Ухвала суду № 86254730, 06.12.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7205/19

Провадження № 1-кс/362/2410/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Шевченко М.В.,

прокурора Радька О.Г.,

слідчого Волинця В.С.,

захисника Прудивус М.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Волинця В.С., погоджене із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Радько О.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

06.12.2019 року старший слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції Волинець В.С. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що 05.12.2019 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та підійшов до житлового будинку.

Після чого, ОСОБА_1 з метою подальшого проникнення до приміщення будинку, та вчинення таємного викрадення чужого майна, а саме побутової техніки, пошкодив раму вікна та проник до середини. Перебуваючи в приміщенні житлового будинку, останній підготував для викрадення індукційну плиту марки «Caso Wave 2100» вартістю 1200 грн.

В подальшому 05.12.2019 року, близько 19 год. 40 хв., до будинку за адресою АДРЕСА_1 , приїхали власники. В послідуючому, ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був затриманий потерпілою ОСОБА_2 .

Підозра ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Слідчий у клопотанні вказав, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, та незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, тобто наявні ризики, передбачені п. п.1 , 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Враховуючи вищевикладене, а також обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину, існує реальний ризик залишення ним території Васильківського району з метою переховуватися від органів розслідування та суду, в будь-який час, задля уникнення кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та може незаконно впливати на свідків, потерпілого, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання, вказуючи на те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, не має постійного місця проживання та роботи, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання, оскільки він не має постійного місця проживання та не має документів.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - Прудивус М.О. просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши слідчого, прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12019110140001672 від 05.12.2019 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захисникам копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному та його захиснику 06.12.2019 року о 10 год. 00 хв., (а.с.4) приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості за якими 05.12.2019 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110140001672 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, а саме: у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло (а.с. 5).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.12.2019 р., 05.12.2019 року, о 19 годині 45 хвилин, (фактичний час затримання) за адресою: АДРЕСА_1 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16-17).

06.12.2019 року о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності захисника Прудивус М . О., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - тобто у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаній з проникненням у житло (а.с. 23-26).

Підозра ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 05.12.2019 року (а.с.7), протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 05.12.2019 року (а.с.8-9), протоколами допиту свідків (а.с.10-14) та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3)вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числінаявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченогопостійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного,

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України -позбавлення волі на строк від 3 до 6 років; раніше судимого, його вік, стан здоров`я; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; те, що він не має постійного місця проживання на території України, немає постійного місця роботи, законного джерела доходів, неодружений, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв`язків, доказів в спростування вказаного захисником слідчому судді надано не було, а тому приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрюваний може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, керуючись ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд визначає у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на думку суду, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176,177, 178, 183, 184, 193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції Волинця В.С., погоджене із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Радько О.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, що має середню освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 02 лютого 2020 року, включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно із ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р: UA858201720000037312095018661. Банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ.

Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному роз`яснити його обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 10 грудня 2019 року о 17 год. 20 хв.

Слідчий суддя Г.М. Лебідь-Гавенко