Ухвала суду № 86254570, 11.12.2019, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 379/1222/18 Провадження № 1-кп/358/146/19

УХВАЛА

11 грудня 2019 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

прокурора Мхитаряна А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі матеріали кримінального провадження №1-кп/358/146/19, які надійшли до суду 06 серпня 2019 року згідно ухвали Київського апеляційного суду від 09 липня 2019 року з обвинувальним актом №12018110290000350 від 19.07.2018 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тараща Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, з професійно-технічною освітою, раніше судимого, а саме: 06.12.2017 вироком Таращанського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, ідентифікаційний номер картки платника податків - НОМЕР_1 ,

по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 09 липня 2019 року, скасовано вирок Богуславського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області від 12 серпня 2019 року матеріали кримінального провадження № 1-кп/358/146/19, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, прийнято до свого провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт №12018110290000350 від 19.07.2018 року щодо ОСОБА_1 за ст. 309 ч. 2 КК України надійшов вперше до суду 27.09.2018.

За клопотанням сторони захисту ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 27.11.2018 обвинувальний акт був повернутий прокурору, але дане судове рішення було скасовано ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 26.12.2018.

За наслідками судового розгляду справи Богуславським районним судом 05 квітня 2019 року було постановлено обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 за ст. 309 ч. 2 КК України, який скасовано судом апеляційної інстанції.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Захисник обвинуваченого Заліський В.С. під час проведення судового засідання 11.11.2019 висловив думку, що на даний час відсутні підстави для повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_1 погодився з думкою свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, а також вивчивши обвинувальний акт з додатками, приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.

Обвинувачення згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, - у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

На підставі ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за результатами якого, у разі визнання особи винуватою, мотивувальна частина вироку має містити, як на тому наголошується в п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення та статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Пунктом а) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчиненні злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» №9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП], № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

У п. 35 зазначеного Рішення Європейський суд з прав людини вказав на те, що справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Аналіз змісту обвинувального акту у даному кримінальному провадженні вказує на те, що при складанні такого слідчим не було дотримано вищевказаних вимог закону, оскільки направлений прокурором обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення.

Відсутність належним чином сформульованого обвинувачення порушує право обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачене п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження при формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 не зазначено об`єктивну сторону вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме в частині незаконного зберігання екстракту канабісу, часу його придбання, чи виготовлення, а також не зазначено, чи був цей екстракт канабісу виготовлений із канабісу, який придбав ОСОБА_1 10.07.2018 на вул. Піонерській в м. Тараща Київської області.

В обвинувальному акті лише вказано, що згідно висновку експерта №11-2/4071 від 08.08.2018, на металевому предметі в який вставлена решіточка, виявлено нашарування речовини коричневого кольору, яке містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, в перерахунку на суху речовину вагою 0,1571 г; на внутрішній стороні пляшки з відрізаним дном виявлено нашарування речовини коричневого кольору, яке містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, в перерахунку на суху речовину вагою 0,2028 г. Загальна маса екстракту канабісу, в перерахунку на висушену речовину складає 0,3599 г.

Також з обвинувального акту не вбачається, що саме інкриміновано обвинуваченому - незаконне придбання, виготовлення, зберігання канабісу чи його екстракту, того і іншого чи лише канабісу.

Відповідно до положень ст.109 КПК України - реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Як вбачається з обвинувального акту відносно ОСОБА_1 та додатків до нього, вказані документи не відповідають вимогам закону.

Зокрема, з реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту, вбачається, що дані про прийняття процесуального рішення, а саме про проведення обшуку відсутні.

Крім того, відсутні дані про закриття кримінального провадження (копія постанови від 23.08.2018 надана стороною захисту), відновлення провадження в справі ( копія постанови від 06.09.2018 надана стороною захисту), тобто не зазначено всі процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, та не відображено всі процесуальні рішення.

З реєстру матеріалів кримінального провадження також видно, що повідомлення про підозру обвинуваченому ОСОБА_1 було пред`явлено 21.09.2018, тобто після винесення постанови від 23.08.2018 про закриття кримінального провадження, та відсутні відомості, що така постанова була скасована прокурором.

Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

Згідно ч. 7 ст. 284 КПК України, у разі якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 91 -1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Тобто, в підготовчому судовому засіданні суд не вправі закрити провадження у справі згідно приписів п. 9-1 ч. 1 та ч. 7 ст. 284 КПК України.

Наведені істотні порушення вимог КПК України не дають суду підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , в зв`язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 110, 291, 314 КПК У країни, суд,-

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесенному в ЄРДР за №12018110290000350 від 19.07.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, повернути прокурору Таращанського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Мхитаряну А.М., який затвердив обвинувальний акт, для усунення протягом розумного строку вказаних в мотивувальній частині ухвали, виявлених судом недоліків.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов