Рішення № 86259744, 11.12.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5348/19

Провадження № 2-а/645/171/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,

за участю представників позивача ОСОБА_2. - адвоката Білоуса В.В.,

представника відповідачів Харківської митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України на підставі довіреності Левченко В.В.,

за позовом ОСОБА_2

до відповідачів Харківської митниці ДФС України,

Державної фіскальної служби України

про скасування постанов у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2 , звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачів Харківської митниці ДФС України, Державної фіскальної служби України в якому просить суд скасувати постанову Харківської митниці ДФС від 20 червня 2019 р. в справі про порушення митних правил №1420/80700/19, згідно якої її притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України (далі МК України), скасувати постанову Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 року у справі про порушення митних правил, якою постанову Харківської митниці ДФС від 20 червня 2019 року в справі про порушення митних правил № 1420/80700/19 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_2 без задоволення, закрити справу про порушення митних правил.

Крім того, позивач звернулася до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду, в якій вона просить визнати поважними причини пропуску нею такого строку, оскільки спірну постанову вона отримала засобами поштового зв`язку 16.08.2019 року, та вважає, що ця обставина свідчить про поважність причини пропуску нею строку звернення до суду, в зв`язку з цим просить поновити їй вказаний процесуальний строк.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

09.09.2019 року від відповідача - Харківської митниці ДФС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.09.2019 року клопотання про відкладення розгляду справи задоволено, та призначено судове засідання на 29.10.2019 року.

Відповідачами - Харківською митницею ДФС та Державною фіскальною службою України подано відзиви на позов, в яких відповідачі просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем подано до суду відповідь на відзиви відповідачів, в якій остання зазначає, що доводи викладені відповідачами не спростовують правомірності її правової позиції та, що вона підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем Харківською митницею ДФС подано заперечення на відповідь на відзив, відповідач Державна фіскальна служба України не скористався процесуальним правом подачі заперечень на відповідь на відзив позивача.

Представник позивача адвокат Білоус В.В. в судовому засіданні вказані вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідачів за довіреністю Левченко В.В. у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, з мотивів викладених у відзиві на позов та запереченні.

11.12.2019 року представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Білоус В.В. та представник Харківської митниці Державної фіскальної служби за довіреністю Ковтунова Ю.В. просили суд здійснити розгляд справи за відсутності сторін з врахуванням чого подальший розгляд справи здійснювався судом у письмовому провадженні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяви учасників справи по суті справи та надані учасниками справи письмові докази, суд приходить до наступного.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач вважає постанову Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1420/80700/19 від 20.06.2019 року та постанову Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 року незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Позивач вказує, що у зазначений контролюючим органом період послуги з митного оформлення товару ПП «СПС», директором якого є ОСОБА_2 , підприємству надавало ТОВ «АСС-ІМЄКС» згідно договору №125 від 08.01.2014 р., укладеного між ПП «СПС» та ТОВ «АСС-ІМЄКС», яке спеціалізується на митному декларуванні товарів. Саме працівник митного брокера визначав митну вартість товарів, безпосередньо заповнював та подавав митні декларації митному органу, а ПП «СПС» надало ТОВ «АСС ІМЄКС» всі необхідні документи для митного оформлення товару, які містили повну і достовірну інформацію.

Позивач відзначає також, що в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні докази того, що вона мала умисел на вчинення дій передбачених статтею 485 МК України, а відсутність такого умислу унеможливлює притягнення до відповідальності за цією статтею.

Позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на статті 265, 266, 416, 458, 485, 495 Митного кодексу України, статті 9, 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позиція відповідача - Харківської митниці ДФС України, викладена у відзиві на позов.

Відповідач зазначає, що позовні вимоги щодоскасування постанов Харківської митниці ДФС від 20 червня 2019 р. в справі про порушення митних правил №1420/80700/19, та постанови Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 року у справі про порушення митних правил, якою постанову Харківської митниці ДФС від 20 червня 2019 року залишено без змін, не підлягають задоволенню, оскільки заявлені без належного врахування вимог чинного законодавства.

Відповідач вказує на те, що митним органом правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, так як вона була на час вчинення правопорушення керівником ПП «СПС», а митний брокер лише діяв від імені ПП «СПС».

Відповідач відзначає також, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, характеризується умисною та необережною формами вини.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення посиланням на статті 4, 265, 266, 416, 458, 485, 495 Митного кодексу України, статті 10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позиція відповідача - Державної фіскальної служби, викладена у відзиві на позов

Відповідач вважає, що оскаржувані постанови, прийняті органами ДФС відповідно до приписів чинного законодавства України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідач вказує, що матеріалами справи про порушення митних правил № 420/80700/19 доведено вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів ПП «СПС» в особі директора ОСОБА_2 на загальну суму 36407,33 грн, чим вчинено порушення митних правил, передбачене статтею 485 МК України.

Відповідач відзначає, що позивачка, як директор ПП «СПС», підписуючи акти виконаних робіт про надання транспортно-експедиційних послуг, у яких зазначалися суми, які необхідно сплатити за надані послуги з транспортно-експедиторського обслуговування та страхування володіла відомостями про складові митної вартості товарів, однак, як вбачається із встановлених Актом обставин до митного оформлення ці відомості не подавалися.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України характеризується умисною та необережною (самовпевненість або недбалість) формами вини, що вбачається із визначення «порушення митних правил».

Відповідач обґрунтовує свої заперечення посиланням на статті 4, 458, 459, 485 Митного кодексу України.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.

Позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові зовсім не визначено яке саме адміністративне правопорушення із числа перерахованих у ст. 485 Митного кодексу України складів вчинено позивачем, а формулювання обставин правопорушення, викладене у оскаржуваній постанові, позбавляє можливості зробити висновок про те, які саме дії, передбачені диспозицією ст. 485 Митного кодексу України вчинила позивач. Відповідачем не доведено правильність визначення особи, яка може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Також, позивач відзначає, що не мала умислу на ухилення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, оскільки безпосередньо не визначала митну вартість та не заповнювала декларації митної вартості

А тому, позивач вважає, що постанови Харківської митниці ДФС від 20 червня 2019 р. в справі про порушення митних правил №1420/80700/19, згідно якої її притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України, та Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 року, якою постанову Харківської митниці ДФС від 20 червня 2019 року в справі про порушення митних правил № 1420/80700/19 залишено без змін, мають бути скасовані, а справа про порушення митних правил - закрита.

Позиція відповідача - Харківської митниці ДФС України, викладена у запереченнях на відповідь на відзив

Відповідач вказує, що доказами зібраними під час провадження у справі про порушення митних правил спростовуються доводи позивача про те, що вона не є суб`єктом правопорушення за ст. 485 МК України, крім того вказане правопорушення може вчинятись як у формі умислу, так і з необережності, а тому просить відмовити у позові повністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ.

На адресу що 24.01.2019 року до Харківської митниці ДФС надійшов Акт ГУ ДФС у Харківській області від 14.01.2019 р. №89/20-40-14-15-06/31062161 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «СПС» (податковий номер 31062161) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2015 по 30.09.2018р.

За результатами акту митним органом встановлено порушення повноти декларування складових митної вартості, а саме, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування цих товарів. Сума недоборів митних платежів які виникли в частині визначення митної вартості складається із сум за наступними ВМД:

UA807170/2018/046505, UA807170/2018/038272, UA807170/2018/032910, UA807170/2018/034365, UA807170/2018/026897, UA807180/2018/002326, UA807180/2018/002441, UA807180/2018/002681, UA807170/2018/026415, UA807170/2018/020586, UA807180/2018/002070, UA807170/2018/021742, UA807170/2018/015766, UA807170/2018/015061, UA807170/2018/011125, UA807170/2018/006006, UA807170/2018/000582, UA807170/2018/003882, UA807170/2018/001356, UA807180/2018/003394, UA807170/2018/036981, UA807170/2018/046168, UA807180/2018/003011, UA807180/2018/002330, UA807180/2018/002442, UA807180/2018/002447, UA807170/2018/025876, UA807180/2018/002356, UA807170/2018/020559, UA807180/2018/001834, UA807170/2018/025059, UA807170/2018/017118, UA807170/2018/015305, UA807170/2018/012716, UA807170/2018/001393, UA807170/2018/000754, UA807170/2018/000153, UA807170/2018/003564, UA807180/2018/003388, UA807170/2018/034588, UA807170/2018/038633, UA807170/2018/032342, UA807180/2018/002322, UA807180/2018/002444, UA807170/2018/027751, UA807170/2018/026510, UA807170/2018/020588, UA807170/2018/021217, UA807170/2018/021757, UA807180/2018/001753, UA807170/2018/019388, UA807170/2018/019851, UA807170/2018/012723, UA807170/2018/000265, UA807170/2018/002356, UA 807170/2018/001045.

Актом перевірки зафіксовано порушення вимог п.2 ч.2 ст.52, ч.9, п.5,7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України в частині правильності визначення митної вартості товарів, порушення ч.1, п.5 ч.8 ст.257, ст.278, п.1 ч.1 ст. 279, ч.1 ст.293, ч.1 ст.295 Митного кодексу України, у зв`язку з чим було занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на загальну суму 5647,32 грн. Порушення вимог ч.1. п.5 ч.8 ст.257, ч.1 ст.293, ч.1 ст.295 Митного кодексу України та п. 187.8. ст.187, п.190.1. ст.190 Податкового кодексу України призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 30760,01 грн.

Таким чином, внаслідок не включення декларантом витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрат на страхування цих товарів ПП «СПС» занижено податкові зобов`язання по сплаті митних платежів на загальну суму 36407,33 грн.

Документи про надані транспортно-експедиційні послуги підписувалися керівником ПП «СПС» ОСОБА_2 та засвідчувалися печаткою підприємства. На підставі платіжних доручень підписаних керівником ПП «СПС» ОСОБА_2 здійснювалася оплата за надані транспортно-експедиційні послуги. Згідно Акту, у період за який проводилася перевірка, відповідальним за фінансово- господарську діяльність ПП «СПС» є директор ОСОБА_2 .

05.06.2019 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування УПМП та МВ Блудовим А.В. складено протокол про порушення ОСОБА_2 митних правил №1420/8070/19.

20.06.2019 року заступник начальника - начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС Волокітін Є.П. розглянувши матеріали справи про порушення митних правил №1420/80700/19, розпочатої 05.06.2019 року за ознаками вчинення громадянкою України ОСОБА_2 , директором ПП «СПС», адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, визнав винною останню у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 109221,99 грн.

Зазначена постанова 26.06.2019 року оскаржена ОСОБА_2 до ДФС України. Постановою Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 року постанова Харківської митниці Державної фіскальної служби України від 20.06.2019 року у справі про порушення митних правил №1420/80700/19 залишена без змін, а скарга ОСОБА_2 без задоволення.

Згідно поясненьза вих. №173 від 04.06.2019 року, та пояснень від 20.06.2019 року, наданих позивачем митному органу під час провадження у справі, ОСОБА_2 є директором ПП «СПС», однак послуги з митного оформлення за вказаними в Акті митними деклараціями підприємству надавало ТОВ «АСС-ІМЄКС» згідно договору №125 від 08.01.2014 р., укладеного між ПП «СПС» та ТОВ «АСС-ІМЄКС», що підтверджується актами наданих послуг, та митними деклараціями (графи 14,54 митних декларацій).

В переліку документів які надавалися підприємством митному брокеру для митного оформлення товару, в обов`язковому порядку надавалися довідки про вартість перевезення, в яких зазначалося, що товар страхувався. Надання вказаних документів підтверджується митним деклараціями, а саме графою 44, в якій під кодом 3007 були вказані довідки про вартість перевезення.

У своїй відповіді за вих. №25-02 від 20.05.2019 року на претензію, що направлялась ПП «СПС», ТОВ «АСС ІМЄКС» визнає той факт, що інформація про страхування товару надавалась у довідках про вартість перевезення. Із пояснень менеджера ТОВ «АСС ІМЄКС» Соляника О.А. , які містяться в матеріалах справи про порушення митних правил, вбачається, що митну вартість товарів у митних деклараціях останній визначав на підставі документів, що надавалися замовником ПП «СПС». У той же час, у частинах довідок про транспортні витрати не було вказано про страхування товару; в частині довідок було вказано про страхування вантажу, однак не було зазначено суми та витрати на цю послугу, що також підтверджувалося рахунками до цих довідок; в частині довідок було вказано про те, що страхування вантажу не здійснювалося.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо поновлення позивачу строку звернення до суду

Відповідно до ч. 4 статті 529 МК України, скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Згідно статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Враховуючи, що оскаржувана постанова Державної фіскальної служби України винесена без участі позивача і вона отримала її поштою 16.08.2019р., а даний адміністративний позов подано до суду 23.08.2019 року, суд вважає, що ОСОБА_2 пропустила строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому її клопотання про поновлення цього строку підлягає до задоволення.

Щодо спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 485 МК України підставами для притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, які полягають, зокрема, у: заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшенні їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інших протиправних діях, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, а так само використанні товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Тобто, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 МК України, необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, та/або факт вчинення інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів та наявність прямого умислу.

При цьому, для встановлення суб`єктивної сторони вказаного виду порушення необхідно правильно та повно встановити фактичні обставини справи задля розуміння наявності чи відсутності умислу.

Відповідно до ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів

Згідно з ч.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Частинами 3, 5 статті 265 МК України передбачено, що підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в органах доходів і зборів України. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Відповідно до ч.1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Частиною 8 ст. 257 МК України визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом.

Відповідно до ч.8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Частиною першою, четвертою статті 266 МК України визначені обов`язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до 5 ст.266 МК України визначено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Суд вважає, що матеріали справи про порушення митних правил не містять належних та допустимих доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Суд вважає, що для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, та одночасно наявність умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Така правова позиція суду узгоджується із практикою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду (постанови від 06.06.2018 року по справі №607/1866/17 та справі № 607/2391/17).

Самі по собі акт перевірки, та підписання позивачем як директором ПП «СПС» договорів транспортно-експедиційних послуг, у яких зазначались суми, що необхідно сплатити за надані послуги з транспортно експедиторського обслуговування та страхування не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості позивача у порушенні митних правил та не доводять наявності у її діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, оскільки ПП «СПС» безпосередньо не визначало митну вартість та не заповнювало декларації митної вартості. З метою декларування товару Підприємство звернулось до митного брокера, який є професійним посередником між митним органом та юридичною чи фізичною особою. Саме митний брокер володіє належним рівнем знань для здійснення декларування товарів, а отже на митного брокера покладається обов`язок витребування необхідних документів та вчинення дій для забезпечення дотримання вимог митного законодавства під час здійснення декларування товарів.

Стаття 529 МК України передбачає порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил. Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 528 МК України визначено особливості розгляду судом справ про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

Статтею 530 МК України передбачено, що законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Розгляд цих справ здійснюється з визначеними особливостями в порядку КУпАП. Згідно з ч.1, 3ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ч.2ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення вказаної норми права, відповідачі, заперечуючи проти даного позову, не довели правомірності винесення оскаржуваних постанов.

Наведені вище обставини свідчать про відсутність у діях позивача ознак і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України

Згідно зі статті 531МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не про відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, що є підставою для скасування постанови.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, що не спростовано відповідачами в судовому засіданні за допомогою наданих суду доказів і є підставою для задоволення позову ОСОБА_2 .

Таким чином, керуючись п.3. ч. 3 ст. 286 КАС України, суд вважає за необхідне скасувати постанову Харківської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №1420/80700/19 від 20.06.2019 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 109221грн. 99 коп., а також скасувати з тих же підстав постанову Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 року, якою постанова Харківської митниці Державної фіскальної служби України від 20.06.2019 року у справі про порушення митних правил №1420/80700/19 залишена без змін, а скарга ОСОБА_2 без задоволення, та одночасно закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 139, 229, 241-243, 286 КАС України, ст.ст. 469, 485, 495, 501, 528, 529,531МК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про визнання незаконними та скасування постанов в справі про порушення митних правил -задовольнити.

Скасувати постанову Харківської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №1420/80700/19 від 20.06.2019 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 109221,99 грн.

Скасувати постанову Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 року, якою постанова Харківської митниці Державної фіскальної служби України від 20.06.2019 року у справі про порушення митних правил №1420/80700/19 залишена без змін, а скарга ОСОБА_2 без задоволення.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_2 закрити.

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана Другому апеляційному адміністративному суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_2 , директор ПП «СПС», РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

- Харківська митниця ДФС, місцезнаходження: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 39534151;

- Державна фіскальна служба України, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 39292197.

Повне рішення складено 11.12.2019 року.

Суддя Т.В. Бабкова