Вирок № 86249112, 11.12.2019, Ананьївський районний суд Одеської області

УКРАЇНА

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/109/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Желяскова О.О.

за участю секретаря - Гула О.Р.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кучерявого І.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області кримінальне провадження №12018160210000418, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 грудня 2018 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новогеоргіївка Ананьївського району Одеської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 30 листопада 2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , раніше судимого - 2 жовтня 2014 року Ананьївським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, звільнений Одеською виправною колонією (№14) в зв`язку з відбуттям строку покарання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , якого 2 жовтня 2014 року було засуджено Ананьївським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, звільнений Одеською виправною колонією (№14) в зв`язку з відбуттям строку покарання, та відповідно маючий не зняту і непогашену судимість, 11 грудня 2018 року близько 14 години 00 хвилин, більш точного часу встановити не виявилось можливим, з метою крадіжки чужого майна, через незачинену хвіртку проник на подвір`я території домоволодіння ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де знявши гачок, яким були заперті вхідні двері, проник до приміщення сараю, звідки таємно викрав бувші у використанні комбіновані плоскогубці вартістю 32 гривні 50 копійок, бувший у використанні ланцюг до бензопили вартістю 125 гривень 00 копійок, а також з території навісу до зазначеного сараю таємно викрав бувші у використанні металеві слюсарні тиски вартістю 300 гривень 00 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 457 гривень 50 копійок. Викраденим майно ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_1 вчиняючи зазначене кримінальне правопорушення діяв з прямим умислом спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу Україні, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення та сховище.

Потерпілий ОСОБА_2 , 12 грудня 2019 року у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його розпискою у «Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» про отримання 17 листопада 2019 року рекомендованого листа суду за №491/109/19/9538/2019, яким на адресу ОСОБА_2 направлялася судова повістка.

При цьому, 19 березня 2019 року на адресу суду надійшла письмова заява потерпілого ОСОБА_2 (а.с.31), в якій він зазначає, що просить розглядати у його відсутність справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , претензій до обвинуваченого не має, призначення покарання залишає на розсуд суду.

Суд бере до уваги, що у відповідності до положень ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.325 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

При цьому, прокурор та обвинувачений не заперечували проти проведення судового засідання за відсутності потерпілої.

З урахуванням викладеного, думки учасників судового процесу, відомостей про належне повідомлення потерпілого про дату, час та місце проведення судового засідання, наявність заяви потерпілого, в якій він користуючись своїми правами просить суд розглядати справу за його відсутності та висловлює свою думку по суті справи, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності потерпілого.

Після оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, судом було встановлено особу обвинуваченого та роз`яснено йому суть обвинувачення, постановлено питання обвинуваченому про те, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

На зазначене питання обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що обвинувачення йому зрозуміле, свою вину він визнає та бажає давати суду показання.

У відповідності до положень ч.1 ст.349 КПК України судом було запропоновано стороні обвинувачення та стороні захисту проголосити вступні промови.

При цьому, прокурор та обвинувачений від оголошення вступної промови відмовилися.

Судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження.

Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, що підтверджується його показаннями, наданими у судовому засіданні, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого, а також підтверджують процесуальні витрати.

Обвинувачений ОСОБА_1 з запропонованим прокурором обсягом дослідження доказів погодився.

Судом у відповідності до положень ч.3 ст. 349 КПК України було з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено учасником процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, прокурор та обвинувачений зазначили, що їм зрозуміло зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, їхня позиція є добровільною, та їм зрозуміло, що в подальшому вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3 статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допиту обвинуваченого та подальшого дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого, а також підтверджують процесуальні витрати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що 11 грудня 2018 року в обідній час він з метою особистого збагачення шляхом незаконного заволодіння чужим майном прийшов до території домоволодіння ОСОБА_2 , де через незачинену хвіртку проник на територію зазначеного домоволодіння, знаходячись на території домоволодіння він підійшов до розташованого на ній сараю та знявши гачок, яким були заперті його двері, проник до приміщення сараю звідки таємно викрав плоскогубці та ланцюг до бензопили, вийшовши з сараю з території навісу до сараю таємно викрав слюсарні тиски. В подальшому територію домоволодіння, належного потерпілому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Після допиту обвинуваченого прокурором було оголошено та надано для долучення до матеріалів справи докази, які характеризують обвинуваченого, а також підтверджують процесуальні витрати, а саме: копію паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новогеоргіївка Ананьївського району Одеської області, виданого Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 30 листопада 2011 року; копію картки платника податків ОСОБА_1 , відповідно до якої йому присвоєно реєстраційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_2 ; копію характеристики на ОСОБА_1 , виданої Новогеоргіївською сільською радою Ананьївського району Одеської області за №677 від 13 грудня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 за час проживання на території сільської ради зарекомендував себе з негативної сторони; копію довідки Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 13 грудня 2018 року за №678, про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку батьків, майно відсутнє; копію листа Комунальної установи «Ананьївська центральна районна лікарня» від 4 січня 2019 року, згідно якого ОСОБА_1 на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога; вимоги про судимості наявні в ОСОБА_1 від 9 січня 2019 року, яка підтверджує відомості про те, що ОСОБА_1 було засуджено 2 жовтня 2014 року Ананьївським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, звільнений Одеською виправною колонією (№14) в зв`язку з відбуттям строку покарання; копію довідки про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 3 січня 2019 року №311, які склали 1144,00 гривень та підлягають сплаті на рахунок Одеського НДЕКЦ МВС України (УК у м.Одесі/ Малиновський р-н/ 24060300, р/р 31118115015007, код ЄДРПОУ 38016923, МФО 899998, банк Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області).

Заперечень або доповнень до зазначених доказів від учасників процесу не надходило, за їх згодою зазначені докази було долучено до матеріалів справи.

Від представника Ананьївського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області надійшли матеріали досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.43-47) із викладенням матеріалів та висновком органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (в тому числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у суспільстві можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

Після дослідження доказів, судом було поставлено питання учасникам процесу про те, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме, чи можливо закінчити дослідження доказів та перейти до судових дебатів.

На вказане питання учасники процесу повідомили, що будь-яких доповнень досудового розгляду, заяв або клопотань вони не мають, та вважають за можливе перейти до судових дебатів.

Враховуючи викладене судом без видалення до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів.

У судових дебатах:

Прокурор Котовської місцевої прокуратури Одеської області пояснив, що під час розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено та доведено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, при цьому враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі та, із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України, від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 звільнити з іспитовим строком 2 роки. Також, прокурор зазначив, що з ОСОБА_1 має бути стягнуто на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта під час досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судових дебатах зазначив, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину він визнає в повному обсязі, в скоєному щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

В останньому слові ОСОБА_1 зазначив, що у скоєному він розкаюється.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 злочину, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення чи сховище.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з вищевикладеного.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.67 КК України, відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частиною 1статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Санкцією частини 3 статті 185 КК України передбачено призначення особі покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до частини 1 статті 63 КК України покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Відповідно до положень частини 2 статті 63 КК України позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст.12 КК України злочин вчинений ОСОБА_1 є тяжким злочином.

З урахуванням викладеного, враховуючи ступінь тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_1 , наявність обставин, які відповідно до ст.66 КК України, пом`якшують покарання, відсутність обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, з урахуванням особи ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

При цьому, ч.1 ст.75 КК України визначено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до примітки до статті 45 КК України корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що злочин вчинений ОСОБА_1 не є корупційним.

Частиною 3 статті 75 КК України визначено, що суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Частиною 3 статті 76 КК України визначено, що на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов`язки: 1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; 2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб; 6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.

З урахуванням викладеного покарання яке має бути призначено ОСОБА_1 , враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає за можливе звільнити від відбування покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.ч.1, 3 ст.76 КК України.

Частиною 4 статті 76 КК України, визначено, що нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Згідно ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судової товарознавчої експертизи - становлять 1144,00 грн.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ананьївського районного суду Одеської області від 11 січня 2019 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

При цьому, частиною 7 статті 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З наведеного вбачається, що ухвала слідчого судді Ананьївського районного суду Одеської області від 11 січня 2019 року про застосування до ОСОБА_1 припинила свою дію 12 березня 2019 року.

При цьому, під час судового розгляду клопотань про продовження дії запобіжного заходу або обрання іншого запобіжного заходу суду не надходило.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що у кримінальному провадженні наявні речові докази, а саме: металеві слюсарні тиски, комбіновані плоскогубці, ланцюг до бензопили, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 , долю яких слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілим та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 366-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.ч.1, 3 ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності із п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох років випробувального терміну:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В силу положень ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк засудженому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 11 грудня 2019 року.

Речові докази: металеві слюсарні тиски, комбіновані плоскогубці, ланцюг до бензопили, повернути потерпілому.

Цивільний позов потерпілим та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новогеоргіївка Ананьївського району Одеської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 30 листопада 2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи Одеським НДЕКЦ МВС України (УК у м.Одесі/ Малиновський р-н/ 24060300, р/р 31118115015007, код ЄДРПОУ 38016923, МФО 899998, банк Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області) в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок.

Під час судового розгляду клопотань про продовження дії запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, або обрання іншого запобіжного заходу не надходило.

Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: О.О.Желясков