Рішення № 86254277, 09.12.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17538/19

Провадження № 2/344/4143/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

09 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Бабій О.М.,

секретаря Орнат Л.І.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, пені та інфляційних втрат за невчасну сплату аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд із наведеним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2008 року з відповідача присуджено стягувати аліменти в її користь у твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. на утримання дочки ОСОБА_4 з 01 лютого 2008 року. Відповідач рішення суду не виконував, згідно довідки державного виконавця заборгованість ОСОБА_3 за виконавчим листом становить 34 750 грн. У зв`язку з несплатою аліментів позивач просила суд стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 34 750 грн., неустойку (пеню) по несплачених аліментах за період з січня 2017 року по 19 вересня 2019 року в сумі 34 750 грн., суму інфляційних втрат по несплачених аліментах в розмірі 102 853 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2008 року у цивільній справі № 2-640/2008 року присуджено стягувати із ОСОБА_3 аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердому грошовому розмірі по 250 грн. щомісячно, починаючи з 01 лютого 2008 року і проводити до досягнення нею повноліття (а.с. 17).

На виконання зазначеного рішення Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист (а.с. 18-19), який на даний час знаходиться на виконанні у Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Згідно довідки державного виконавця заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів із 01 лютого 2008 року по 01 вересня 2019 року складає 34 750 грн. (а.с. 20).

Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За положеннями ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред`явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв`язку з розшуком платника аліментів або у зв`язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Вказана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином, при відсутності такого спору, заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини у сумі 34 750 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості за аліментами.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

На даний час виконавче провадження з виконання рішення суду від 30 січня 2008 року не закінчено, державним виконавцем проводяться заходи по стягненню заборгованості по сплаті аліментів.

Таким чином задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини призведе до подвійного стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Як вбачається із постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15ц (провадження № 14-37цс18), роз`яснено, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. ЇЇ завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Відповідач по справі рішення про стягнення аліментів не виконував. Згідно розрахунку позивача сума пені по сплаті аліментів становить 41 757 грн. 50 коп. Вказаний розмір відповідачем не спростований.

При цьому позивач просить стягнути заборгованість по пені за невчасну сплату аліментів в розмірі 34 750 грн., тобто в сумі, що становить 100 відсотків заборгованості, що відповідає положенням ч. 1 ст. 196 СК України.

Таким чином позов в частині стягнення неустойки (пені) по сплаті аліментів підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Розмір інфляційних втрат по несплачених аліментах за період з 01 лютого 2008 року по 19 вересня 2019 року складає 102 853 грн. 05 коп., що підтверджується розрахунком інфляційних втрат.

Тому вимога позову про стягнення інфляційних втрат обґрунтована правовими підставами.

З урахуванням наведеного, суд вважає частково обґрунтованими вимоги позивача.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Вирішуючи питання розподілу витрат по оплаті судового збору суд враховує, що позивач звільнена від їх сплати, а тому з відповідача слід стягнути 2 064 (дві тисячі шістдесят чотири) гривні 05 копійок судового збору в дохід держави, що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі ст. 180, 181, 184, 187, 194, 196 СК України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. ст. 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, пені та інфляційних втрат за невчасну сплату аліментів задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за несплату аліментів за період з січня 2017 року по 19 вересня 2019 року в розмірі 34 750 (тридцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят) гривень та інфляційні втрати по несплачених аліментах за період з лютого 2008 року по 19 вересня 2019 року у розмірі 102 853 (сто дві тисячі вісімсот п`ятдесят три) гривні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок UA798999980000031211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 2 064 (дві тисячі шістдесят чотири) гривні 05 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11 грудня 2019 року.

Суддя Бабій О.М.