Рішення № 86252874, 30.08.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2603/18

провадження 2/216/163/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 серпня 2019 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Марущак І.А.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» звернулося до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26.07.2016 року між сторонами було укладено кредитний договір № 160726-161727, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 1500,00 грн. Відповідно до п. 3.1 Договору, відповідач зобов`язаний повернути отримані грошові кошти в розмірі 1500,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 480,00 грн., у строк до 10.08.2016 року.

Відповідач своєчасно не надав позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, зобов`язання не виконані, в результаті чого станом на 23.04.2018 року утворилася заборгованість в розмірі 1500,00 грн., яка складається з наступного:

1500,00 грн. - сума основного боргу,

480,00 грн. - проценти за договором,

80111,22 грн. - пеня за договором.

Тому позивач і звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 83870,84 грн., а також судового збору в розмірі 1762,00 грн. та комісії банку 17,62 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просив суд справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, в частині, що стосуються питання форми правочину, істотних умов договору та виконання зобов`язань за кредитним договором, а також Законом України «Про захист прав споживачів».

Судом установлено, що 16.07.2016 року між сторонами було укладено кредитний договір № 160726-161727, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 1500,00 грн. Відповідно до п. 3.1 Договору, відповідач зобов`язаний повернути отримані грошові кошти в розмірі 1500,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 480,00 грн., у строк до 10.08.2016 року.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

При цьому за приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості по кредиту в розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, за умовами договору відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу проценти за користування кредитом в розмірі 480,00 грн., тому вказана вимога також підлягає задоволенню.

Одночасно, за приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому за ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 4.4 договору, а також умов, зазначених у заяві-анкеті для отримання кредиту, в разі несвоєчасного повернення обумовленої суми кредиту, до позичальника застосовуються штрафні санкції у вигляді неустойки - пені з розрахунку 2,64 % від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 4,02 %, на 30-й день - 6,67% за кожен день прострочення платежу.

Позивач у своїй заяві надав розрахунок пені станом на 23.04.2018 року, тому, враховуючи, що визначення предмету та підстав позову є виключним правом позивача, суд вважає за можливе прийняти до уваги розрахунок належної до стягнення пені саме до цієї дати та у такому розмірі, а саме: 80111,22 грн.

Таким чином, в результаті порушення відповідачем зобов`язання станом на 23.04.2018 року утворилася заборгованість в розмірі 83870,84 грн., яка складається з наступного:

1500,00 грн. - сума основного боргу,

480,00 грн. - проценти за договором,

80111,22 грн. - пеня за договором.

Суд вважає, що вказана сума повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Разом з цим, позивач просить стягнути також комісію банку в сумі 17,62 грн. за операцію по сплаті судового збору, що не підлягає задоволенню, оскільки така вимога не передбачена ні ст. 133 ЦПК України, ні ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» заборгованість в сумі 83870,84 грн. (вісімдесят три тисячі вісімсот сімдесят гривень вісімдесят чотири копійки), за кредитним договором № 160726-161727 від 26.07.2016 року, яка складається:

-сума основного боргу в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень),

-проценти за договором в розмірі 480,00 грн. (чотириста вісімдесят гривень),

-пеня за договором в розмірі 80111,22 грн. (вісімдесят тисяч сто одинадцять гривень двадцять дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 щодо стягнення комісії банку в сумі 17,62 грн. за операцію по сплаті судового збору - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

1)позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», код ЄРДПОУ: 38839217, місцезнаходження за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 39А, кв. 25;

2)відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О. Кузнецов