Ухвала суду № 86263061, 22.11.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50725/19-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Самійлик В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду провадження за клопотанням адвоката Фозекош Андріани Андріївни, що діє в інтересах ТОВ «КМ Рент» (код ЄДРПОУ 39224525) про скасування визначеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018 в частині передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабаня В.М. надійшло клопотання адвоката Фозекош А.А., що діє в інтересах ТОВ «КМ Рент» (код ЄДРПОУ 39224525) про скасування визначеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 у справі № 757/14322/19-к порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018 в частині передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 113,79 м2, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Болсуновська (колишня - С. Струтинського), будинок 2Б (літ. А), реєстраційний номер об`єкта: 294074780000, яке на праві приватної власності належать ТОВ «КМ Рент» (код ЄДРПОУ 39224525).

Мотивуючи подане клопотання про скасування рішення щодо передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, заявник вказує, що у зв'язку із скасуванням арешту майна, у подальшому управлінні майном Національним агентством минула потреба.

У судове засідання представник заявника не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність вимоги підтримав та просив задовольнити.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст. 9 КПК України передбачено, що у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

В даному випадку, діючим кримінально-процесуальним кодексом України, на противагу вирішенню питання щодо накладення арешту та скасування арешту майна, не передбачено, ні в апеляційному, ні в іншому порядку перегляд рішення про передачу активів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що істотно порушує право осіб на ефективний засіб юридичного захисту.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду слідчим суддею питання щодо скасування передачі активів в управління Національного агентства України.

За таких обставин, враховуючи, що питання про передачу активів в управління Національному агентству, відповідно до положень КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» є похідним і напряму залежить від арешту майна, який повинен передувати, слідчий суддя вважає за можливим, з метою забезпечення права осіб на ефективний засіб юридичного захисту, розглянути клопотання адвоката Фозекош А.А. про скасування рішення щодо передачі майна, яке належить ТОВ «КМ Рент» в управління Національному агентству та застосувати аналогію закону, за правилами, закріпленими в Главі 17 КПК України.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 у справі № 757/14322/19-к задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Колесник М.О. та визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління для реалізації або передачі в управління об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 113,79 м2, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. С. Струтинського, буд. 2Б (літ. А), яке на праві приватної власності належить ТОВ «КМ Рент» (код ЄДРПОУ 39224525).

З доданих до клопотання матеріалів встановлено, що прийняття рішення про порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018 шляхом передачі нежитлового приміщення площею 113,79 м2, за адресою: місто Київ, вулиця Болсуновська (колишня - С. Струтинського), будинок 2Б (літ. А) в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, здійснено на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26.02.2019 у справі № 757/9769/19-к, якою було накладено арешт на вказане нежитлове приміщення із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним нежитловим приміщенням.

Водночас до матеріалів клопотання долучено копію ухвалою Печерського районного суду від 19.08.2019 у справі № 757/42459/19-к, якою скасовано арешт, накладений на нежитлове приміщення, що на праві приватної власності належить ТОВ «КМ Рент». У судовому рішенні про скасування арешту майна судом зазначено про недоведеність стороною обвинувачення, що нежитлове приміщення є предметом, засобом, знаряддям вчинення злочину, чи отримане незаконним шляхом. Окрім того, відсутні відомості про повідомлення про підозру будь-кому зі службових осіб ТОВ «КМ Рент» чи про внесення відомостей до ЄРДР щодо юридичної особи - ТОВ «КМ Рент».

Відповідно до абзацу 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Згідно вимог ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Аналізуючи вказані норми, слідчий суддя приходить до висновку, що, основною метою застосування судом такого заходу обмеження права власності, як передача активів в управління Національному агенству, було забезпечення їх збереження та збереження їх економічної вартості.

Разом з тим, в даному випадку, а саме після скасування арешту зазначеного вище майна відпала потреба у зберіганні його Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Згідно Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання адвоката Фозекош А.А., яка діє в інтересах ТОВ «КМ Рент» та скасування визначеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 у справі № 757/14322/19-к порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018, а саме передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 113,79 м2, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Болсуновська (колишня - С. Струтинського), будинок 2Б (літ. А), реєстраційний номер об`єкта: 294074780000, яке на праві приватної власності належать ТОВ «КМ Рент» (код ЄДРПОУ 39224525).

Керуючись ст. ст. 100, 174, 372 КПК України, Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати застосовану ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 у справі № 757/14322/19-к передачу об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 113,79 м2, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Болсуновська (колишня - С. Струтинського), будинок 2Б (літ. А), реєстраційний номер об`єкта: 294074780000, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю«КМ Рент» (код ЄДРПОУ 39224525) в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901).

Копію ухвали направити для виконання Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М.Карабань