Ухвала суду № 86261684, 11.12.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

11.12.2019

227/4915/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря Сисенко Ю.В.

прокурора Харсіка Ю.С.

потерпілого ОСОБА_1

захисника Оніпко Н.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нальчик Кабардіно-Балкарії Російської Федерації, громадянина України не працюючого, не одруженого, утриманців не має, раніше судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судовий розгляд вказаного кримінального провадження призначено на 21.01.2020 року.

Відносно обвинуваченого діє застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на підставі ухвали слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2019 року, строк дії якого спливає 18.01.2020 року.

Оскільки завершити судовий розгляд справи до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою не є можливим в силу об`єктивних причин, судом, в порядку ст. 331 КПК України, ініційовано питання доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, посилаючись на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у злочинах, які йому інкримінують. Зазначав, що на даний час залишається існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який був врахований при обранні запобіжного заходу. Крім того прокурор зазначав, що на даний час існують і інші ризики, а саме, передбачені п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Вказуючи на ризик переховування від суду прокурор посилався на тяжкість покарання, яке може бути застосовано до обвинуваченого в разі визнання його винним, відсутність у останнього стійких соціальних зв`язків у місці проживання. Посилаючись на ризик впливу на потерпілого, прокурор вказував на те, що за одним із епізодів злочину, який інкримінують обвинуваченому, потерпілою проходить мати останнього, тому існує ймовірність того, що обвинувачений перебуваючи на волі, враховуючи родинні відносини, може впливати на свою матір, як на потерпілу у справі, з метою зміни нею показів для досягнення мети уникнути кримінальної відповідальності. Враховуючи наведене, те що існуючий ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшився та з`явилися ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор вважає, що менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть забезпечити уникнення заявлених ризиків з боку обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою та просили вирішити питання щодо обрання обвинуваченому менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою. При цьому на питання суду обвинувачений пояснив, що він не оспорює свою причетність до інкримінованих йому злочинів, до затримання офіційного місця роботи не мав, проживав разом з матір`ю, яка є потерпілою у справі, не оспорював факту того, що один із злочинів, в якому його обвинувачують він вчинив в той період, коли інша справа відносно нього розглядалася у суді.

Суд заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судовий розгляд вказаної кримінальної справи, з урахуванням зайнятості захисника обвинуваченого, призначено до розгляду на 21.01.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2019 року підозрюваному ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.01.2020 року.

При застосуванні вказаного запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що існувала обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, а також встановлено існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

На даний час підстав, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не обґрунтовано обвинувачується у злочинах, які йому інкримінують, у суду не має.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні двох злочинів, які відносяться до тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка раніше вже притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності та відбувши покарання, в період не знятої та не погашеної судимості за попередній злочин, знов вчинив аналогічні злочини, що свідчить, на думку суду, про схильність обвинуваченого до незаконних дій та відсутності наміру ставати на шлях виправлення і дає суду підстави, вважати, що заявлений прокурором ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшився.

З досліджених судом матеріалів встановлено, що обвинувачений не працює, не одружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується негативно. Один із злочинів, який інкримінують обвинуваченому, останній вчинив щодо своєї матері, що дає підстави вважати, про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України (вплив на матір, як потерпілу).

З`ясовані в ході судового розгляду обставини, також дають суду підстави вважати, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинуваченому інкримінують вчинення двох тяжких злочинів, за які передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі. На ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду свідчать матеріали, які характеризують його особу (злочин вчинено в період не знятої та не погашеної судимості за попередній злочин, офіційної роботи ОСОБА_2 не мав, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у останнього стійких соціальних зв`язків у місці проживання).

Крім того, суд також бере до уваги на те, що в судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що один із злочинів, відносно яких розглядається дана справа, він вчинив в той період, коли відносно нього в суді вже розглядалась інша кримінальна справа, по якій вже винесено вирок, але він не набрав чинності і це не зупинило останнього, що в свою чергу говорить про відсутність наміру у ОСОБА_2 вести законослухняний спосіб життя.

Враховуючи наведене, вимоги ст.177, 183, 199, 331 КПК України суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню і строк тримання під вартою обвинуваченому повинен бути продовжений.

Крім того, суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

Крім того, враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, суд визначає обвинуваченому розмір застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на думку суду, в разі її внесення, буде достатнім для запобігання встановленим ризикам та забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а саме:не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця навчання; прибувати до суду за першою вимогою.

Керуючись ст.ст.177, 331, 369 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з утриманням останнього в Державній установі «Бахмутська УВП № 6», починаючи з 11 грудня 2019 року по 08 лютого 2020 року.

Встановити ОСОБА_2 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040,00 грн. (сорок дві тисячі сорок гривень 00 коп.), які необхідно внести на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , банк отримувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку 820172, код ЄДРГІОУ 26288796, одержувач – ТУ ДСА України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця навчання; прибувати до суду за першою вимогою.

Відповідно до вимог ст..182 КПК України, роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє до 08 лютого 2020 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Бахмутська УВП № 6» та ІТТ № 3 ГУ НП в Донецькій області м.Покровськ.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

На ухвалу суду може бути внесена апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 7 днів з моменту її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою – з моменту вручення копії даної ухвали.

Повний текст ухвали буде складений і оголошений учасникам судового провадження 12.12.2019 року о 09.30 годин.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця