Вирок № 8625432, 22.02.2010, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 1-9/ 2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2010 року Хотинський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого судді: Мартинюка А.О.

при секретарі: Паламар Н.В.

за участю прокурора: Гучок В.І.

адвокат : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині справу по обвинуваченню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Горбово Глибоцького району Чернівецької області, українки, громадянки України, освіта вища, заміжня, проживає АДРЕСА_1, директора ТОВ «Техносила», не судима

за ст.ст. 15,191 ч.3 КК України, 366 ч. 1 КК України

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с.Малинськ Березнівського району Рівненської області, українки, громадянки України, освіта середня, заміжня, проживає АДРЕСА_2, працює головним бухгалтером ТОВ «Техносила», не судима

за ст.ст. 15,191 ч.3 КК України, 366 ч. 1 КК України

в с т а н о в и в:

15.04.2009 року ОСОБА_2 як директор ТОВ «Техносила» (юридична адреса м.Хотин Чернівецької області вул. Колгоспна № 1),зловживаючи службовим становищем, діючи умисно з метою заволодіння чужим майном в декларації по ПДВ за березень 2009 року, яка подана в ДПІ в Хотинському районі за попередньою змовою з головним бухгалтером даного товариства ОСОБА_3 безпідставно заявила до відшкодування з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок підприємства ПДВ в сумі 42313 грн., одночасно, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном за попередньою змовою з головним бухгалтером даного товариства ОСОБА_3 внесла завідомо неправдиві дані в офіційні документи.

Так , 26.04.2006 року ТОВ «Техносила» відповідно до податкової накладної № 3670 придбало в ТОВ «Група підприємств Автек » (юридична адреса : м. Київ, вул. Кіквідзе № 13 ) два автомобілі «МАЗ» на загальну суму 482000 грн. в тому числі ПДВ 80333,33 грн. 25.04.2006 року ТОВ «Техносила» платіжним дорученням № 11 сплатило 482000 грн. ТОВ «Група підприємств Автек».

8.08.2008 року ТОВ «Техносила» реалізувало 2-а автомобіля «МАЗ -630305» ПВП «Сталевий дім» (юридична адреса: м. Київ , пр. Визволителів № 17) на суму 550000 грн., в тому числі ПДВ 91 666,66 грн., на основі податкових накладних № 21 та № 22. Протягом 12-14 листопада 2008 року ПВП «Сталевий дім» за вказані автомобілі оплачено ТОВ «Техносила» на розрахунковий рахунок 210000 грн., при цьому залишилась заборгованість в сумі 340000 грн.

26.02.2009 року ПВП «Сталевий дім» в рахунок заборгованості відповідно до угоди купівлі продажу видаткової накладної № ЛНА- 0000 27, податкової накладної № 93 реалізовано ТОВ «Техносила» автомобіль «МАЗ» на загальну суму 275000 грн.

14.04.2009 року ТОВ «Техносила» ОСОБА_2 та головний бухгалтер даного товариства ОСОБА_3 надали до ДПІ у Хотинському району податкову декларацію з ПДВ за № 3332, в якій вірно вказали в рядку 26 «Залишок відємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» суму ПДВ 42313 грн.

15.04.2009 року директор ТОВ «Техносила» ОСОБА_2 за попередньою змовою з головним бухгалтером даного товариства ОСОБА_3, зловживаючи службовим становищем, з метою заволодіння чужим майном, діючи умисно, в порушення п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів ( послуг) у попередніх податкових періодах постачальником таких товарів (послуг), достовірно знаючи, що оплата за автомобіль «МАЗ» проведена взаємозаліком без фактичної сплати грошових коштів, в декларації по ПДВ за березень 2009 року, яка подана в ДПІ у Хотинському районі за № 3454, безпідставно заявили про відшкодування з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок підприємства ПДВ в сумі 42313 грн.

Одночасно, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внесли відповідно неправдиві дані в офіційні документи :

- декларацію по ПДВ за березень 2009 року ( рядки 25 та 25.1), яка подана в ДПІ у Хотинському районі за 3454, щодо відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства ПДВ в сумі 42313 грн.;

- розрахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року (рядок 2.3), який поданий в ДПІ у Хотинському районі за № 3452, щодо відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства ПДВ в сумі 42313 грн.;

- довідку щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2009 року (стовп. 4),яка подана в ДПІ у Хотинському районі за № 3453, щодо відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства ПДВ в сумі 42313 грн.

- заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року, яка подана в ДПІ у Хотинському районі за № 3451, щодо відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства ПДВ в сумі 42313 грн.

Разом з тим, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявивши 15.04.2009 року до відшкодування з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок підприємства ПДВ в сумі 42313 грн., виконавши всі дії на заволодіння цією сумою, не змогли довести свої злочинні дії до кінця, поскільки факт незаконної заявки на відшкодування ПДВ та подальшого зоволодіння ним був виявлений та попереджений працівниками податкової служби.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину у вчиненому не визнали, заперечують, що вони діяли за попередньою змовою. Вони заявили до відшкодування ПДВ у розмірі 42313 грн., поскільки підприємство сплатило податок на додану вартість при купівлі у 2006 році двох автомобілів «МАЗ» та при продажу їх у 2008 році ПВП «Сталевий дім».Так як ПВП «Сталевий дім» не повністю розрахувалось за автомобілі з ТОВ «Техносила» то один з автомобілів було витребувано у ПВП «Сталевий дім» в рахунок погашення боргу, що було оформлено договором купівлі продажу від 26.02.2009 року, однак фактичної сплати за автомобіль з боку ТОВ «Техносила» не було, бо пройшов взаємозалік.

Аналогічне ствердив свідок ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_5 суду ствердила , що вона працює в податковій інспекції і проводила документальну невиїзну (камеральну) перевірку декларації з ПДВ поданої ТОВ «Техносила» за березень 2009 року. В результаті перевірки було складено Акт № 54/1500/32714661 від 14.05.2009 року, в якому підприємству було зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку в розмірі 42313 грн., поскільки фактичної сплати грошових коштів за товар згідно угоди від 26.02.2009 року з боку ТОВ «Техносила» не відбулось.

Актом ДПІ у Хотинському районі від 14.05.2009 року «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ «ТОВ Техносила» ». Відповідно до даного акта та прийнятого повідомлення рішення від 20.05.2009 року, зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 42313 грн. у звязку з тим, що фактичної сплати грошових коштів за товар згідно угоди від 26.02.2009 року з боку ТОВ «Техносила» не відбулось (а.с. 150-155).

Згідно вилучених 2 липня 2009 року документів на ТОВ «Техносила» (а.с. 171, 162-170) 26.02.2009 року ПВП «Сталевий дім» в рахунок заборгованості відповідно до угоди купівлі продажу , видаткової накладної № ЛНА 000027, податкової накладної № 93 реалізувало ТОВ «Техносила» автомобіль «МАЗ» на загальну суму 275000 грн..

По результатам проведеної фінансово господарської діяльності ТОВ «Техносила» відносно до бюджетного відшкодування суму ПДВ -42313 грн.

З листа ПП «Фірми «Аудит - Центр » від 11.06.2009 року за № 20 убачається , що згідно первинних документів фактичної оплати на рахунок ПВП «Сталевий дім» за автомобіль «МАЗ» з боку ТОВ «Техносила» здійснено не було, отже права на бюджетне відшкодування ПДВ у ТОВ «Техносила» не виникало (а.с. 202).

Таким чином, вищенаведені докази в своїй сукупності доводять вину підсудних у вчиненні злочину.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ст.ст. 15,191 ч. 3 КК України замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинений за попередньою заявою групою осіб.

Вони також своїми умисними діями вчинили злочин передбачений ст. 366 ч.1 КК України службове підроблення , тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання та видача завідомо неправдивих документів.

Не визнання вини підсудними розцінюється судом як намір уникнути відповідальності за вчинене.

Покази свідка ОСОБА_4 в частині оцінки вчиненого підсудними направлені на захист інтересів підсудних, поскільки ОСОБА_2 є його дружиною.

Листом начальника ДПІ у Хотинському районі від 28.12.2009 року (а.с. 273) не спростовується акт ДПІ у Хотинському районі від 14.05.2009 року, так як і наказом господарського суду м. Києва від 27.11.2009 року № 26/214 (а.с. 295).

Суд призначає покарання підсудним з урахуванням загальних засад призначення покарання, що установлені у ст. 65 КК України, зокрема враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Зокрема, помякшуючими покарання обставинами є те, що підсудні вперше притягуються до відповідальності, 11.06.2009 року відвернули заподіяну шкоду - перерахувавши до бюджету суми податку на додану вартість (а.с. 273).

Обтяжуючих покарання обставин не установлено.

Як особи підсудні характеризуються позитивно.

Вищевказані обставини судом розцінюються як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому з урахуванням особи винних суд на підставі ст. 69 КК України переходить до іншого, більш мякого виду основного покарання, що передбачене ст. 191 ч.3 КК України.

Виходячи з вищенаведеного, суд на підставі ч. 2 ст. 69 КК України не призначає підсудним додаткове покарання за ст.ст. 15,191 ч.3 та 366 ч.1 КК України.

Цивільного позову не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд, -

з а с у д и в :

визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 15,191 ч.3 КК України ОСОБА_2 і із застосуванням ст. 69 засудити її до штрафу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень ;

визнати її ж винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України і засудити до штрафу в сумі 850 грн.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_2 обрати 2000 (дві тисячі) гривень штрафу.

Визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 15,191 ч.3 КК України ОСОБА_3 і із застосуванням ст. 69 КК України засудити її до штрафу в сумі 1500 (одна тисяча пятсот ) гривень.

Визнати її ж винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 366 ч.1 КК України і із застосуванням ст. 69 КК України засудити її до штрафу в сумі 850 грн.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_3 обрати 1500 (одна тисяча пятсот) гривень штрафу.

Мірою запобіжного заходу засудженим до вступу вироку в закону силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд терміном пятнадцяти днів

СУДДЯ: підпис Мартинюк А.О.

З оригіналом згідно .

Оригінал даного вироку знаходиться в Хотинському районному суді:

кримінальна справа № 1 9 / 2010 року.

СУДДЯ: