».

Стягнути з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.11.2018 року по день винесення судом рішення, у розмірі 308 180 грн. 88 коп.

Стягнути з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну внаслідок незаконного звільнення в сумі 50 000 грн.00 коп.

Зобов`язати Структурний підрозділ «Мелітопольське локомотивне депо» Регіональна філія «Придніпровської залізниці» ПАТ «Українська залізниця» видати ОСОБА_2 трудову книжку без запису про незаконне звільнення.

В обґрунтування позову вказує, що 27.11.2018 року його було незаконно звільнено у відповідності до наказу № 304/ос від 27.12.2018 року по СП «Мелітопольське локомотивне депо», звільнення обґрунтовується за ст. 40 п. 7 КЗпП - поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Звільнення вважає незаконним та наказ таким що підлягає скасуванню. З 30.11.2016 року позивач працював на посаді машиніста тепловозу цеху експлуатації Мелітопольського локомотивного депо структурного підрозділу ПАТ «Українська залізниця». З 2016 року він є членом первинної Вільної профспілки працівників локомотивного депо Мелітополь.

За період роботи на посаді він працював машиністом без відпусток і передбачених законом -вихідних. В деякі місяці він переробляв 50-60 годин без відповідної оплати, в неймовірну переробку норми тривалості робочого часу. Два роки не був у відпустці, але коли просив надати обіцяну літню відпуску у 2018 році розпочався особистий конфлікт з керівництвом депо. Одночасно цієї осені в депо розпочалась компанія примусу роботодавцем працівників на вихід з лав профспілки членом якої він був. Профком попередив працівників про ймовірні провокації зі сторони представників роботодавця.

01.10.2018 року позивач розпочав роботу машиніста в денну зміну з 8.00 до 20.00, у відповідності до графіку роботи. Початком роботи машиніста є проходження медичного огляду. Цього разу, крім звичайних процедур медична сестра примусила здати сечу на аналіз, при тому що у медичному кабінеті вже були представники роботодавця які ніколи раніше не були присутніми на медогляді. Які маніпуляції з сечею проводила медсестра йому не відомо, але було заявлено що він ніби-то вживав опіати, копію будь - якого документу йому не надали.

Він повідомив профком про провокацію, а також повторно попросив надати копію протоколу та ліцензію медпрацівника і сертифікат застосованого медичного засобу, який став підставою заявленого неправдивого ствердження. Однак йому документи не були надані. У зв`язку з тим, що його звинуватили в діях, а саме поява на роботі та керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, він вимагав оформлення відповідного протоколу і дій відповідних осіб на дотримання права на захист і щоб це надало можливості притягнути винних осіб до відповідальності за зловживання владою і фальсифікацію обставин.

Після відмови оформити протокол, його примусили сісти до автомобіля під керуванням водія, який не є відповідною посадовою особою, яка має право складати відповідні протоколи. Водій по телефону почав домовлятись з-кимось що зараз привезуть ОСОБА_2 . Вони приїхали до Мелітопольського психіатричного диспансеру, де лікар вимагав помочитись у контейнер, але він не зміг і щоб далі не злити лікаря запропонував в будь-який інший спосіб відібрати зразки будь-якого біологічного середовища. Лікар відмовився поставити печатку на документі після того як побачив його вимогу і згоду на відбір біологічних зразків для аналізу.

Після втручання профспілки роботодавець погодився зняти обвинувачення після проведення повторного проходження експертизи, але категорично перешкоджав позивачу пройти огляд у вищому за статусом медичному закладі. Він вимушено погодився знову на перевірку в медичному закладі Мелітополі.

02.10.2018 року лікар Мелітопольського психіатричного диспансеру, після здачі сечі, заявив що ніби - то виявив в аналізі позивача амфітаміни, але відмовився провести кількісний аналіз, та знову не поставив печатку на висновку. Усі його вимоги на проведення незалежного аналізу в обласному диспансері були відхилені і лікарями і роботодавцем та його відсторонили від роботи на підставі упереджених дій посадових осіб.

04.10.2018 року у позивача виявилась можливість пройти відповідну експертизу за власний кошт, якими він оплатив витратні матеріали та засоби. Експертиза була проведена лікарем Обласного клінічного наркологічного диспансеру, який зробив висновок про відсутність будь-яких слідів будь- яких наркотичних речовин, на що було видано Висновок оформлений належним чином та звірено печаткою лікаря. Наслідком цих подій стала тяжка хвороба позивача.

Після лікарняного в листопаді, він пройшов медичний огляд та отримав сертифікат відповідності роботи машиніста у наркологічному диспансері. Жодних даних по подіям які відбулись в Мелітополі 12.10.2018 року не зафіксовано в жодному наркологічному реєстрі, що додатково доводить про його не винуватість і безпідставність звинувачень.

Вийшовши на роботу роботодавець примусив пройти усі інструктажі та екзаменування, але після того як він несподівано для роботодавця їх успішно здав його звільнили.

09.10.2018 року відповідно до ст. 43 КЗпП начальник Мелітопольського локомотивного депо Дядченко Ю.Ю. зробив Подання до профспілки членом якої є позивач з вимогою розглянути законність його звільнення. Роботодавець не обґрунтовано звернувся за попередньою згодою на звільнення, не надавши жодного документу та доказу. На вимогу профкому, роботодавець надав частину копій документів які тільки ніби - то підтверджували його протиправні дії. Дослідивши надані документи та наявні докази, профком ВППЛДМ обґрунтовано надав відповідь - відмовити представнику власника - начальника Мелітопольського локомотивного депо Дядченко Ю.Ю., в праві звільнення машиніста тепловозу - ОСОБА_2 , у відповідності ст. 40 п. 7 КЗпП.

Роботодавець не опротестував обґрунтовану відмову, чим по факту визнав її законність. Але самоправно звільнив, порушуючи усі засади трудового права, що стало підставою звернення позивача до суду із вказаним позовом.

11.02.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Представник позивача – Чижов С.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги по викладеним у позові доводам та підставам. Зазначив, що законних підстав для звільнення ОСОБА_2 з посади машиніста тепловозу відповідач не мав. В порушення вимог КУпАП не був оформлений протокол перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не дотримано порядок проведення медичного огляду.

Представник відповідача – Савчук О.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву та пояснив, що позивач 30.11.2016 року був прийнятий на роботу до Мелітопольського локомотивного депо на посаду помічника машиніста тепловоза. Наказом від 07.11.2017 року № 386/ос був переведений на посаду машиніста тепловоза. Наказом від 27.11.2018 р. № 304/0с з ним було розірвано трудовий договір за п. 7 ст. 40 КЗпП України.

01.10.2018 року машиніст ОСОБА_2 згідно графіка прибув до локомотивного депо і відповідно до діючого Порядку організації та проведення передрейсових медичних оглядів працівників локомотивних бригад та водіїв транспортних засобів залізниць та підприємств залізничного транспорту, затвердженого наказом Генерального директора Укрзалізниці від 27.06.2007 №351/Ц, був направлений черговим по депо для проходження передрейсового медичного огляду. При цьому поведінка ОСОБА_2 викликала у чергового по депо ОСОБА_3 підозру на алкогольне чи наркотичне сп`яніння, тому він запросив працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бути присутніми при огляді ОСОБА_2 у медпункті. Перевірка біологічної рідини, належної ОСОБА_2 і добровільно ним наданої на наявність психоактивних речовин виявила позитивну реакцію, що і було у Доповідній записці фельдшера ОСОБА_6 , яка проводила перевірку. У зв`язку з цим та відповідно до розділу 5 Порядку, було вирішено за його згодою додатково обстежити ОСОБА_2 в умовах КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер».

У висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.10.2018 року лікарем КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» ОСОБА_7 Олександром Вікторовичем зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медогляду у повному обсязі. У своєму поясненні від 03.10.2018 року ОСОБА_2 підтверджує, що не здав необхідний біологічний матеріал. Разом з тим, наступного дня він добровільно погодився повторно пройти перевірку в КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер», що підтверджується його поясненнями від 03.10.2018 року. В результаті повторного огляду в присутності в.о. начальника відділу кадрів ОСОБА_8 .А. лікарем КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» ОСОБА_9 А.О. встановлено факт вживання амфітамінів, без ознак наркотичного сп`яніння. На пояснення ОСОБА_2 щодо вживання напередодні проходження медогляду 01.10.2018 р. лікарських засобів у складі яких є амфітаміни, метамфетаміни він станом на 01.10.2018 року будь-яких підтверджень не надав.

Стосовно посилань позивача на відмову профспілкового комітету у розірванні трудового договору зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України подання на дачу згоди на розірвання трудового договору з позивачем від 08.10.2018 р. № 01-124/НК до профспілкового комітету профспілкової організації Мелітопольського локомотивного депо, членом якої є ОСОБА_2 було направлене своєчасно.

Крім того, стосовно доводів позивача про стягнення моральної шкоди останнім не враховано, що спричинення моральної шкоди у спірних правовідносинах згідно з вимогами законодавства не є матеріально-правовою презумпцією, тому має доводитись не лише сам факт спричинення моральної шкоди, а й особливо її розмір. Таким чином, вважає що звільнення машиніста ОСОБА_2 було на законних підставах а тому підстав для задоволення позову не має.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що у задоволені позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Особлива сумлінність є необхідною при розгляді трудових спорів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руотоло проти Італії»).

Судом встановлено, що наказом № 354/ос від 30 листопада 2016 року позивач був прийнятий на посаду помічника машиніста тепловоза.

Наказом від 07 листопада 2017 року № 386/ос був переведений на посаду машиніста тепловоза цеху експлуатації /а.с.38/.

27 листопада 2018 року на підставі наказу № 304/ос позивача було звільнено за появу на роботі у стані наркотичного сп`яніння на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП /а.с.7 на звороті/.

Підстава звільнення: «Висновок фахівця комунальної установи «Мелітопольський психіатричний диспансер» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.10.2018, згідно з вимогами п. 15 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затвердженого Постановою КМУ від 26.01.1993 р. №55, ст. 43 КЗпП України до первинної профспілкової організації Вільної профспілки працівників локомотивного депо Мелітополь 08.10.2018 направлено подання на дачу згоди на розірвання трудового договору з машиністом тепловозу цеху експлуатації ОСОБА_2 по п. 7 ст. 40 КЗпП України – поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння» /а.с.8-10/.

ОСОБА_2 з вказаним наказом був особисто ознайомлений, про що свідчить його підпис у наказі.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 40 КЗпП України підставою для звільнення особи є поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року роз`яснено, що звільнення на підставі пункту 7 частини 1статті 40 КЗпП України є дисциплінарним звільненням, тому воно повинно проводитись з додержанням правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2018 року медичним працівником ОСОБА_10 була складена доповідна записка про огляд працівника локомотивної бригади (водія) ОСОБА_2 , який працює машиністом тепловозу, відповідно до якого: дослідження біологічних рідин на наявність психоактивних речовин результат «позитивний». З результатами огляду ОСОБА_2 був згоден /а.с.39/. Обстеження проводилось в присутності свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11

03 жовтня 2018 року на ім`я начальника Мелітопольського локомотивного депо машиністом тепловозу ОСОБА_2 була подана пояснювальна записка, відповідно до якої останній зазначив, що 01.10.2018 року він з`явився на проходження медкомісії. На пропозицію фельдшера здати аналізи на наявність психотропних речовин погодився за можливістю. За результатами експрес-тесту було виявлено наявність морфінів у сечі. Був проведений до міської наркології, де здати аналізи не зміг фізіологічно. На пропозицію лікарю здати кров з вени для аналізу останній відмовився їх приймати. Наступного дня погодився пройти повторний аналіз в наркології, від забору аналізів крові лікар відмовився, так як це не є основним аналізом. Після проведення обстеження були виявлені сліди амфетамінів. Після вивчення літератури ОСОБА_2 дізнався, що подібні ознаки можливі після інгаляцій та прийому безалкогольних напоїв /а.с.40/.

02 жовтня 2018 року на ім`я начальника Мелітопольського локомотивного депо в.о. ОСОБА_12 ОСОБА_13 був поданий рапорт відповідно до якого останній зазначив, що працюючи черговим по депо з 30.09. по 01.10.2018 року приблизно о 07-55 годині виходячи з приміщення ТІД він зустрів машиніста ОСОБА_2 та звернувся до нього для з`ясування причин його перебування в депо. Його питання він проігнорував та пішов до нарядчика. Його м`яка хода викликала у нього підозру на алкогольне чи наркотичне сп`яніння. По прибуттю на звіт до в.о. ТІ 37 ОСОБА_14 він повідомив про перебування ОСОБА_2 в депо та про його незрозумілу поведінку, так як за його інформацією ОСОБА_2 не повинен був знаходитись цього дня в депо /а.с.41/.

Крім того, 01 жовтня 2018 року на ім`я начальника Мелітопольського локомотивного депо ОСОБА_15 був поданий рапорт відповідно до якого останній зазначив, що 01.10.2018 року будучи черговим ТЧМІ був викликаний черговим по депо до медпункту для присутності при огляді машиніста тепловоза ОСОБА_2 , після проведення якого разом з ОСОБА_5 супроводжували ОСОБА_2 до наркологічного диспансеру де був складений акт відповідної форми /а.с.42/.

Крім того, 01 жовтня 2018 року на ім`я начальника Мелітопольського локомотивного депо ОСОБА_5 був поданий рапорт відповідно до якого останній зазначив, що 01.10.2018 року він був викликаний черговим по депо до медпункту для присутності при огляді машиніста тепловоза ОСОБА_2 , після проведення якого разом з ОСОБА_16 супроводжували ОСОБА_2 до наркологічного диспансеру де був складений акт відповідної форми /а.с.43/.

02 жовтня 2018 року комісією у складі голови - ТЧ-3 Дядченко Ю.Ю., секретаря в.о. ТЧВК Анісімова Ю.А., в присутності: ТЧГ ОСОБА_17 , в.о. ТЧЗЕ Липка ОСОБА_18 , в.о. ТЧІЕ ОСОБА_11 , ТЧМІ Стасюк О.І., в.о. ТЧМІ ОСОБА_5 , СОП ОСОБА_19 І., представники вільної профспілки Медведєв О.І., Демиденко В.М. складено протокол наради при начальнику Мелітопольського локомотивного депо відповідно до якого нарада ухвалила: машиніста тепловоза ОСОБА_2 за порушення вимог п. 1.10 Правил технічної експлуатації залізниць України відсторонити від роботи пов`язаною з безпекою руху поїздів. Машиністу тепловоза ОСОБА_2 , враховуючи його згоду, запропонувати пройти 02.10.2018 повторне обстеження в КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер». В.о. ТЧЗЕ ОСОБА_20 негайно підготувати запит до головного лікаря КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» щодо надання висновку повторного медичного огляду ОСОБА_2 /а.с.44/.

В обґрунтування своїх доводів позивач ОСОБА_2 вказує, що 04.10.2018 року у нього виявилась можливість пройти відповідну експертизу за власний кошт, яка була проведена лікарем обласного клінічного наркологічного диспансеру, відповідно до висновку якого у ОСОБА_2 станом на 04 жовтня 2018 року ознак сп`яніння не виявлено /а.с.11/.

Так, відповідно до листа № 01-02/1249 від 20.11.2018 року головного лікаря КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» наданого на запит начальника СП «Мелітопольське локомотивне депо» Запорізької обласної ради вбачається, що висновок медичного огляду на предмет вживання наркотичних речовин, психостимуляторів та алкоголю надається тільки на момент огляду випробуваного. Висновок лікаря «встановлено факт вживання амфетамінів, метамфетамінів без ознак сп`яніння», вважається як факт застосування амфетаміну і може бути залишковим явищем цього застосування, так як ці сполуки знаходяться в організмі людини від 48 до 72 годин. Речовини амфетамін і метамфетамін є синтетичними сполуками, відносяться до психостимуляторів і можуть входити до складу медичних препаратів, які призначаються лікарем і повинні відпускатися в аптеці за рецептом лікаря /а.с.45/.

Таким чином, обставина, на яку посилався позивач щодо прийняття відповідних ліків у судовому засіданні не доведена жодним належним доказом, а тому є безпідставною. Позивач не повідомив які ліки та відповідно до призначення якого лікаря ним приймались, необхідність прийняття відповідного лікарського препарату.

Допитані в судовому засіданні свідки суду пояснили:

Свідок ОСОБА_21 пояснив, що він є членом профспілкового комітету, позивача ОСОБА_2 знає добре. Зранку 01.10.2018 року медсестра з локомотивного депо повідомила, що після проведення огляду ОСОБА_2 ніяких відхилень в його стані здоров`я вона не помітила. Він сфотографував тест який проходив ОСОБА_2 , на якому не було ні прізвища ні дати. На оперативній нараді було повідомлено що після проведення огляду ОСОБА_2 у останнього були виявлені морфіни. Коли ОСОБА_2 з ним проходили тест, морфінів виявлено не було. На засіданні профспілкового комітету ними було складено три протоколи. ОСОБА_2 перездавав аналізи, в результаті висновку яких були виявлені остатки амфетамінів. По документам були відсутні дозволи на проведення медичним персоналом вказаних тестів. Раніше такі тести не робили. Два машиніста інструктора супроводжували ОСОБА_2 до лікарні для повторної здачі аналізів. Для визначення стану сп`яніння в медичному пункті в наявності були лише прилади «Драгер». 01.10.2018 року в медичному пункті локомотивного депо при огляді ОСОБА_2 він не був присутній, приїхав пізніше. Він має середньо-спеціальну освіту. В медичній установі при повторній здачі аналізів ОСОБА_2 він не був присутнім. Після проведення огляду у ОСОБА_2 в організмі були виявлено залишки морфінів. Наступного дня на оперативній нараді йому було відмовлено аби він супроводжував ОСОБА_2 до медичного закладу. Йому відомо, що у ОСОБА_2 з керівництвом були конфлікти стосовно відпустки. Доказів того що робітники медичного закладу могли сфальсифікувати висновки у нього не має, але таке могло бути. При повторному обстеженні було зазначено, що у ОСОБА_2 були виявлені залишки амфетамінів, однак при первинному огляді нічого виявлено не було.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працює машиністом тепловозу в Мелітопольському локомотивному депо. Кожного разу перед виходом на зміну комісія перевіряє їх стан здоров`я, особливо чи не перебуває працівник в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Він та черговий по експлуатації повинні були відвезти ОСОБА_2 до медичного пункту. Біля дверей фельдшера ОСОБА_2 пояснив, що не може фізіологічно здати аналіз, оскільки не хоче до туалету. Пізніше він здав аналіз, відповідно до висновків в яких були виявлені морфіни. Пізніше вони поїхали до Мелітопольського наркологічного диспансеру де ОСОБА_2 відмовився здавати аналізи. Потім вони повторно поїхали до наркологічного диспансеру, викликали начальника відділу праці і начальника відділу кадрів. ОСОБА_2 здав аналізи, після опрацювання в яких були виявлені залишки наркологічної речовини. ОСОБА_2 просив аби з ним до наркологічного диспансеру поїхав представник профспілкового комітету, поїхав ОСОБА_22 .

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працює машиністом інструктором в Мелітопольському локомотивному депо. 01.10.2018 року він заступив на чергування. Разом з ОСОБА_5 вони були направлені до медичного пункту аби бути присутніми під час проходження ОСОБА_2 медичного огляду. Зі слів медсестри йому стало відомо що в аналізах ОСОБА_2 були виявлені залишки наркотичної речовини. Потім ОСОБА_2 було запропоновано поїхати до Мелітопольського наркологічного диспансеру та здати повторний аналіз. В лікарні ОСОБА_2 відмовився здати аналіз. На оперативній нараді ОСОБА_2 було запропоновано повторно здати аналіз в Мелітопольському наркологічному диспансері. Наступного дня вони супроводжували ОСОБА_2 до лікарні. ОСОБА_2 просив щоб разом з ними поїхав представник профспілкового комітету, поїхав Бондарь. В цей день ОСОБА_2 в лікарні здав аналіз. Протокол складений відносно ОСОБА_2 він не читав. В нього не має медичної освіти тому йому не відомо які саме тести здаються.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що він працює на посаді бригадира в Мелітопольському локомотивному депо. У жовтні 2018 році він працював заступником начальника відділу кадрів в Мелітопольському локомотивному депо. 01.10.2018 року він разом з ОСОБА_2 до наркологічного диспансеру не їздив. Наступного дня йому подзвонили з лікарні та повідомили, що без присутності представника адміністрації депо брати аналізи у ОСОБА_2 не будуть. Коли він приїхав до наркологічного диспансеру у ОСОБА_2 аналізи вже відібрали. ОСОБА_2 не заперечував проти того що в його аналізах могли бути залишки наркотичної речовини. Усі робітники які виходять на передрейсові роботи проходять медичний огляд в медичному кабінеті в якому мається медична апаратура за допомогою якої проводився огляд на виявлення наркотичного чи алкогольного сп`яніння. Після ситуації, яка сталась з ОСОБА_2 до медичного кабінету було закуплено інше обладнання.

Відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 09 листопада 1992 року нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (стаття 27 ЦПК України), яким суд має дати відповідну оцінку .

У судовому засіданні здобуто достатньо доказів щодо перебування позивача ОСОБА_2 01 жовтня 2018 року у робочий час у стані наркотичного сп`яніння. Відсутність висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання позивачем ОСОБА_2 01 жовтня 2018 року алкогольних напоїв не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог, оскільки перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння доводиться як показаннями свідками так і письмовими доказами в їх сукупності.

Крім того, після перебування на лікарняному Литвинець О.О. 12.11.2018 року отримав сертифікат серії 12 ЯЯУ № 702496 про проходження профілактичного наркологічного огляду, який був виданий Комунальною установою «Обласний медичний наркологічний диспансер» /а.с.12/, чим був порушений п. 3.4. Порядку організації та проведення перед рейсових і після рейсових медичних оглядів працівників локомотивних бригад та водії транспортних засобів залізниць та підприємств залізничного транспорту», відповідно до якого медичний огляд був поведений не за територіальністю де останній проходив обстеження і облікований як особа, що вживала амфетаміни, а в іншому закладі.

Звільнення за появу на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння застосовується до працівника незалежно від того, чи притягався він раніше до дисциплінарної відповідальності та чи вживались до нього заходи громадського стягнення. Власник або уповноважений ним орган вправі звільнити працівника за цією підставою і при одноразовому порушенні трудової дисципліни, дотримуючись при цьому порядку і строків накладення дисциплінарних стягнень.

При цьому посилання позивача у позовній заяві в частині його бездоганної праці на посаді машиніста тепловозу цеху експлуатації Мелітопольського локомотивного депо структурного підрозділу ПАТ «Українська залізниця», та про переробку норми часу без відпусток тривалістю два роки, спростовуються наступним доказами.

Так відповідно до довідки № 4 від 04.02.2019 року ОСОБА_2 , який працював машиністом тепловоза у відокремленому структурному підрозділі «Мелітопольське локомотивне депо», за період роботи був позбавлений преміальної винагороди за наказами начальника депо, а саме: 31.01.2018 року № 50 (100%), 28.02.2018 року № 90 (50%), 27.04.2018 року № 184 (50 %), 27.06.2018 року № 286 (50%), 31.10.2018 року № 444 (100%) та 30.11.2018 року № 477 (100%) /а.с.48/.

Крім того, наказом № 199/с від 29.12.2016 року помічнику тепловоза ОСОБА_2 , за невиконання своїх робітничих обов`язків, п. 3.4 місцевої інструкції «Про порядок дій локомотивної бригади при прийманні-здачі, копіру ванні та технічному обслуговуванні тепловозів серії 2ТЕ 116 в частині розміру палива тепловозу та занесення даних до журналу ф.ТУ-152, у відповідності зі ст. 147 КЗпП України оголошено догану /а.с.36/, яка була знята наказом № 54/с від 12.04.2017 року як така, що виконала свою виховну роль /а.с.37/.

Крім того, відповідно до довідки № 23 від 01.02.2019 року, машиністу тепловоза Мелітопольського локомотивного депо ОСОБА_2 розрахована компенсація за невикористану відпустку, а саме 41 день за відпускний період з 30.11.2016 року по 29.11.2917 року у розмірі 26 515 грн. 11 коп., а також за 35 днів за відпускний період з 30.11.2017 року по 27.11.2017 року у розмірі 22 634 грн. 85 коп. /а.с.47/.

У зв`язку з дотриманням відповідачем порядку та послідовності дій при звільненні було прийнято відповідний наказ.

Вимоги позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди за незаконне звільнення є похідними від вимог про поновлення на роботі, тому задоволенню також не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись п.7 ст. 40 КЗпП України, ст. ст.10,12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконного звільнення і поновлення на роботі – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 06 грудня 2019 року.

Суддя: В.А. Фомін