Рішення № 86256304, 09.12.2019, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №409/1651/19

Пров.№2/409/828/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року смт Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: А.М.Малик

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білокуракинської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 .. За часів свого життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно своєму співмешканцю - ОСОБА_4 .. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки та земельної частки (паю). ОСОБА_4 повідомив позивача, що він має намір оформлювати право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , на своє ім`я. В 2017 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_4 помер в 2016 році та за життя спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняв та не оформив. Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області у справі №409/2538/19 від 12.02.2018 року спадкоємцю ОСОБА_4 - ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на земельні ділянки, які залишились після смерті його матері, оскільки судом встановлено, що померлий ОСОБА_4 фактично не прийняв спадщину. Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 12.02.2019 року позивачу було надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, протягом якого він звернувся до приватного нотаріуса Білокуракинського районного нотаріального округу Луганської області Зарубової С.О. з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено у зв`язку з наявністю заповіту на ім`я ОСОБА_4 .. У зв`язку з цим позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку № НОМЕР_12 кадастровий №4420986600:08:001:0032 площею 4,5338 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю IV-ЛГ № 091279 від 29.08.2002 року, та на земельну частку (пай) розміром 2,37 умовних кадастрових га, яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ№005947.

Позивач в судове засідання не з`явився, попередньо надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив розглянути справу на розсуд суду.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, попередньо надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила задовольнити позовні вимоги.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.5).

Позивач є рідним сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Білокуракинською сільською радою 08.02.1954 року (а.с.6).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю IV-ЛГ №091279 від 29.08.2002 року ОСОБА_3 належить земельна ділянка № НОМЕР_12 кадастровий №4420986600:08:001:0032 площею 4,5338 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Лизинської сільської ради, що підтверджено також витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.7, 8 -10).

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 005947 від 28.06.1998 року ОСОБА_3 належить право земельну частку (пай) розміром 2,37 умовних кадастрових га у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Прогрес", що підтверджено також відомостями з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою від 15.04.2019 р. (а.с.11, 12).

За часів свого життя ОСОБА_3 склала заповіт номер у спадковому реєстрі 45118714, посвідчений 26.06.2008 року Лизинською сільською радою, що підтверджено витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с.20).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18).

Згідно довідки, наданої Білокуракинською селищною радою вих. № 317 від 11.05.2017 року ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала, зокрема на момент смерті, зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , проживали та вели спільне господарство більше 40 років (а.с.19).

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 12.02.2019 року ОСОБА_1 було надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.15).

Як вбачається з копії спадкової справи, 20.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Білокуракинського районного нотаріального округу Луганської області Зарубової С.О. з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , на підставі якої була відкрита спадкова справа № 10/2019 (а.с. 65).

В матеріалах спадкової справи наявний заповіт, відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_4 (а.с.70).

Постановою приватного нотаріуса Білокуракинського районного нотаріального округу Луганської області Зарубової С.О. від 31.05.2019 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з огляду на те, що на момент смерті разом з померлою ОСОБА_3 був прописаний ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якого померла ОСОБА_3 склала заповіт. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину після померлої ОСОБА_3 , але не встиг оформити свої спадкові права, після його смерті у встановлений законом строк була заведена спадкова справа № 16/2017 приватним нотаріусом Білокуракинського районного нотаріального округу Луганської області Зарубовою С.О. (а.с. 13).

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 12.02.2018 року у справі №409/2538/19 за позовом ОСОБА_2 до Білокуракинської територіальної громади Білокуракинського району Луганської області про встановлення факту проживання однією сім`єю і визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково, визнано встановленим факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2011 року та по день смерті ОСОБА_4 , визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, а саме: земельну ділянку № НОМЕР_11 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,5179 га, що розташована на території Лизинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ №091280 виданого Лизинською сільською радою Білокуракинського району Луганської області 28.09.2002 року; земельну ділянку № НОМЕР_10 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5143 га кадастровий номер 4420986600:10:002:0188, що розташована на території Лизинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯК №532243 виданого Білокуракинською райдержадміністрацією Луганської області 09.04.2012 року, в частині інших позовних вимог - відмовлено за необґрунтованістю (а.с.14).

Позивач в своєму позові посилається на те, що в даному рішенні зазначено наступне: «Суду не доведено що померлий ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . Інших спадкоємців у померлого не має.».

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд при розгляді даної справи вважає неможливим застосовувати дану норму, оскільки рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 12.02.2018 року не встановлено той факт, що ОСОБА_4 фактично не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки даний факт не був предметом розгляду цивільної справи № 409/2538/19 за позовом ОСОБА_2 до Білокуракинської територіальної громади Білокуракинського району Луганської області про встановлення факту проживання однією сім`єю і визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом та докази з цього питання судом не досліджувалися, при цьому законом прямо встановлено норму, згідно якої особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що прийняла спадщину, у зв`язку з чим в судовому порядку зазначене питання не розглядається.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, що передбачене ст. 1222 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.3 ст. 1268 Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено в судовому засіданні, прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_3 підтверджено довідкою з Білокуракинської селищної ради та постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а тому твердження позивача про те, що померлий ОСОБА_4 за часів свого життя не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , не заслуговують уваги, у зв`язку з чим позивач не має права на спадщину своєї померлої матері, а тому суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 82, 89, 259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Золотівським ВМ Первомайськ МВУВМС України в Луганській області 06.05.1997р., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Білокуракинська селищна рада Луганської області, код ЄДРПОУ 04335447, місцезнаходження: пл. Шевченка б. 4 смт Білокуракинське Луганської області.

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя

Білокуракинського районного суду Луганської області О . Ю . Максименко Максименко