Рішення № 86264215, 11.12.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3287/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій, щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності на пільгових умовах, враховуючи стаж роботи з 01 листопада 2016 року по 31 січня 2019 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та зобов`язання зарахувати до пільгового та загального стажу період роботи з 01 листопада 2016 року по 31 січня 2019 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та здійснити перерахунок пенсії з врахуванням вказаного періоду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання. Проте листом від 15 жовтня 2019 року №1058/Б-01 ГУ ПФУ у Волинській області позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що період роботи з 01 листопада 2016 року по 31 січня 2019 року не зарахований до страхового стажу, оскільки роботодавцем - ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» не сплачено за позивача єдиний соціальний внесок.

Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки страхувальник (ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля») у період з 01 листопада 2016 року по 31 січня 2019 року щомісячно здійснював відрахування страхових внесків із заробітної плати та сплачував страхові внески за позивача, а факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу з 01 листопада 2016 року по 31 січня 2019 року. З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово, у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В поданому до суду відзиві від 02 грудня 2019 №25856/02-39 відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з підстав правомірності відмови у перерахунку пенсії у зв`язку із відсутністю інформації про сплату ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» страхових внесків за період з 01 листопада 2016 року по 31 січня 2019 року.

На виконання вимог ухвали суду від 12 листопада 2019 року про витребування доказів Головним управлінням ДПС у Волинській області та ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» надано суду витребовувану інформацію та документи.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 березня 2019 року отримує пенсію по третій групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується копіями матеріалів пенсійної справи (а.с.103-138).

30 вересня 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу роботи весь період роботи у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» (а.с.143).

Листом від 15 жовтня 2019 року №8567/02-39 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що з розмір його пенсійної виплати складає 5091,97 грн., при призначені пенсії до страхового стажу не враховано період роботи з 01 листопада 2016 року по 31 січня 2019 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (а.с.21).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови відповідача у зарахуванні до страхового (пільгового) стажу для призначення та перерахунку пенсії по інвалідності періоду роботи позивача з 01 листопада 2016 року по 31 січня 2019 року у зв`язку з відсутністю у відповідача інформації щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а.с.110-118) вбачається, що ОСОБА_1 з 11 червня 2001 року по 08 січня 2019 року працював у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» гірником з повним робочим днем під землею.

Разом з тим, довідкою ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» від 04 грудня 2019 року №409 (а.с.141) підтверджується та обставина, що позивачу за період роботи листопад 2016 року - січень 2019 року була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку нараховано ЄСВ. ОСОБА_1 за період з листопада 2016 року по січень 2019 року був включений до поданої ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» звітності «Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», про що зазначено у листі Головного управління ДПС у Волинській області від 19 листопада 2019 року №8151/10/03-20-08-02-08 (а.с.45).

При цьому, судом встановлено, що відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків обумовлена тим, що у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» наявний борг по єдиному внеску, тому зарахування поточних платежів відбувалося в рахунок погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення.

Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що в період листопад 2016 року - січень 2019 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача період роботи з 01 листопада 2016 року по 08 січня 2019 року (дата звільнення позивача з ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля») при проведені перерахунку призначеної йому пенсії.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Волинській області безпідставно не здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з неврахуванням до пільгового стажу позивача періоду роботи з 01 листопада 2016 року по 08 січня 2019 року з мотивів несплати страхувальником страхових внесків, оскільки належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі у їх сукупності підтверджується стаж роботи позивача у вказаний період, виплата йому заробітної плати за цей період із відрахуванням страхових внесків.

Відповідно до частини четвертої Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії 30 вересня 2019 року. Відтак, за вказаною заявою пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 жовтня 2019 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою належного та повного захисту прав позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії по інвалідності на пільгових умовах, враховуючи стаж роботи з 01 листопада 2016 року по 08 січня 2019 року у відокремленому підрозділі «Шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля»; зобов`язання провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу, з 01 жовтня 2019 року, зарахувавши до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи з 01 листопада 2016 року по 08 січня 2019 року у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля».

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений згідно з квитанцією від 05 листопада 2019 року № МР_АВ240767КVL_10553403.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності на пільгових умовах, враховуючи стаж роботи з 01 листопада 2016 року по 08 січня 2019 року у відокремленому підрозділі «Шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (45026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-в, код ЄДРПОУ 13358826) провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), з 01 жовтня 2019 року, зарахувавши до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи з 01 листопада 2016 року по 08 січня 2019 року у відокремленому підрозділі «Шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (45026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-в, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк