Вирок № 86258617, 11.12.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7656/18

Провадження № 1-кп/638/738/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В

секретаря Мунтяну І.І.

за участю прокурора Слон В.В.

захисника Панасенко П.П.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12018220480002010 від 20.05.2018 року у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Стара Гнилиця, Чугуївського району, Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, дітей не має, працюючого оператором ТОВ «Промтех», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

18.05.2018 року, близько 17:30 години, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Сільпо», який розташований за адресою: м. Харків, пр. Л. Свободи, 30, сплативши вартість купленого товару на касі, залишив свій гаманець з грошовими коштами в сумі 1000 грн. на місці для складання товару. У зв`язку з чим у ОСОБА_2 , який в подальшому здійснював покупки на цій же касі близько 17:40 години, виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, реалізуючи корисливий умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, упевнившись та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити, незаконно заволодів гаманцем з грошовими коштами, який належить потерпілому ОСОБА_1 , після чого вказаний гаманець залишив собі для користування, а грошима, які там знаходились ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе не визнав. В своїх показаннях зазначив, що ввечері, близько 17:00 години 18.05.2018 року перебував в магазині «Сільпо», який розташований біля станції метро «Олексіївська» у м. Харкові, де купив продукти, поклав їх у рюкзак, розрахувавшись на касі за куплений товар та зайшов в метро. В подальшому з рюкзака дістав два гаманця, один з яких належав йому, а інший йому не належний, був чорного кольору схожий на його, але новіший. У неналежному йому гаманці знаходились грошові кошти та водійське посвідчення. Виявивши гаманець, він підійшов до працівника метрополітену та передав водійське посвідчення, що знаходилось у гаманці. Приїхавши додому через соціальні мережі шукав потерпілого ОСОБА_1 . Через 2-3 дні з ним зв`язалися працівники поліції, вилучили у нього гаманець склавши протокол про добровільну видачу. В гаманці знаходились грошові кошти в розмірі 1000 грн., які він передав потерпілому. Зазначив про те, що біля каси магазину не розумів, що узяв чужий гаманець, передаючи водійське посвідчення через працівника метрополітену, що воно дійде до потерпілого, а гроші - ні, тому залишив їх при собі, працівникам поліції повідомив про те, що поверне гроші лише володільцю. Наполягав на тому, що не мав умислу на крадіжку, поклавши чужий гаманець до себе в рюкзак, не усвідомлював, що він йому не належить.

Незважаючи на позицію обвинуваченого ОСОБА_2 , щодо заперечення своєї вини, суд вважає, стороною обвинувачення надано достатньо належних, допустимих та безсумнівно переконливих доказів, що підтверджують винність обвинуваченого у вчинені злочину поза розумним сумнівом, в обсязі обвинувачення, який суд вважає доведеним.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні надав свідчення, які, в сукупності з іншими доказами, повністю викривають обвинуваченого у вчиненні злочину. В своїх показаннях він зазначив, що 18.05.2018 року близько 17:00 години, зайшов до супермаркету «Сільпо», здійснив покупки, поклав їх у рюкзак, при цьому був впевнений, що гаманець також знаходився у ньому. Наступного дня виявив відсутність гаманця, в якому знаходились картки супермаркету, водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, гроші в сумі 1000 грн. купюрам по 200 грн. В подальшому він прийшов до вказаного супермаркету, де в охоронця попросив оглянути відеозапис з камер спостереження, на якому побачив, що гаманець залишився на касі, після чого викликав поліцію, написав заяву до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області. Також, на відео він побачив, що чоловік, який перебував у черзі на касі взяв його гаманець, ОСОБА_2 повернув гаманець з усім майном, що перебувало у ньому, претензій до обвинуваченого не має, повернення документів здійснювався у слідчого.

Саме чіткі та детальні показання потерпілого, суд вважає правдивими та бере їх до уваги, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими доказами наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом і повністю підтверджують винність обвинуваченого.

Зокрема, в ході судового розгляду було досліджено:

-оглянуто відеозапис з камер відеоспостереження, що наданий співробітником охорони СМ «Сільпо» за адресою: м. Харків, пр. Л. Свободи, 30, який міститься на лазерному диску, визнаний речовим доказом на підставі постанови слідчого від 26.05.2018 року. Згідно вказаного відеозапису потерпілий у справі залишив гаманець на касі, після чого жінка, що перебувала у черзі за ним, не скористалась цим гаманцем, розрахувавшись покинула територію каси. За вказаною жінкою наступним у черзі був обвинувачений ОСОБА_2 , який поклав гаманець потерпілого до свого рюкзаку та покинув касову зону;

-заяву ОСОБА_2 від 23.05.2018 року про добровільну видачу співробітникам поліції в присутності понятих гаманця чорного кольору зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_1 та 5 пластикових карток, які він знайшов в супермаркеті та не повернув володільцю;

-протокол огляду місця події від 23.05.2018 року, згідно якого під час огляду виявлено гаманець чорного кольору, в якому знаходиться свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_1 та п`ять пластикових карток;

-постанова про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 23.05.2018 року, згідно якої гаманець визначений речовим доказом, долучений до матеріалів кримінального провадження та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 ;

Аналізуючи вищезазначені докази в сукупності, суд вважає доведеною винність обвинуваченого поза розумним сумнівом у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Посилання захисту на те, що обвинувачений переплутав гаманці на касі, вважаючи, що він належить йому, а в подальшому виявивши це повернув гаманець працівникам поліції, не мав умислу на крадіжку, суд до уваги не бере та відхиляє, оскільки та обставина, в тому числі чітко зафіксована на відеозапису, а саме перебування гаманця на касі в момент коли обвинувачений розраховувався за куплений товар, тобто чітко усвідомлював те, що даний гаманець йому не належить, але усвідомлюючи це ОСОБА_2 забрав його, поклавши до себе у рюкзак, покинув приміщення супермаркету, є складом злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. Така позиція захисту розцінена судом як намагання уникнути відповідальності.

Крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й в присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки.

Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.1 ст.185 КК України вірна, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено до категорії середньої тяжкості, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружений, працює, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкцій ч.1 ст.185 КК України у вигляді громадських робіт.

Питання щодо речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1. ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.

Речові докази - лазерний диск з відеофайлами, що долучений до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах справи; гаманець, що переданий ОСОБА_1 на відповідальне зберігання - вважати переданим за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня проголошення.

Головуючий: