Рішення № 86264346, 08.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року Справа № 160/8541/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у прийнятті заяви про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 разом з документами протиправними;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийняти у ОСОБА_1 та розглянути по суті заяву від 03.07.2019 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та доданими до заяви документами, та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням обставин, викладених у рішенні суду по цій справі, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Пеуермоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427 ) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) періоди його роботи, а саме:

з 15.10.1992 року по 31.10.2000 року слюсарем - ремонтником ділянки блюмінгу обжимного цеху в Єнакіївському державному металургійному заводі (перейменованого у ВАТ “Єнакіївський металургійний завод”) до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України згідно з п. “а” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ч. 1 п.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

з 01.11.2000 року по 10.07.2003 року слюсарем - ремонтником обжимного цеху в ТОВ Спільне Українсько-Швейцарське підприємство “Метален” до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України згідно з п. “а” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ч. 1, п.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку з досягненням пенсійного віку, 03 липня 2019 року останній звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Позивачем для призначення пенсії на пільгових умовах до заяви було додано всі необхідні документи, перелік яких міститься у п.2.1. Порядку №22-1. Однак, в порушення норм Порядку №22-1, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідач взагалі не прийняв у позивача заяву та документи для оформлення, призначення та виплати пенсії. Таким чином, внаслідок протиправних дій відповідача, позивач вимушений був звернутися до відповідача з письмовою заявою надати роз`яснення про причини відмови у прийнятті заяви про призначення пенсії. У відповідь на це звернення відповідачем надано листа від 12.07.2019 р. №4963/Н-09 в якому зазначено, що у відповідності до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207) будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо оці органи або особи, створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

27.09.2019 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області засобами електронного зв`язку подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. В мотивування означеного відповідач посилається на те, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо надання роз`яснення стосовно призначення пенсії. Кам`янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 12.07.2019 № 4963/Н-09 повідомив ОСОБА_1 про розгляд його звернення від 03.07.2019. З приводу позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління зарахувати періоди роботи з 15.10.1992 по 31.10.2000 та з 01.11.2000 по 10.07.2003 у «Єнакієвському металургійному заводі», в даному випадку, передчасні, оскільки документи ОСОБА_1 в управлінні відсутні та предметом розгляду Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не були. Позивач жодним чином не обмежений у праві на пенсійне забезпечення. Однак, ОСОБА_1 при зверненні до органів, що призначають та виплачують пенсію, повинен на ряду з іншими громадянами України дотримуватися приписів діючого законодавства щодо подання необхідних документів для призначення пенсії. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі № 160/8541/19 зобов`язано Головне управління надати до суду завірені належним чином документи, на підставі яких листом Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 12.07.2019 № 4963/Н-09 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії. На виконання ухвали суду від 09.09.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано наявні в Головному управлінні належним чином засвідчені копії документів, а саме: заяви (звернення) від 03.07.2019 ОСОБА_1 ; листа Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 12.07.2019 № 4963/Н-09. Крім зазначених вище документів, інші до управління позивачем не надавались, а тому відсутні в Головному управлінні.

30.10.2019 року ОСОБА_1 до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній зазначив про те, що позивач звертався із заявою про призначення пенсії, що підтверджується інформацією. що міститься у відзиві, поданого до суду відповідачем. Саме пенсійний орган не зазначає дату звернення позивача, начебто за консультацією, але стверджує при цьому, що позивач надав відповідачеві оригінали довідок, виданих підприємствами, розташованими на території ДНР та наводить суду обставини, чому саме ці довідки не були прийняті взагалі і не враховані для вирішення питання про призначення пенсії. Тим більш, відповідач у відзиві посилається на заяву позивача від 03.07.2019, на яку було надано роз`яснення. Відповідач не звертає увагу на те, що в заяві від 03.07.2019 позивач зазначає, що звернувся до Пенсійного фонду України в м. Кам`янське для оформлення пенсії, так як досяг пенсійного віку при роботі за Списком № 1. І саме в заяві позивача від 03.07.2019, позивач просить відповідача надати роз`яснення, чому йому відмовлено у наданні пенсії. Таким чином, своєю відповіддю від 12.07.2019 р. №4963/Н-09 на заяву позивача від 03.07.2019 р. відповідач підтверджує, що позивач звертався до відповідача з заявою про призначення пенсії, але йому взагалі було відмовлено адже не тільки у прийнятті довідок, але і відмовлено в прийнятті безпосередньо самої заяви про призначення пенсії, поданої раніше, ніж заява від 03.07.2019 р. Саме відповідач у своєму листі від 12.07.2019 р. посилається на норми ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у відповідності до якої відмовляє позивачу в прийняті документів, виданих органами та/або особами, зазначеними в ч.2 ст.9 Закону. Про те, що позивач звертався до відповідача з заявою про призначення пенсії підтверджується відповідачем у відзиві, в якому зазначено, що «будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами з території, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню». Тобто, відповідач ще раз підтверджує, що заява позивача про призначення пенсії разом з документами, виданими підприємством, розташованого на території ДНР, не підлягає реєстрації та виконанню. За таких обставин, вважаю, що відповідачем порушені конституційні права позивача, а саме, порушена ст.46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тим більш, не приймаючи взагалі заяви про призначення пенсії разом з необхідними документами, відповідач не звернув увагу та не застосував ті обставини, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, як це визначено у ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст.48 КЗпП України. Крім того, відповідач не прийняв до уваги, що довідки, які він не прийняв разом з заявою про призначення пенсії, підтверджують саме той період роботи, робота на яких дає право на пенсію за Списком №1, у період до набрання законної сили Законом України №1207-VII, до 27.04.2014 р - дата набрання чинності. Відповідачем не враховано період роботи з 15.10.1992 по 31.10 2000 р., з 01.11.2000 р. по 10.07.2003 р. Таким чином, відповідачем порушені в черговий раз норми Конституції України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з досягненням пенсійного віку, 03.07.2019 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Як видно із матеріалів справи, відповідно до записів у трудовій книжці позивач працював:

у період з 15.10.1992 року по 31.10.2000 року в Єнакіївському державному металургійному заводі (який перейменований в Приватне акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод» - наказ №784 від 28.12.1993 року) на посаді слюсаря-ремонтника 5 розряду ділянки блюмінгу обжимного цеху. Підтвердження цих обставин - запис в трудовій книжці №6, наказ про прийом на роботу від 12.20.1992 року №2100, запис №7 про перейменування заводу, та запис №8, наказ про звільнення по переводу в Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Метален», наказ від 31.10.2000 р. №2468. Період роботи, який має бути врахований в стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, підтверджується довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, виданої Закритим акціонерним товариством «Внешторгсервіс» філіал №2 «Єнакіївський металургійний комбінат». Ця довідка разом з заявою про оформлення та призначення пенсії не прийнята відповідачем. Згідно з інформації, яка міститься у довідці від 12.06.2019 р. №26109/1616: позивач працював на підприємстві - ПАТ «Єнакіївський металургійний комбінат» у період з 15.10.1992 року по 31.10.2000 року. Виконував позивач роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятий ремонтом обладнання в місцях його установки на ділянках (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робочі, провідні технологічні процеси, користується правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 в металургійному виробництві (прокатне), що передбачено Списком №1 розділу III підрозділу 3 пункт а код КП 1030300а-1753а, підстава постанова Кабінетів Міністрів України від 11.03.1994 р. №162. Підстава для видачі цієї довідки - штатний розпис, особиста картка, ЕТКС, табелі обліку робочого часу, наказ про прийом на роботу від 12.20.1992 р. №2100, наказ про звільнення від 31.10.2000 р. №2436. У відповідності до додаткових відомостей: атестація обжимного цеху - наказ від 07.07.1995 року №390 (проведена вперше), наказ від 04 10.2000 р. №662. В цій довідці №26109/1616 наведена історична довідка підприємства: 26.12.1991 р. - Єнакіївський державний металургійний комбінат. Наказ по підприємству від 26.12.1991 р. №660 Енакиевский ордена Трудового Красного Знамени металлургический завод перейменований в Єнакіївський державний металургійний завод.

25.11.1993 р. - Відкрите акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод» - наказ Міністерства промисловості України від 25.11.1993 р. №311, ухвалений на виконання Указу Президента України від 15.06.1993 р. №210 та наказу Міністерства економіки України від 27.08.1993 р.№54.

31.03.2011 р. - Публічне акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод» -протокол Загальних зборів ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» від 23.03.2011 р. №21 у відповідності до якого змінити найменування товариства на Публічне акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод».

12.05.2016р. - ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» змінив тип товариства на Приватне акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод».

28.03.2017р. - ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод» зареєстрований як філіал №2 «Єнакіївський металургійний завод» закритого акціонерного товариства «Внешторгсервис».

Доказами проведення атестації робочого місця слюсаря-ремонтника ділянки блюмінгу обжимного цеху є виписки з наказів про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 11.06.2019 р. №26109/1596, від 11.06.2019 р. №26109/1588.

У період з 01.11.2000 р. по 10.07.2003 року позивач працював в Спільному підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю «Метален» на посаді слюсаря-ремонтника обжимного цеху. У відповідності до довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 12.06.2019 р. №26109/1617 позивач виконував роботу з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. По професії слюсар-ремонтник обжимного цеху, зайнятий ремонтом металургійного обладнання в місцях його установки на ділянках (робочих місцях) діючого виробництва, де основні робочі, провідні технологічні процеси, користується правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. Виконувана позивачем робота (професія, посада) передбачена Списком №1 розділ III підрозділ З пункт а позиція 3.3а-3б, підстава постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36. Підстава видачі такої довідки: штатний розпис, ЕТКС, табель обліку використаного робочого часу. Додаткові відомості: атестація проведена за наказами по ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» від 04.10.2000 р. №662 та по СП ТОВ «Метален» від 01.12.2000 р. №79.

Дані обставини підтверджені записами в трудовій книжці: запис №9 - наказ про прийняття на роботу від 01.11.2000 р. №1100, запис №10 - наказ про звільнення від 04.07.2003 р. №132.

Робота із особливо шкідливими та особливо тяжкими умовами праці у період:

з 15.10.1992 року по 31.10.2000 року в Єнакіївському державному металургійному заводі (який перейменований в Приватне акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод» -наказ №784 від 28.12.1993 року) на посаді слюсаря-ремонтника 5 розряду ділянки блюмінгу обжимного цеху

з 01.11.2000 р. по 10.07.2003 року позивач працював в Спільному підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю «Метален»

підтверджується не тільки уточнюючими довідками, але і довідками про заробітну плату для нарахування пенсії, які видані філіалом №2 Єнакіївського металургійного заводу,

записами в трудовій книжці та індивідуальними відомостями про застраховану особу, виданих Пенсійним фондом України.

Однак, листом від 12.07.2019 року за вих. №4963/Н-09 Кам`янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на звернення позивача від 03.07.2019 року повідомило позивачу про те, що Законом України від 15 квітня 2019 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено особливості державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсними і не створює правових наслідків. Отже, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами Фонду з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації і виконанню.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-VI (далі за текстом ЗУ № 1058).

Відповідно статті 5 ЗУ № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною 1 статті 44 вказаного Закону встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Згідно з абз.4 п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1), заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 4.10 Порядку 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу) орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів позивач звернувся до відповідача 03.07.2019 року із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та доданими до заяви документами.

Втім, вказана заява жодних посилань на звернення в порядку Закону України Про звернення громадян не містила, протилежне відповідачем не доведено. З огляду на це, суд вважає, що відповідач мав розглянути зазначену заяву в порядку, передбаченому положеннями Порядку № 22-1.

Разом з тим, заява позивача була розглянута відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 чи відмову в її призначенні не приймалося відповідачем.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 чи відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку, що в даному випадку, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 липня 2019 року з доданими до заяви документами та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку № 22-1.

Щодо вимоги позивача з приводу зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди його роботи, а саме: з 15.10.1992 року по 31.10.2000 року слюсарем - ремонтником ділянки блюмінгу обжимного цеху в Єнакіївському державному металургійному заводі (перейменованого у ВАТ “Єнакіївський металургійний завод”) до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за Списком №1 та з 01.11.2000 року по 10.07.2003 року слюсарем - ремонтником обжимного цеху в ТОВ Спільне Українсько-Швейцарське підприємство “Метален” до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за Списком №1, суд вважає що вона є передчасною та не підлягає до задоволення, оскільки відповідачем рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 чи відмову в її призначенні не приймалося.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № ПН435303 від 27.08.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 384,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у прийнятті заяви про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 разом з документами протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 липня 2019 року з доданими до заяви документами та прийняти рішення відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок), сплачені згідно квитанції № ПН435303 від 27.08.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник