Рішення № 86264600, 11.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Справа № 160/9018/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача Яроцька Ю.О. Радіновський Р.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтремонт" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0017871409 від 14.06.2019 року, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 199 340, грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції – 99 670 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області безпідставно дійшло висновку по не спрямованість правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Кейсі Профіт» на настання реальних правових наслідків. Позивач зазначає, що його контрагент - ТОВ «Кейсі Профіт» поставив для позивача товару, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 16.01.2018 року та податковою накладною № 23 від 16.01.2018 року. Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Кейсі Профіт» податкової дисципліни не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також позивач наголошує на тому, що придбаний у ТОВ «Кейсі Профіт» товар використаний у власній господарській діяльності позивача, а саме: списаний під час виконання підрядних робіт, що підтверджується копіями Договору про технічне обслуговування ліфтів з Обслуговуючим кооперативом «ЖСК № 285», з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Тополя-30/3», з Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, актами списання товарів.

Позивач як добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку своїх контрагентів.

Ухвалою суду від 18.09.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову вказуючи на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки правочин укладений позивачем з ТОВ «Кейсі Профіт» є таким, що не спрямований на настання реальних правових наслідків, оскільки:

ТОВ «Кейсі Профіт» не має трудових ресурсів – згідно звіту форми 1-ДФ за 1 квартал 20-18 року працює одна особа;

основні засоби у ТОВ «Кейсі Профіт» згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва відсутні;

ТОВ «Кейсі Профіт» не є виробником поставленого позивачу товару, а придбав його у ТОВ «Редгрін», який також не є виробником товару;

умови постанови ТОВ «Кейсі Профіт» на адресу позивача не узгоджувались; на підтвердження перевезення не надано товарно-транспортні накладні та дорожні листи;

ТОВ «Кейсі Профіт» згідно аналізу ЄРПН не здійснював придбання послуг транспортування та розвантаження;

асортимент придбаної номенклатури продукції ТОВ «Редгрін» не відповідає реалізованій на адресу ТОВ «Кейсі Профіт».

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 15.05.2019 року по 21.05.2019 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Кейсі Профіт» за період з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 29773/04-36-14-09/31688107 від 28.05.2019 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено, зокрема, висновок про заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню і сплаті до бюджету на суму 199 340 грн.

Висновок відповідача у акті перевірки обґрунтований тим, що правочин укладений позивачем з контрагентом ТОВ «Кейсі Профіт» є таким, що не спрямований на настання реальних правових наслідків, оскільки:

ТОВ «Кейсі Профіт» не має трудових ресурсів – згідно звіту форми 1-ДФ за 1 квартал 20-18 року працює одна особа;

основні засоби у ТОВ «Кейсі Профіт» згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва відсутні;

ТОВ «Кейсі Профіт» не є виробником поставленого позивачу товару, а придбав його у ТОВ «Редгрін», який також не є виробником товару;

умови постанови ТОВ «Кейсі Профіт» на адресу позивача не узгоджувались; на підтвердження перевезення не надано товарно-транспортні накладні та дорожні листи;

ТОВ «Кейсі Профіт» згідно аналізу ЄРПН не здійснював придбання послуг транспортування та розвантаження;

асортимент придбаної номенклатури продукції ТОВ «Редгрін» не відповідає реалізованій на адресу ТОВ «Кейсі Профіт».

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення – рішення форми «р» № 0017871409 від 14.06.2019 року, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 199 340, грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції – 99 670 грн..

Рішенням ДФС України від 19.08.2019 року № 39739/6/99-99-11-04-02-25 відмовлено у задоволенні скарги позивача та залишено без змін податкове повідомлення – рішення.

Суд не погоджується з висновком відповідача зробленим у Акті № 29773/04-36-14-09/31688107 від 28.05.2019 року щодо не спрямованості договору, який укладено позивачем з ТОВ «Кейсі Профіт», на настання правових наслідків, з наступних причин.

Процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції – договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення правосуб`єктності учасників господарської операції.

3. встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку вимог щодо документального підтвердження понесених витрат.

5. встановлення факту понесення позивачем вказаних витрат.

Суд зазначає, що не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ТОВ «Кейсі Профіт» не спрямований на реальне настання правових наслідків через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Кейсі Профіт» правочини визнані податковим органом нереальними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних та неспростовних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Кейсі Профіт» своїх договірних зобов`язань, мало наслідком неможливість виконання поставки товарів для позивача ТОВ «Кейсі Профіт».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинене ТОВ «Кейсі Профіт» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР – 3060678).

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем і ТОВ «Кейсі Профіт».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Кейсі Профіт» укладено поставки від 15.01.2018 року № 16, у відповідності до умов якого ТОВ «Кейсі Профіт» зобов`язалось поставити позивачу товару, а позивач зобов`язався його оплатити.

Факт поставки товару ТОВ «Кейсі Профіт» підтверджується копією видаткової накладної № 1 від 16.01.2018 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи, та який підписаний сторонами.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказаний документ відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ТОВ «Кейсі Профіт» видало позивачу податкову накладну від 16.01.2018 року № 23, яка зареєстрована у ЄРПН.

Судом на підставі витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Кейсі Профіт» є зареєстрованою юридичною особою.

З сайту Державної фіскальної служби судом встановлено, що ТОВ «Кейсі Профіт» станом на день здійснення господарських операцій з позивачем було платником ПДВ та вправі було видавати податкові накладні.

Позивач оплатив отриманий від ТОВ «Кейсі Профіт» товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 639 від 30.01.2018 року та № 640 від 30.01.2018 року, які містяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ «Кейсі Профіт» до позивача.

Однак судом під час розгляду справи встановлено факт використання отриманих від ТОВ «Кейсі Профіт» товарів у власній господарській діяльності позивача: товар списаний під час виконання підрядних робіт позивачем, що підтверджується копіями Договору про технічне обслуговування ліфтів з Обслуговуючим кооперативом «ЖСК № 285», з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Тополя-30/3», з Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Березка Днепр", з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Панікахи 77-А", з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мир-12", з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Калинова, 72", з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Топрль -3, дом 24", актами списання товарів.

Суд звертає увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Універсальний принцип розгляду податкових спорів полягає у наступному: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

За вказаних обставин судом встановлено рух активів від ТОВ «Кейсі Профіт» до позивача.

На підставі викладеного судом відхиляються доводи відповідача про неможливість здійснення ТОВ «Кейсі Профіт» господарських операцій з позивачем на підставі договору поставки.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сума судових витрат складається із судового збору у розмірі 4485,15 гривень, які сплачено позивачем згідно платіжного доручення, яке міститься у матеріалах справи.

Також позивачем просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 34020 грн.

Відповідач подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем не надано суду специфікацію до договору про надання правничої допомоги, звіт про надану правову допомогу та звіт про фактичні витрати. Також заявлена позивачем сум витрат на правничу допомогу не є співмірною із сумою позовних вимог (299 010 грн.) також предмет позову у справі не є складним.

У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 19.03.2019 року року між позивачем та адвокатським об`єднанням «Віннерлекс» був укладений договір про надання правничої допомоги.

У матеріалах справи міститься Специфікація № 2 до вказаного договору, у якій сторони погодили послуги, які повинно надати адвокатське об`єднання “Віннерлекс» позивачу: визначення переділку обставин, які підлягають доказуванню та документів, які мають бути надані позивачем до суду; опрацювання та детальний правовий аналіз первинних та інших документів наданих позивачем для спростування висновків відповідача, які викладені в акті перевірки; підготовка та подання позову до суду; написання відповіді на відзив, клопотань, заяв, пояснень.

У матеріалах справи містяться копії платіжних доручень позивача від 30.08.2019 року № 202 та від 29.07.2019 року № 1357 на загальну суму 34 020 грн., якими підтверджується факт оплати позивачем послуг адвокатського об`єднання “Віннерлекс».

У матеріалах справи містяться накази адвокатського об`єднання “Віннерлекс» про прийняття на роботу адвокатів Чехута В.М. та Яроцької Ю.О.

У матеріалах справи містяться також копії свідоцтв на право на зайняття адвокатською діяльністю, які видано Чехуті В.М. та Яроцькій Ю.О.

У матеріалах справи містяться копії ордерів на представлення інтересів позивача адвокатами адвокатського об`єднання “Віннерлекс» Чехутою В.М. та Яроцькою Ю.О.

У матеріалах справи міститься звіт про надану правничу допомогу на загальну суму 34 020 грн., який містить опис виконаних робіт адвокатів та вартість однієї години роботи адвоката 1500: представництво інтересів позивача у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, підготовка до судових засідань – 6 годин, збирання доказів – 6 годин, складання та подання позовної заяви - 8 годин, написання та подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву, клопотань, заяв, пояснень, заяви щодо компенсації судових витрат 5,2 год.

Також у матеріалах справи міститься акт приймання-передачі послуг від 20.11.2019 року за договором про надання правничої допомоги від 19.03.2019 року.

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа є складною (за обсягом доказів), враховуючи ціну позову у розмірі 299 010 грн., а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, то суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 34020 гривень.

Керуючись ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтремонт» (код ЄДРПОУ 31688107, 49051, м. Дніпро, вул. Калинова, 8) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «р» № 0017871409 від 14.06.2019 року, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 199 340, грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції – 99 670 грн

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтремонт» судовий збір у розмірі 4485,15 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 34020 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 грудня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 11.12.2019 року Помічник судді Згідно з оригіналом Помічник судді С.В. Златін Лісна А.М. Лісна А.М.