Рішення № 86264245, 11.12.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 грудня 2019 р. Справа № 120/3259/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що звернувшись із заявою до відповідача про призначення пенсії відповідно до п. "з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", отримав відмову. Мотивуючи відмову у призначенні пенсії за віком відповідач вказав, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи водієм автобуса на ВАТ Жмеринське АТП з 07.01.1985 по 01.11.2005 у зв`язку з відсутністю довідки про підтвердження особливого характеру роботи та умов праці, необхідних для призначення пенсії.

Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Даною ухвалою також відмовлено позивачу у залученні до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512".

01.11.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти заявленого позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Представник відповідача зазначає, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є підтвердження особливого характеру роботи та умов праці. За відсутності однієї з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах призначення вказаної пенсії неможливе.

Представник відповідача вказує, що до пільгового стажу не може бути зарахована робота водієм автобуса на ВАТ Жмеринському АТП 10512 з 07.01.1985 по 01.11.2005 у зв`язку з тим, що позивачем не надано довідку про підтвердження особливого характеру роботи та умов праці необхідних для призначення пенсії.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2019 відповідачем надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, встановив наступне.

06.09.2019 ОСОБА_1 1964 року народження звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою та пакетом документів, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За наслідком розгляду даної заяви прийнято рішення №025450002514 від 10.09.2019, у якому зазначено, що згідно поданих документів та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж заявника становить 37 років 11 місяців 25 днів. При цьому, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи водієм автобуса на ВАТ Жмеринському АТП 10512 з 07.01.1985 по 01.11.2005 у зв`язку з відсутністю довідки про підтвердження особливого характеру роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії.

Відтак, громадянину ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 розділу ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в зв`язку з відсутністю довідки про підтвердження особливого характеру роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з Європейською соціальною хартією (переглянута) від 03 травня 1996 року, що ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V та набрала чинності для України з 01 лютого 2007 року (далі Хартія), кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Аналогічна норма міститься у ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, згідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт як водія міського пасажирського транспорту за умови дотримання вимог п. «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах. Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відсутність якої передбачає застосування Порядку № 637.

Так, у трудовій книжці ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , зазначено наступне:

- 07.01.1985 - переведений водієм 3 класу для роботи на автобусі;

- 01.07.1986 - присвоєна кваліфікація водія 1 класу. Жмеринське АТП 30118 перейменований в АТП-10512;

- 01.08.1987 - Жмеринське АТП 10512 перейменоване в ВАТ "Жмеринське АТП 10512";

- 01.08.1987 - понижена класність водія 3 класа;

- 01.11.2005 - звільнений з роботи за згодою сторін.

Відмова у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах обумовлена тим, що відсутня довідка про підтвердження особливого характеру роботи та умов праці, необхідних для призначення пенсії.

У свою чергу суд звертає увагу, що ненадання ТОВ "Жмеринське АТП 10512" первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46 Конституції України).

Таким чином, на думку суду, неможливість отримання уточнюючої довідки із незалежних від позивача причин не може слугувати підставою для відмови останньому у зарахуванні такого стажу до пільгового та відповідно позбавлення права на пенсійне забезпечення в належному розмірі.

Водночас, Верховний суд у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

При цьому, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок №22-1) органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі.

Пунктами 3.3, п. 4.1, 4.2 Порядку N22-1 встановлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

У свою чергу суд звертає увагу, що в порушення обумовлених положень законодавства відповідач не повідомив позивачу переліку відсутніх документів, які йому слід було подати для призначення пенсії, принаймні такі у розписці-повідомленні відсутні.

Окрім того, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

За наведених обставин, відповідач як орган до повноважень якого входить прийняття рішень про призначення пенсії, зобов`язаний на виконання пунктів 3.3, п. 4.1, 4.2 обумовленого Порядку N22-1 витребувати від підприємств, установ, організацій всіх необхідних документів необхідних для з`ясування всіх обставин справи чи має позивач достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах в тому рахунку і шляхом проведення перевірок обґрунтованості видачі таких документів.

Так, згідно відповіді ТОВ "Жмеринське АТП-10512" на запит щодо ОСОБА_1 вбачається, що в підприємства немає жодного первинного документа про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Крім того, до матеріалів позовної заяви позивачем надана архівна довідка від 03.10.2019 №01-14-278, з якої встановлено, що документи "Жмеринського АТП-10512" (в минулому АТП-30118) в архівний відділ Жмеринської міської ради на зберігання не надходили.

Між тим, суд зазначає, що дана довідка видана ОСОБА_1 після прийняття рішення пенсійним органом про відмову у призначенні пенсії.

Відтак, відповідач не з`ясував всіх обставин, що підтверджують пільговий стаж роботи позивача у період з 07.01.1985 по 01.11.2005.

Так, відповідно до п. 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Водночас, суд зазначає, що підтвердження пільгового трудового стажу позивача показами свідків може бути здійснено виключно органами Пенсійного фонду у випадку коли будуть встановлені обставини з приводу того, що по місцю роботи заявника або в архівних установах відсутні документи про пільговий трудовий стаж позивача, для чого відповідач повинен запропонувати позивачу надати відповідні покази свідків, що у свою чергу ним зроблено не було.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є передчасним та таким, що винесено без належного виконання покладених на органи пенсійного фонду повноважень щодо надання допомоги особі, яка звернулася за призначенням пенсії у вжитті заходів щодо з`ясування всіх необхідних обставин, в тому рахунку і витребування від установ, організацій, підприємств та архівних закладів необхідних документів, проведення перевірок достовірності їх видачі, допиту свідків у випадках визначених законом для вирішення питання про наявність підстав, для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, як водію міського пасажирського транспорту.

Водночас, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

З огляду на приведені положення законодавства та фактичні обставини справи за яких має місце неналежне виконання відповідачем повноважень у сфері надання позивачу, як особі, яка звернулася за призначенням пенсії, допомоги у пошуках та витребуванні необхідних для призначення пенсії документів та зважаючи на приведені положення законодавства, на переконання суду, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, буде зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача з урахуванням приведених обставин справи та положень законодавства.

Отже, заявлений позов належить задовольнити частково, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №025450002514 від 10.09.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням правових висновків, викладених у судовому рішенні.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 768,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 384,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №025450002514 від 10.09.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням правових висновків, викладених у судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у сумі 384,20 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Комар Павло Анатолійович