Рішення № 86265152, 10.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/10646/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії та виплатити грошову компенсацію,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації в якому просила визнати за ОСОБА_2 Ничипорівною право постановки на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 раніше Лізи Чайкіної) в селі Берестовець Коростенського району та зобов`язати відповідача - управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації здійснити поставку на чергу позивача ОСОБА_1 для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009 «Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території», після чого зобов`язати виплатити грошову компенсацію в сумі 80 900 грн.

В обґрунтування позову вказує, що після передачі майна на баланс Берестовецької сільської ради, ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації, з проханням прийняти документи для виплати грошової компенсації, поставити її на чергу для виплати компенсації та виплатити грошову компенсацію, на що листом №10/115 від 08.01.2019 отримала відмову з посиланням на те, що вона використала право на отримання компенсації, так як здала будинок АДРЕСА_2 , з чим позивач не погоджується.

До позовної заяви додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 позовну заяву залишено без руху.

На виконання вимог ухвали, до суду 17.10.2019 надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Поновлено строк звернення до суду з позовною заявою.

До суду 08.11.2019 надійшла заява відповідача про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відділом документального забезпечення суду 08.11.2019 зареєстровано відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви та вказує, що право власності на дане майно ОСОБА_1 набула 17.12.2016 на підставі витягу №76127413 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а направлення на переселення Житомирської обласної державної реєстрації було видано 06 червня 2016 року для переселення з с.Берестовець в м. Житомир. Громадянин на момент отримання направлення, переселяється і відповідно здає житловий будинок, який є його власністю. Тобто, при видачі направлення на переселення серії ЖТ №12184 від 06 червня 2016 року ОСОБА_1 не набула права власності на будинок за адресою по АДРЕСА_3 Східній № АДРЕСА_1 .

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 05.12.2019.

У судове засідання, призначене на 05.12.2019 прибув представник позивача та представник відповідача. Представники сторін подали заяви про подальший розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження.

До суду 09.12.2019 надійшла заява представника позивача про долучення до матеріалів адміністративної справи копії паспорта позивача, довідки про отриману позивачем пенсії та копію посвідчення позивача.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд подальший розгляд справи здійснює в письмовому провадженні, в строки, передбачені ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення

ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом №76127413 від 17.12.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 19). Право приватної власності на нерухоме майно зареєстровано 13.12.2016.

Сторонами визнається, що с.Берестовець, Коростенського району Житомирської області включено до переліку населених пунктів, що знаходяться у зоні радіоактивного забруднення.

Згідно довідки №295/02-26 від 22.11.2017, виданої Берестовецькою сільською радою Коростенського району Житомирської області, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , розташований в АДРЕСА_1 , дійсно прийнятий на баланс сільської ради згідно акту від 22 листопада 2017 року (а.с. 15).

У позовній заяві позивач вказує, що після передачі майна на баланс Берестовецької сільської ради, позивач ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації, з проханням прийняти документи для виплати грошової компенсації, поставити її на чергу для виплати компенсації та виплатити грошову компенсацію.

Листом №10/115 від 08.01.2019 Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації повідомило ОСОБА_1 про те, що згідно п. 1 постанови КМУ №1243, у 2018 році ОСОБА_1 здала будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Повернуто документи, так як відповідно до п. 7, 8 вказаної постанови право на отримання компенсації Вам вже використано (а.с. 18).

Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та законні інтереси порушеними, ОСОБА_1 звернулась до суду.

За приписами статті 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, в тому числі, на принципах соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 4 Закону, громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до близьких родичів. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 4 Закону України "Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 1992 р. №706 затверджено Порядок відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Порядок №706).

Відповідно до п. 3 Порядку №706, громадяни, які самостійно переселяються із зон безумовного (обов`язкового), гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, одержують направлення для переселення та працевлаштування за зразком, що додається.

Згідно п. 11. Порядку №706, громадяни, які переселяються з радіоактивно забруднених територій за направленнями обласних державних адміністрацій, одержують ордери на вселення в надані їм житлові приміщення після подання районній державній адміністрації, виконкому міської (міста обласного підпорядкування) Ради народних депутатів довідки з попереднього місця проживання про здачу раніше займаного житлового приміщення.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що ОСОБА_1 здала нерухоме майно по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та отримала компенсацію.

Житомирська обласна державна адміністрація видала Онищук Надії ОСОБА_3 направлення від 06 червня 2016 року серії ЖТ №12184 про переселення з с. Берестовець Коростенського району відповідно до ст. 4 Закону України "Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Надається право на одержання, будівництво або придбання житла і працевлаштування у м. Житомир. (а.с. 17)

У позовній заяві позивач вказує, що на підставі направлення від 06 червня 2016 року серії ЖТ №12184 була забезпечена житлом: квартирою АДРЕСА_5 , куди переселилась самостійно.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що у с. Берестовець Коростенського району Житомирської області мала у власності два житлових будинки, що знаходились за адресами: вул. Корольова, 12 та на вул. Східній, 13.

За здачу нерухомого майна по вул АДРЕСА_6 Корольова, 12, отримала компенсацію. Вказане визнається сторонами.

Підставою для звернення до суду з позовною заявою є відмова у постановці на чергу для отримання грошової компенсації за здане нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , с. Берестовець АДРЕСА_4 області.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що при видачі направлення на переселення серії ЖТ №12184 від 06 червня 2016 року ОСОБА_4 не набула права власності на будинок за адресою по АДРЕСА_3 Східній АДРЕСА_1 , а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Пункт 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що компенсація громадянам за втрачене у зв`язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.

Механізм виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, компенсації за майно, втрачене у зв`язку з їх відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до 28 листопада 2009 року визначався Положенням про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року за №755, а після 28 листопада 2009 року - Порядком виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243 (Порядок №1243).

Підпунктом 1 пункту 2 Порядку №1243 визначено, що втрачене нерухоме майно - житловий, дачний, садовий будинок, гараж, господарські будівлі та споруди, що розташовані на радіоактивно забрудненій території, перебували у приватній власності громадянина та залишені ним у разі використання права на переселення.

Із системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що обов`язковою умовою для отримання компенсації за майно, що втрачене у зв`язку з самостійним переселенням з радіоактивно забруднених територій, є залишення на радіоактивно забрудненій території нерухомого майна, що перебуває у приватній власності громадянина на момент самостійного переселення. отримання компенсації за майно, що втрачене у зв`язку з самостійним переселенням з радіоактивно забруднених територій, є залишення на радіоактивно забрудненій території нерухомого майна, що перебуває у приватній власності громадянина на момент самостійного переселення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що будинок побудовано у 1962 році, а до 01.01.2013 реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснювало бюро технічної інвентаризації (БТІ), яке діяло відповідно до пункту І розділу І Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP від 31 січня 1966 року №660131, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56) (далі — Інструкція), реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РР провадили БТІ виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Пунктом 4 зазначеної Інструкції встановлювалось, що реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності, та розташовані в межах міст і селищ міського типу УРСР. Тобто Інструкцією не встановлювався обов`язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі.

Як вбачається з постанови Коростенського міськрайонного суду від 01.11.2017 у справі №279/3384/17, яка набрала законної сили 06.12.2017, "відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок №195 виданого 17.07.2002 року Берестовецькою сільською радою Коростенського району, Житомирської області та зареєстрованому в Коростенському МБТІ за №17 від 16.09.2002 року - ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_4 . Також ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 (раніше Лізи ОСОБА_5 ) в с.Берестовець, Коростенського району, Житомирської області, що стверджується витягом №76127413 від 17.12.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Отже, право власності на будинок АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 області було зареєстровано за ОСОБА_1 у 2002 році, а тому твердження позивача про неможливості реєстрації будинків до 01.01.2013, розташованих у селі не відповідає дійсності.

Окрім того, до суду не надано належних доказів існування об`єктивних підстав неможливості зареєструвати право приватної власності на будинок АДРЕСА_1 у АДРЕСА_7 . Берестовець АДРЕСА_4 області у період із 01.01.2013 по 12.12.2016.

Разом з тим, суд відмічає, що позивачем 13.12.2016 було зареєстровано у встановленому законодавством порядку право приватної власності на будинок за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом №76127413 від 17.12.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 19).

Як вже зазначалось судом, право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_4 зареєстровано 13.12.2016, а самостійне переселення відбулось на підставі направлення від 06 червня 2016 року серії ЖТ №12184 про переселення з с. Берестовець Коростенського району до м. Житомира.

Отже, станом на день переселення з радіоактивно забрудненої території за ОСОБА_1 не було зареєстровано право приватної власності на будинок за адресою: АДРЕСА_4 .

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відсутня обов`язкова умова для отримання компенсації за майно.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії та виплатити грошову компенсацію.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук