Рішення № 86257707, 28.11.2019, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/159/18

номер провадження 2/546/115/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Коваленка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2018 позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованість по кредитному договору, укладеному між сторонами 27.03.2007, яка становить 47202,50 грн і виникла в результаті невиконання умов договору відповідачем, в частині повернення кредиту, сплати відсотків та інших, передбачених договором платежів.

Провадження у справі відкрито 20.03.2018 суддею ОСОБА_2. Розгляд справи не було завершено, у зв`язку зі звільненням головуючого судді - ОСОБА_2. у відставку 27.03.2018.

04.05.2018 справу прийнято до провадження суддею ОСОБА_3., однак розгляд справи не було завершено, у зв`язку зі звільненням головуючого судді у відставку 27.09.2018.

У зв`язку з відсутністю у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення автоматизованого розподілу справи між суддями було неможливим, що підтверджується відповідним протоколом від 17.10.2018.

За результатами повторно проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями, 25.02.2019 справу передано на розгляд складу суду із головуючою Лизенко І.В. (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).

07.05.2019 справу прийнято до провадження, повторно розпочато спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін та призначено відкрите судове засідання на 21.10.2019.

21.10.2019 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 28.11.2019.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити, при цьому не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.22).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин, зокрема щодо укладення між ним та банком договору про надання кредиту, приєднання ним до Умов і Правил надання банківських послуг, визнання ним Тарифів банку.

Отже, за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

27.03.2007 між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого, у свою чергу, є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено кредитний договір із ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит, шляхом підписання анкети позичальника та заяви позичальника № PLXRRX10990003 (а.с. 7).

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Умови та правила надання банківських послуг (а.с.8-13).

Таким чином, враховуючи відсутність заперечень відповідача та керуючись принципом диспозитивності, суд вважає встановленим, що 27.03.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг з використанням кредитної картки, шляхом приєднання, в порядку ст. 634 ЦК України, до умов запропонованих банком в письмових Умовах та Правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачем заяви (надалі - Заява), в якій міститься підпис зроблений від його імені про ознайомлення з цими Умовами та Правилами (а.с. 7-13).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача (а.с. 5-6) вбачається, що за вищевказаним картковим рахунком відповідачем проводилися операції зі зняття готівкових коштів та внесення коштів на повернення отриманого кредиту, відсотків за користування ним та штрафних санкцій.

Таким чином, даючи правову оцінку укладеному між сторонами договору, суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем був укладений договір карткового рахунку, який в розумінні змісту ст. 1066 ЦК України, є різновидом договору банківського рахунку, умовами якого було передбачено кредитування відповідача у межах кредитного ліміту (ст.1069 ЦК України).

Відповідно до приписів ч.2 ст.1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Заяви, підписаної відповідачем, він ознайомлений та згодний з Тарифами банку (а.с. 7).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України. Приписом ч. 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, якщо такою є грошові кошти, у тій самій сумі, у строк та в порядку, що встановленні договором.

Відповідно до наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31.12.2017 становить 47 202,50 грн і складається із:

- заборгованості за кредитом - 1 691,64 грн;

- нарахованих відсотків за користування кредитом - 40 386,93 грн;

- нарахованої пені та комісії - 2 400,00 грн (графа «сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)»);

- заборгованості по судових штрафах - 2 723,93 грн.

Оскільки у анкеті-заяві та інших матеріалах справи не зазначено строк дії кредитної карти, у суду відсутня можливість визначити чи були нараховані відсотки за користування кредитом у межах строку її дії.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов`язковим для виконання (ст.629 ЦК України).

У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд приходить до висновку, що відповідач не виконує умов кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, а також відсотками за користування кредитом і стягнути з відповідача на користь банку заборгованість на загальну суму 42 078,57 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 1 691,64 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом - 40 386,93 грн.

Разом з тим, в частині стягнення пені та нарахованих банком штрафів, суд приходить до наступних висновків.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З розрахунку та вимог позовної заяви вбачається, що банком було нараховано пеню, як вид цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору. Пунктом 6.5 Умов та Правил, відповідачка зобов`язалася погашати заборгованість по кредиту, відсотках, переросходу платіжного ліміту, а також оплачувати комісії відповідно до умов договору. Погашення зазначених платежів мало здійснюватись щомісячно, що вбачається з положень розділу 5 Умов та Правил.

Пунктом 8.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності у разі порушення строків платежів по будь-якому з видів грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів. Пунктом 6.5 договору, передбачено сплату позичальником комісій.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, одночасне стягнення з боржника пені та штрафів - не допускається.

В свою чергу, в силу ст.13 ЦПК України, суд позбавлений можливості самостійно обирати один з видів відповідальності із декількох запропонованих позивачем. Тому в задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафів - слід відмовити.

Судом також враховано, що позивачем зазначено у розрахунку заборгованості та позовній заяві заборгованість з пені та комісії в сумі 2 400,00 грн.

З наданих суду доказів, зокрема, Умов та Правил надання банківських послуг, встановлено, що правовідносини, пов`язані із сплатою пені та правовідносини, пов`язані зі сплатою комісії, мають різну правову природу. При цьому розрахунок містить одну спільну графу для таких вимог «сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)».

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення комісії є недоведеними.

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення комісії, сума якої окремо від суми пені банком не вказана - слід відмовити.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в загальній сумі 42 078,57 грн, тобто на 89,14%, то з відповідача на користь позивача у відповідності до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню пропорційна частина судового збору, що становить 1 570,65 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. ст. ст. 526, 549, 611, 1049, 1054, 1066, ст.1069 ЦК України, керуючись ст. ст. 1-18, 81-82, 209-245, 259, 264, 265, 268, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження зареєстровано за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» суму заборгованості за кредитним договором від 27.03.2007 у розмірі 42 078,57 грн (Сорок дві тисячі сімдесят вісім гривень п`ятдесят сім копійок), що складається із заборгованості за тілом кредиту - 1 691,64 грн (Одна тисяча шістсот дев`яносто одна гривня шістдесят чотири копійки) та заборгованості за процентами за користування кредитом - 40 386,93 грн (Сорок тисяч триста вісімдесят шість гривень дев`яносто три копійки).

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» частину понесених позивачем витрат на сплату судового збору в сумі 1 570,65 грн (Одна тисяча п`ятсот сімдесят гривень шістдесят п`ять копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Лизенко