Постанова № 86250747, 04.12.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15751/19

Провадження № 2-а/161/526/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі :

головуючої судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18 вересня 2019 року звернувся в суд із позовною заявою про те, що 04.09.2019 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Герман В. М. було винесено постанову за №2333/20500/19 у справі про порушення митних правил. Згідно даної постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено штраф у розмірі 300відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 42 500,88 грн. Зазначає, що особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи не пізніше як за три доби до дня розгляду справи, що передбачено ст.277 прим 2 КУпАП. Під час розгляду даної справи він присутнім не був, оскільки повістка із повідомленням про розгляд справи надійшла на адресу їхнього підприємства 02.09.2019 року, тобто за один день до розгляду справи. Відповідно він не мав можливості належним чином підготуватися до розгляду справи у такий короткий термін, не мав можливості надіслати клопотання про відкладення розгляду справи та забезпечити себе правничою допомогою. Крім того, відстань до Волинської митниці з м.Луцька приблизно 150 км., що також має значення для вчасного повідомлення про розгляд справи. Про складення протоколу про порушення митних правил відносно нього він не знав до того часу поки ним не було отримано повідомлення про розгляд справи про порушення митних правил, тобто до 02.09.2019 року. Протокол про порушення митних правил або повідомлення про складення протоколу на його адресу не надходили. У матеріалах справи про порушення митних правил немає достовірних доказів про те, що ним здійснено порушення Митного кодексу України.

Як вбачається із тексту оскаржуваної постанови про порушення митних правил, вона винесена на підставі протоколу про порушення митних правил та суть правопорушення полягає у тому, що директор ТзОВ «ОЛЛ КАР» ОСОБА_1 нібито надав декларанту недостовірну інформацію про вартість автомобілів, що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів, чим вчинено правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України та передбачено санкцію у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 42 500,88 грн. Вважає, постанову №2333/20500/19 у справі про порушення митних правил незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодних дій, спрямованих на заниження митних платежів, він не вчиняв, провадження у даній справі проводилося не об`єктивно та однобічно, без з`ясування фактичних обставин справи, з грубим порушенням прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Посадовими особами митниці не встановлено: чи було вчинено ним адміністративне правопорушення, чи ним дійсно було занижено митну вартість, чи є його вина у скоєному правопорушенні, якщо воно мало місце; чи дійсно він підлягає адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, а також не з`ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, невчасне повідомлення його про розгляд справи призвело до порушення його законних прав, зокрема прав, передбачених ст. 498 МК України: знати про складення протоколу про порушення митних правил, оскільки до 04.03.2019 року він не знав про наявність даної справи. Жодних листів, жодних повідомлень на його адресу не надходило. Він не міг бути присутнім під час розгляду справи у органі доходів і зборів, оскільки посадові особи митниці не вчинили необхідних дій для належного його сповіщення про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим були порушені його права на подання доказів, участь у їх дослідженні, права заявляти клопотання та відводи, користуватися правничою допомогою адвоката, права надати свої заперечення щодо інкримінованих правопорушень.

Зазначає, що всупереч ч.1 та ч.2 ст.526 МК України, він не був належним чином повідомлений про складення протоколу про порушення митних правил, не повідомлений у встановлений законодавством строк про час та місце розгляду справи про порушення митних правил. Неповідомлення його у встановлений законодавством строк про розгляд справи є порушенням принципу рівності сторін при вирішенні справи, тобто надання певної переваги посадовій особі у наданні своїх доводів та оцінюванні доказів при вирішенні справи, що є порушенням Конституції України та ст. 486 Митного кодексу України в частині вирішення справи у відповідності до закону, а також статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Таким чином, вважає, що при складенні протоколу та постанови про порушення митних правил посадовими особами митниці було допущено ряд процесуальних порушень, зокрема невчасне повідомлення його про час та місце розгляду справи, чим порушено його права на надання пояснень, заперечень, права на правничу допомогу, що в результаті призвело до винесення незаконної постанови.

Щодо суті правопорушення по заниженню митної вартості товару зазначає, що жодних дій, спрямованих на зниження вартості декларованого товару, ним вчинено не було, що підтверджується, зокрема, висновками щодо заниження митної вартості посадовими особами митниці зробленими на підставі інформації, отриманої органами ДФС від компетентних органів Республіки Литви, про що зазначено у протоколі та постанові про порушення митних правил. Зокрема зазначено, що «За результатами опрацювання зазначеного звернення митних органів Литовської Республіки та товаросупровідних документів до нього було встановлено, що автомобіль марки «Mersedes-Benz», модель «SPRINTER 416CDI», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 був проданий компанією UAB «AUTOTAURA» громадяннину ОСОБА_2 за ціною 8500 євро, що за курсом НБУ станом на 03.07.2018 року, тобто на момент митного оформлення товару за митною декларацією IM40ДЕ №UA205090/2018/051899 склало суму 259523,95 грн.

Відповідно до службової записки управління адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС від 10.06.2019 року №1619/03-70-19-02-25 за митне оформлення автомобіля марки «Mersedes-Benz», модель «SPRINTER 416CDI», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 при його митній вартості у 259523,95 грн. необхідно було сплатити митні платежі у загальній вартості 84618,00 гривень, тобто різниця між платежами , що були сплачені та платежами , які необхідно сплатити становить 14 166,96 грн.

Таким чином громадянин ОСОБА_1 директор ТОВ «ОЛЛ КАР» через декларанта (митного брокера) ТзОВ «Глорія Імпекс-Плюс», громадянина ОСОБА_3 під час митного оформлення вищевказаного транспортного засобу вчинив дії , спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів, тобто заявив у митній декларації неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою органу доходів та зборів документи, що містять такі відомості. Дані висновки не заслуговують на увагу, у зв`язку з тим, що товар, який декларувався по зазначеній митній декларації, був придбаний не у фізичних осіб, які зазначені у листі, а у UAB «AUTODAILYS GREITAI», про що вказано у митній декларації, по якій здійснювалося його розмитнення. Між ТОВ «ОЛЛ КАР» та UAB «AUTODAILYS GREITAI» укладено контракт на купівлю автомобілів, а тому автомобілі були придбані в останньої на підставі договірної ціни, зазначеної в інвойсі, крім того відповідач не ставить під сумнів надані їхнім партнером інвойси митного оформлення. В такому випадку вони при розмитненні товару керувалися ціною купівлі, яка була зазначена в інвойсі UAB «AUTODAILYS GREITAI», під час розмитнення товару жодних зауважень з боку митних органів не було, як і не було зауважень безпосередньо до митної вартості, хоча в уповноваженнях митних органів є можливість у разі сумніву щодо ціни запитувати додаткові документи або коригувати митну вартість. Таким чином, твердження відповідача про умисне заниження ним митної вартості не заслуговує на увагу, оскільки при декларуванні товару він виходив виключно із договірної ціни, а до ціни, по якій UAB «AUTODAILYS GREITAI» придбало даний автомобіль, він відношення не має.

Такої ж думки дотримується і Верховний суд у свій постанові від 15.05.2018 року по справі №817/1107/17, а саме: оцінюючи обставини справи, суд аргументовано виходив з того, що позивачем під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортного засобу і сплачено суми митних платежів на підставі первинних реєстраційних документів та оригіналу інвойсу. Відтак, позивачем виконані митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур. Рішення про коригування митної вартості митним органом не приймалося. Додаткових досліджень податковими та митними органами не проводилося, а інформація, отримана від уповноважених органів іноземних держав, стосувалася факту ймовірної підробки документів. Тобто Верховний суд зазначив, що посилання відповідача на документи, які містять відмінні дані від тих, які були подані до митного оформлення можуть стосуватися факту ймовірної підробки документів, проте це не може бути беззаперечним доказом вини позивача, оскільки інформація та документи, надані органами Литовської республіки не були належним чином досліджені, та достовірність поданих документів до митного оформлення не ставиться під сумнів.

Зазначає, що посилання митних органів на необ`єктивно, недостовірно, неповно досліджені факти є неприпустимим при притягненні особи до відповідальності та є порушенням основних завдань провадження у справах про порушення митних правил відповідно до ст. 486 Митного кодексу України, зокрема завдань щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Недотримання порядку притягнення особи до відповідальності та неповне дослідження всіх обставин справи ставить під сумнів рішення органу, що застосовує санкцію.

Таким чином вважає, що постанова Волинської митниці ДФС №2333/20500/18 від 04.09.2019 року у справі про порушення митних правил підлягає скасуванню, оскільки всупереч ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил не з`ясувала чи було вчинено правопорушення,чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також не з`ясувала інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі чи належним чином особа повідомлена про розгляд справи.

Посилаючись на наведене, позивач просить поновити строк на оскарження постанови №2333/20500/18 від 06.03.2019 року в справі про порушення митних правил; скасувати постанову №7378/20500/18 від 06.03.2019 року у справі про порушення митних правил.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, згідно з яким позов вважає безпідставним. Відзив обґрунтовує тим, що митницею правильно вирішено питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 , у справі про порушення митних правил №2333/20500/19 та встановлено ознаки порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України; постанова в справі про порушення митних правил винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України; адміністративне стягнення накладено в межах строку, передбаченого ст.467 МК України. Зазначає, що 03.07.2018 року посадовою особою м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/051899, де декларантом (митним брокером) ТзОВ «Глорія-Імпекс-Плюс», Волинська область, Луцький район, с.Струмівка, вулиця Рівненська, 4 був громадянин ОСОБА_3 проведено митне оформлення товару «автомобіль вантажний, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марка «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 416 CDI», календарний рік виготовлення: 2014, модельний рік виготовлення: 2014, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова: вантажний фургон, двигун: дизельний, робочий об`єм: 2143 смЗ, потужність: 120 кВт, номер двигуна: не визначений, колісна формула: 4x2, загальна кількість місць, включаючи водія: 3, вантажопідйомність: 390 кг, маса в разі повного навантаження: 3500 кг, категорія ТЗ за документами виробника: N1, виготовлений на базі вантажного автомобіля. Внутрішній простір ДТЗ не має стаціонарно встановлених місць для сидіння пасажирів та пристосування для їх кріплення, відсутні місця кріплення ременів безпеки, відсутні ознаки комфорту вантажного відсіку. Наявна перегородка вантажного відсіку. Відсутні вікна в бокових панелях задньої частини кузова. Виробник: "Mercedes-Benz", DE.Торговельна марка: "Mercedes-Benz"», що був у використанні, який відповідно до контракту від 01.01.2018р. №S01/01/18, рахунку-фактури (Commercial Invoice) від 26.06.2018р. №25-06- 1347 був проданий компанією UAB «AUTODALYS GREITAI», Panevezio g. 12-1, Rokiskis, Lietuva Saskaita в адресу ТзОВ «ОЛЛ КАР», 43000, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кривий вал, 34 б, офіс 204, Україна, за ціною 2800 Євро. За митне оформлення даною транспортного засобу при його митній вартості у 215252,22 гривні було сплачено митних платежів в загальній сумі 70451,04 гривень. 03.06.2019року до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом від 27.05.2019р. №16702/7/99-99-20-02-01-17 надійшло звернення митних органів Литовської Республіки щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 416 CDI», ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 за експортною митною декларацією MRN №18LTLC0100EK079439, рахунком-фактурою (Pirkimo Pardavimo Sutatris) серії ATAU №0000783 від 20.06.2018 року.

За результатами проведеного опрацювання зазначеного звернення митних органів Литовської Республіки та товаросупровідних документів до нього було встановлено, що автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 416 CDI», ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 був проданий компанією MB «Autotaura», S.Dariaus ir S.Gireno g. 134, Taurage, Lietuva в адресу фізичної особи - громадянина ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_3 , Фабрична, 45, Рівне, Україна за ціною 8500 Євро, що за курсом Національного банку України станом на 03.07.2018 року, тобто на момент митного оформлення товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/051899 склало суму 259523 гривні 95 копійок.

Відповідно до службової записки управління адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС від 10.06.2019 №1619/03-70-19-02-25, за митне оформлення автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 416 CDI», ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 при його митній вартості у 259523,95 гривень необхідно було сплатити митні платежі у загальній сумі 84618,00 гривень, тобто різниця між платежами які було сплачено і платежами, які необхідно було сплатити становить 14166 гривень 96 копійок .

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , директор ТзОВ «OJIJI КАР», 43000, Волинська обл., м.Луцьку, вул.Кривий вал, 34 б, офіс 204.офіс 204. Україна, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , через декларанта (митного брокера) ТзОВ «Глорія-Імпекс-Плюс», громадянина ОСОБА_3 , під час митного оформлення вищевказаного транспортного засобу (товару) марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 416 CDI», ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/051899 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 14166 гривень 96 копійок, тобто заявив в митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/051899 від 03.07.2018 року неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

Вчинення правопорушення в справі про порушення митних правил №2333/20500/19, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, повністю стверджено матеріалами справи, а саме: протоколом про порушення митних правил, витягом з баз даних: «Інспектор-2006», ЄАІС ДМСУ та іншими документами.

ОСОБА_1 . Волинською митницею ДФС направлено лист .від 19.07.2019 року №3448/03-70-20-04-16 про необхідність явки на 28.07.2019 року, який було направлено рекомендованим повідомленням №4500810457128.

Крім цього, у вищезазначених листах було роз`яснено права особи, передбачені 4.4 ст. 494 та ст. 498 МК України та зазначено контактний номер телефону. Разом з тим, було вказано, що у випадку неявки у встановлений термін, протокол про порушення митних правил, у відповідності до вимог МК України, може бути складений без участі позивача. ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС не з`явився, та жодних клопотань, пояснень не надав.

У зв`язку з неявкою, позивач протоколу про порушення митних правил №2333/20500/19 не підписав.

28.07.2019року посадовою особою Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №2333/20500/19 за ст.485 МК України, розгляд справи призначено на 21.08.2019 року за адресою: Волинська митниця ДФС, Любомльський район, с.Римачі.

Згідно матеріалів справи примірник протоколу був відправлений позивачу рекомендованим листом (№4500810503359) №3539/03-70-20-04-16 від 29.07.2019 року.

ОСОБА_1 Волинською митницею ДФС надіслано лист від 22.08.2019 року №3776/03-70-20-04-16 про перенесення розгляду справи на 04.09.2019 року, який було направлено рекомендованим повідомленням №4500810594850.

Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним, як це передбачено п.10 ст.494 Митного кодексу України.

04.09.2019року в справі про порушення митних правил №1774/20500/19, у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, під час розгляду справи, посадовою особою в повній мірі було з`ясовано факт вчинення порушення митних правил, винність посадової особи в його вчиненні. Оскільки звернення до митних органів Литовської Республіки є одним із методів здійснення митного контролю, згідно документу 1678-VII від 16 вересня 2014 року, а саме: «Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами» та Протоколу II «Протокол про взаємну адміністративну допомогу в митних справах», а тому отримані документи є прямим доказом порушення митних правил за ст.485 Митного кодексу України позивачем та мають безпосереднє відношення до даної справи. Згідно ст.492 МК України провадження здійснювалося на українській мові, що підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил 2333/20500/19.

Доказами у справах про порушення митних правил є будь-які фактичні дані та інші документи (належним чином завірені або витяги з них) та інформація, у тому числі та, що перебуває в електронному вигляді, як передбачено ст.495 МК України . При цьому посадова особа доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням. Згідно ст.254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, подаються українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою спілкування. Отже, отриману від митних органів Литовської Республіки інформацію щодо оформлення транспортного засобу марки автомобіля «Mercedes-Benz», за експортною митною декларацією MRN №18LTLC0100EK079439, рахунком-фактурою (Pirkimo Pardavimo Sutatris) серії ATAU №0000783 від 20.06.2018 року щодо купівлі-продажу даного транспортного засобу є належним та допустимим доказом в розумінні статті 495 МК України, при цьому вони завірені мокрими печатками.

Виявлення факту порушення стало можливим після отриманих документів від митних органів Литовської Республіки. На момент митного оформлення, митниці не було відомо про наявність інших документів на вказаний товар, що містять інформацію про іншого відправника та продавця товару, а також вартості товару. Вказана інформація була встановлена лише на підставі проведеного аналізу та співставлення отриманих документів з митних органів Литовської Республіки з тими, що подавались до оформлення. Посилаючись на це, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови від 04.09.2019 року в справі про порушення митних правил №2333/20500/19 - відмовити повністю.

Представник позивача подав заяву, в якій просив розглядати справу без нього, позов підтримує.

Від представника відповідача надійшов відзив, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Як випливає з матеріалів справи, 04.09.2019 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Герман В. М. було винесено постанову за №2333/20500/19 у справі про порушення митних правил, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено штраф у розмірі 300відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 42 500,88 грн.

З постанови від 04 вересня 2019 року у справі про порушення митних правил слідує, що 03.07.2018 року посадовою особою м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/051899, де декларантом (митним брокером) ТзОВ «Глорія-Імпекс-Плюс», Волинська область, Луцький район, с.Струмівка, вулиця Рівненська, 4 був громадянин ОСОБА_3 проведено митне оформлення товару «автомобіль вантажний, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марка «Mercedes-Benz», модель Sprinter 416 CDI», календарний рік виготовлення: 2014, модельний рік виготовлення: 2014, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова: вантажний фургон, двигун: дизельний, робочий об`єм: 2143 см3, потужність: 120кВт, номер двигуна: не визначений, колісна формула: 4x2, загальна кількість місць, включаючи водія: 3, вантажопідйомність: 390 кг, маса в разі повного навантаження: 3500 кг, категорія транспортний засіб за документами виробника: N1, виготовлений на базі вантажного автомобіля. Внутрішній простір ДТЗ не має стаціонарно встановлених місць для сидіння пасажирів та пристосування для їх кріплення, відсутні місця кріплення ременів безпеки, відсутні ознаки комфорту вантажного відсіку. Наявна перегородка вантажного відсіку. Відсутні вікна в бокових панелях задньої частини кузова. Виробник «Mercedes-Benz», DE.Торговельна марка: «Mercedes-Benz», що був у використанні , який відповідно до контракту від 01.01.2018р. №S0/01/18, рахунку фактури (Commercial Invoice) від 26.06.2018р. №25-06-1347 був проданий компанією UAB " АTODALYS GREITAI», Panevezio g. 12-1, Rokiskis, Lietuva Saskaita в адресу: ТзОВ «ОЛЛ КАР», 43000, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кривий вал, 34 б, офіс 204, Україна за ціною 2800 євро.

За митне оформлення транспортного засобу при його митній вартості у 215252,22 гривні було сплачено митних платежів в загальній сумі 70451,04 гривень.

03.06.2019року до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом від 27.05.2019 №16702/7/99-99-20-02-01-17 надійшло звернення митних органів Литовської Республіки щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 416 CDI», ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 за експортною митною декларацією MRN №18LTLC0100EK079439, рахунком-фактурою (Pirkimo Pardavimo Sutatris) серії ATAU №0000783 від 20.06.2018 року.

Згідно з службовою запискою управління адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС від 10.06.2019р. №1619/03-70-19-02-25, за митне оформлення автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 416 CDI», ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 при його митній вартості у 259523,95 гривень необхідно було сплатити митні платежі у загальній сумі 84618,00 гривень, тобто різниця між платежами які було сплачено і платежами, які необхідно було сплатити становить 14166 гривень 96 копійок.

Позивач стверджує, що в оскаржуваній постанові зроблено необґрунтовані висновки про те, що громадянин України ОСОБА_1 , директор ТзОВ «OЛJI КАР», 43000, Волинська обл., м.Луцьку, вул.Кривий вал, 34 б, офіс 204.офіс 204. Україна, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 через декларанта (митного брокера) ТзОВ «Глорія-Імпекс-Плюс», громадянина ОСОБА_3 , під час митного оформлення вищевказаного транспортного засобу (товару) марки «Mercedes-Benz», за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/051899 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 14166 гривень 96 копійок, тобто заявив в митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/051899 від 03.07.2018 року неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

Як випливає із змісту ч.2 ст.19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття адміністративного правопорушення відображено у частині першій статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 статті 458 Митного кодексу України , порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом статті 522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

У силу статті 523 Митного кодексу України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Відповідно до частини першої статті 508 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

Згідно частини другої цієї статті до процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Відповідно до статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставами для коригування митної вартості, серед іншого, є надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом частини 5 статті 54 та частини 2 статті 351 Митного кодексу України митні органи при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів уповноважені, серед іншого, звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. Надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Частиною 1 статті 352 Митного кодексу України передбачено, що під час проведення перевірок посадові особи органів доходів і зборів можуть використовувати документи, визначені Митним кодексом України, податкову інформацію, експертні висновки, судові рішення, документально підтверджені відомості, отримані від уповноважених органів іноземних держав щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд вважає, що заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М., який від імені митниці за правилами ст.ст. 522 та 523 МК України розглядав справу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за ст. 485 МК України, не врахував особливостей складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення та необґрунтовано прийняв оскаржувану постанову.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 зазначає, що постанова заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М., від 04 вересня 2019 року щодо нього підлягає скасуванню з підстави, передбаченої ст. 531 МК України, а саме: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил. Зазначає, що транспортний засіб у Литовській Республіці був придбаний не ним, а ОСОБА_2 , з яким він незнайомий. Також, наголошує на тому, що Волинською митницею ДФС не досліджено чи були взаємовідносини між ним та компанією UAB «AUTOTAURA» і чи здійснювалася ним оплата за транспортний засіб. (номер кузова) НОМЕР_1 було оформлено експортну декларацію MRN №18LTLC0100EK079439.

Позивач вказує, що експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці та жодним чином не виключає можливості переходу прав на автомобіль після такого оформлення до інших осіб, в тому числі, до продавця, зазначеного в поданих до митного оформлення документах. Вищевикладене підтверджується відомостями з сервісу по перевірці номера MRN. Перевірка виїзду задекларованого товару з Євросоюзу здійснюється за допомогою сервісу єврокомісії. З доданих позивачем відомостей вбачається, що експортна декларація MRN №18LTLC0100EK079439 була скасована.

Як встановлено судом, що між ТзОВ «Олл Кар» та UAB «AUTODALYS GREITAL» укладено контракт на купівлю автомобілів, а тому спірний автомобіль був придбаний в останнього на підставі договірної ціни, зазначеної в інвойсі. Відповідач не ставить під сумнів надані партнером інвойси до митного оформлення.

Таким чином, при розмитненні товару позивач керувався договірною вартістю, яка була зазначена у інвойсі UAB «AUTODALYS GREITAL». Під час розмитнення товару жодних зауважень з боку митних органів не було, не було і зауважень безпосередньо до митної вартості. Крім того, слід зазначити, що митний орган у разі сумніву щодо ціни товару має повноваження запитувати додаткові документи або коригувати митну вартість. Рішення при коригування митної вартості відповідачем не приймалось.

Що стосується самої інформації, отриманої у встановленому порядку від митних органів Литовської Республіки, то ця інформація стосується продажу компанією UAB «AUTOTAURA» автомобіля марки «Mersedes-Benz», модель «SPRINTER 416CDI», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення: 2014 громадянину ОСОБА_2 за ціною 8500 євро, що за курсом НБУ станом на 03.07.2018 року, тобто на момент митного оформлення товару за митною декларацією IM40ДЕ №UA205090/2018/051899 склало суму 259523,95 грн.

Однак, наявність такої інформації, отриманої від митних органів Литовської Республіки, не спростовує обставин стосовно продажу вказаного автомобіля компанією UAB «AUTODALYS GREITAL» згідно контракту від 01.01.2018 року та рахунку-фактури для ТзОВ «Олл Кар», керівником якої був позивач.

Відтак, наявність такої інформації митних органів Литовської Республіки про продаж автомобіля іншим продавцем товару громадянину ОСОБА_2 не може бути беззаперечним доказом вини керівника ТзОВ «Олл Кар» у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, оскільки ця інформація та документи, на які посилається відповідач, не виключає можливості переходу прав на автомобіль від фізичної особи, яка зазначена у вказаному листі до інших осіб, в т.ч. до продавця, який зазначений в поданих до митного оформлення документів.

Посилання відповідача на документи, які містять відмінні дані від тих, що були подані до митного оформлення, можуть стосуватися факту ймовірної підробки документів, проте це не може бути беззаперечним доказом вини позивача, оскільки достовірність поданих уповноваженою особою ТзОВ «Олл Кар» документів до митного оформлення не спростована належними доказами у справі, а відтак всі сумніви тлумачиться на користь особи, яку звинувачують у вчиненні неправомірних дій.

Суд враховує ті обставини, що позивачем під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортного засобу і сплачено суми митних платежів на підставі первинних реєстраційних документів та оригіналу інвойсу. Відтак, позивачем виконані митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур. Рішення про коригування митної вартості митним органом не приймалося. Додаткових досліджень податковими та митними органами не проводилося, а інформація, отримана від уповноважених органів іноземних держав, стосувалася факту ймовірної підробки документів, однак матеріалами справи не встановлено обставин які саме документи є підробленими між компанією МB «Autotaura» та ОСОБА_2 чи між компанією UAB «AUTODALYS GREITAL» та ТзОВ «Олл Кар», керівником якої був позивач.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №817/1107/17.

Згідно зі статтею 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми приписують обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечував, з чим не погоджувався відповідач, останній зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

З матеріалів справи не вбачається, що такий обов`язок суб`єктом владних повноважень виконано.

В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які свідчили би про наявність у позивача вини у порушенні митних правил, за які його було притягнуто до відповідальності.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 485 МК України, не доведена, не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ч.1, 2 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

На думку суду, відповідачем не дотримано вимоги положень ст. 526 МК України, оскільки матеріали справи не містять доказів сповіщення та своєчасного сповіщення позивача або його представника про місце і час розгляду справи про порушення митних правил.

Наведені у відзиві відповідачем суду докази повідомлення позивача про розгляд відносно нього справи про порушення митних правил, зокрема: лист-виклик позивача про надання ним пояснень від 19.07.2019 року №3448/03-70-20-04-16 про необхідність явки ОСОБА_1 на 28.07.2019р. не підтверджує факт отримання позивачем зазначеного документу та його обізнаності про місце і час розгляду справи про порушення митних правил. Вказаний документ свідчить лише про його надіслання позивачу, і не є належним доказом, який підтверджує обізнаність позивача про місце і час розгляду справи про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Приймаючи оскаржувану постанову відповідач повинен дотриматися вимог закону, прийняти законне і обґрунтоване рішення (постанову), зміст якого не викликав би сумніву у його достовірності, неупередженості, добросовісності та розсудливості.

Крім того, дослідженням копій матеріалів справи про порушенням митних правил встановлено, що відповідач в порушення вищевказаних норм Закону, не переконався в тому, що позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, і розглянув справу за його відсутності.

А тому, за наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність поновлення строку на оскарження постанови митного органу та її скасування.

Керуючись ст. ст.8, 9, 73, 74, 242-246 КАС України, ст.ст. 469?470, 491, 494 Митного Кодексу України , суд, -

УХВАЛИВ :

Поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ) строк для звернення в суд з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України (Код ЄДРПОУ: 39472698 (44350, Волинська область, Любомльський район, с.Римачі, вул.Призалізнична, 13) про скасування постанови у справі про порушення митних правил №2333/20500/18 від 04 вересня 2019 року та закриття справи про порушення митних правил.

Позов ОСОБА_1 до Волинської митниці Держаної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил №2333/20500/18 від 04 вересня 2019 року та закриття справи про порушення митних правил задовольнити повністю.

Скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича від 04 вересня 2019 року у справі про порушення митних правил №2333/20500/18 та закрити справу про порушення митних правил.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Волинська митниця Державної фіскальної служби України, Код ЄДРПОУ: 39472698 (44350, Волинська область, Любомльський район, с.Римачі, вул.Призалізнична, 13)

Суддя Івасюта Л.В.