Рішення № 86268485, 11.12.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/1025/2019

Справа № 317/2569/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Нікітіна В.В.

при секретарі судового засідання Московкіній І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі – АТ КБ «Приватбанк» або «Позивач») до ОСОБА_1 (далі – «Відповідач») про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 16.09.2008 та отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач, в порушення умов договору не сплачувала Позивачу своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору.

Станом на 13 червня 2019 р. заборгованість Відповідача перед АТ КБ «Приватбанк» становить 20796,34 гривень, з яких:

?6975,34 грн. – заборгованість за тілом кредиту;

?4893,67 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту;

?0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками;

?6918,93 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання;

?780,00 грн. – нарахована пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.;

?250,00 грн. – фіксована частина штрафу;

?978,40 грн. – процентна складова штрафу.

Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовом надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подала.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до умов укладеного кредитного договору № б/н від 16.09.2008 ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі, зазначеному у заяві від 16.09.2008 та в підписаних відповідачем умовах кредитування. Відповідачем також погоджено розмір пені в розмірах, вказаних в цих умовах (1 % від суми заборгованості) та штраф у розмірі 250 гривень (одноразовий платіж) та штраф у розмірі 5 % від суми позову.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором банком ОСОБА_1 станом на 13 червня 2019 р. нарахована заборгованість у зазначеному вище розмірі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки ОСОБА_1 не сплатила заборгованість по тілу кредиту, суд вважає позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Виходячи зі змісту заяви ОСОБА_1 та підписаних нею умов кредитування від 16.09.2008, нарахований штраф в його фіксованій частині в розмірі 250,00 гривень підлягає стягненню в повному обсязі.

В той же час, відповідно до узгоджених сторонами умов кредитування процентна складова штрафу вираховується від суми позовних вимог і становить 5 % від неї.

Однак, суд вважає необґрунтованим включення позивачем до суми, на яку нараховується штраф, розміру пені, оскільки пеня сама по собі є санкцією за невиконання боржником зобов`язань перед кредитором.

Таким чином, процентна складова штрафу має бути вирахувана, виходячи з суми основної заборгованості за кредитом, яка становить: 6975,34 грн. + 4893,67 грн. = 11689,01 грн. 5 % від цієї суми становить 593,45 грн. Саме ця сума процентної складової штрафу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про обґрунтованість частини позовних вимог про стягнення пені, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як зазначено в правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Суд не бачить підстав для відступу від зазначеної правової позиції.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 12532 грн. 46 коп. (дванадцять тисяч п`ятсот тридцять дві грн. 46 коп.) за кредитним договором № б/н від 16.09.2008, яка складається з наступного: 6975,34 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 4893,67 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 250,00 грн. – фіксована частина штрафу; 593,45 грн. – фіксована частина штрафу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1157 грн. 65 коп. (одна тисяча сто п`ятдесят сім грн. 65 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Нікітін