Рішення № 86252933, 10.12.2019, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/1074/19

провадження № 2/197/833/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року смт. Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Охнач О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Гетьманенко О.І.,

розглянувши у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 04.09.2019 р. звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором № б/н від 15.08.2008 року у сумі 11454,29 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № б/н від 15.08.2008 року, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого у неї перед позивачем станом на 15.07.2019 рік виникла заборгованість за цим договором у сумі 11454,29 грн.

Ухвалою судді від 24 жовтня 2019 року позовна заява прийнята судом до розгляду та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 80-82).

Представник позивача просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримав, просив суд позов задовольнити (а.с. 41).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 86).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання і заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд вважає, що в позові слід відмовити частково з наступних підстав:

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Суд погоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно якої у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідач визнала позов повністю та беззаперечно.

Так, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №б/н від 15.08.2008 року, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 12).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, в результаті чого у неї перед позивачем станом на 15.07.2019 рік виникла заборгованість у сумі 11 454,29 грн., що складається з наступного:

- 592,56 грн. - заборгованість за тілом кредита;

- 2478, 16 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

- 6040,03 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання;

- 1560, 00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.;

- 250,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 533,54 грн. - штраф (процентна складова).

Сторони не оспорюють укладення вказаної угоди та заборгованості по ній.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд, вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити (не прийнявши визнання позову в цій частині), керуючись наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 78), передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення в розмірі 0,24 % від суми загальної заборгованості + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами від 100 грн., та пеня 0,24 % від суми загальної заборгованості + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.

У той самий час, згідно з пунктами 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 23 зворот) передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених Договором, більше ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, у постанові № 6-1374цс17 від 11.10.2017.

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання відповідачем кредитно-договірних зобов`язань, часткову обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за договором № б/н від 15.08.2008 станом на 15.07.2019 р., а саме по заборгованості за тілом кредиту - 592,56 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту - 2478,16 грн., пенею за прострочене зобов`язання - 6040,03 грн., пеню за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 1560,00 грн., суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 10670,75 грн. (з розрахунку 592,56 грн. + 2478,16 грн. + 6040,03 грн. + 1560,00 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, тому згідно ст. ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути позивачу 50 відсотків сплаченого ним та документально підтверджено (а.с. 1) судового збору в розмірі 894,80 гривень, а інша частина в розмірі 894,80 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог 93,16 %, що становить відповідно 1789,60 грн. (10670,75 грн. - розмір задоволених вимог х 100% /11454,29 грн. загальний розмір вимог = 93,16 %; 1921,00 грн. - загальна сума судових витрат х 93,16 % / 100% = 1789,60 грн.).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 549, 611, 622, 1054 ЦК України, ст. ст. 81, 141, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість станом на 15.07.2019 року за Договором № б/н від 15.08.2008 року в сумі 10 670 (десять тисяч шістсот сімдесят) грн. 75 коп., яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту - 592,56 грн. (п`ятсот дев`яносто дві грн. 56 коп.)

- заборгованості за простроченим тілом кредиту - 2478,16 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят вісім грн. 16 коп.),

- заборгованості за пенею за прострочене зобов`язання - 6040,03 грн. (шість тисяч сорок грн. 03 коп.);

- заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 1560,00 грн. (одна тисяча п`ятсот шістдесят грн. 00 коп.).Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" судовий збір в розмірі 894 (вісімсот дев`яносто чотири) гривні 80 копійок.Повернути АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № PROM0B4R61 від 30.07.2019 р. при поданні позову, в розмірі 894 (вісімсот дев`яносто чотири) гривні 80 копійок., пропорційно розміру задоволених вимог.В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складений 10.12.2019 року. Саме ця дата є датою ухвалення цього рішення.

Учасники справи (данні):

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;

ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

СУДДЯ О.В.ОХНАЧ