Ухвала суду № 86245254, 11.12.2019, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

11 грудня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/998/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А., перевіривши матеріали позовної заяви б/н від 04.12.2019

за позовом: Приватного підприємства «Торговий дім «Фонтекс-Агро»

вул. Малиновського, 30А, м. Чернігів, 14020

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорнухинський край”

вул. Центральна, 35, смт. Чорнухи, Чорнухинський район, Полтавська область, 37100

про стягнення 1569641,64 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «Торговий дім «Фонтекс-Агро» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорнухинський край” про стягнення 734503,68 грн боргу по договору № 011 поставки паливно-мастильних матеріалів від 10.01.2017, пені в сумі 609315,21 грн, 3 % річних в сумі 56446,05 грн та індексу інфляції в сумі 169376,39 грн.

Предметом заявленого позову є стягнення заборгованості, з підстав порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання на умовах договору № 011 поставки паливно-мастильних матеріалів від 10.01.2017. При цьому зі змісту наданого договору №011 від 10.01.2017 сторонами не встановлено місце виконання грошового обов`язку відповідача.

Позовна заява подана до Господарського суду Чернігівської області з посиланням позивача на ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України та, зокрема, з тих мотивів, що умовами п.2.1 договору №011 визначено місце виконання договору м.Чернігів, ул.Щорса,59.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для передачі справи до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) з огляду на наступне.

Відповідно до глави 2 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ визначається за предметними, суб`єктними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст.30 Господарського процесуального кодексу України ).

Частинами 1,2 ст.27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з позовної заяви Приватного підприємства «Торговий дім «Фонтекс-Агро» відповідачем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Чорнухинський край”, місцезнаходження якого вул. Центральна, 35, смт. Чорнухи, Чорнухинський район, Полтавська область, 37100.

Судом були вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача, у зв`язку з чим отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.12.2019 щодо державної реєстрації відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський край», відповідно до якого місцезнаходження зазначено вул. Центральна, 35, смт. Чорнухи, Чорнухинський район, Полтавська область, 37100.

Так, відповідно до ч.1 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Відповідно до умов п.2.1 договору №011, на яке помилково посилається позивач при визначення підсудності справи господарському суду Чернігівської області, визначено місце відвантаження товару в м. Чернігів, тобто місце виконання зобов`язань позивача по передачі товару відповідачу, а зазначення в преамбулі договору №011 м.Чернігів є місцем укладення договору, а не місцем його виконання. В той же час, місце виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті отриманого товару сторонами не визначалось . Договір №011 не містить умови, узгодженої сторонами, щодо місця виконання відповідачем грошового зобов`язання саме у м. Чернігів.

Заявлений спір про стягнення заборгованості безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання угоди, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір про передачу за вказаним у п.2.1 договору №011 товару позивачем. Зобов`язання з оплати за отримані послуги по договору не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці.

Враховуючи викладене та те, що особливість виконання грошового зобов`язання відповідача не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, відсутні відомості щодо узгодження сторонами місця виконання щодо здійснення оплати за отриманий товар, передбаченої договором про поставку паливно-мастильних матеріалів № 011 від 10.01.2017, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування положення ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України та необхідність визначення підсудності за загальними правилами.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2006 у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, “що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом” [див. рішення у справі “Занд проти Австрії” (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, “встановленим законом”, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття “суду, встановленого законом” зводиться не лише до правової основи самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку про те, що ПП «Торговий Дім «Фонтекс-Агро» скориставшись своїм правом на пред`явлення позову, не дотрималося правил визначення підсудності, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

За приписами Глави 2 "Юрисдикція" Розділу І Господарського процесуального кодексу України юрисдикція справ визначається за предметними і суб`єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 30 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що зобов`язання зі сплати вартості отриманого товару не є такими, що може виконуватись лише в певному місці (ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України), а також враховуючи те, що місцезнаходженням юридичної особи відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорнухинський край” згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є вул. Центральна, 35, смт. Чорнухи, Чорнухинський район, Полтавська область, 37100, суд доходить висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Полтавської області.

Відповідно п.1 ч.1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин, господарська справа №927/998/19 за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Фонтекс-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорнухинський край” про стягнення 734503,68 грн боргу по договору № 011 поставки паливно-мастильних матеріалів від 10.01.2017, пені в сумі 609315,21 грн, 3 % річних в сумі 56446,05 грн та індексу інфляції в сумі 169376,39 грн підлягає передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Полтавської області за місцезнаходженням відповідача у справі – Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський край» (вул. Центральна, 35, смт. Чорнухи, Чорнухинський район, Полтавська область, 37100).

У відповідності до ч.3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст.2, 27, ч.1,3 ст. 31, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

1. Справу № 927/998/19 за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Фонтекс-Агро» (вул. Малиновського, 30А, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 38510009) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорнухинський край” (вул. Центральна, 35, смт. Чорнухи, Чорнухинський район, Полтавська область, 37100, код ЄДРПОУ 39534633) про стягнення 1569641,64 грн передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Полтавської області (вулиця Зигіна, 1, Полтава, Полтавська область, 36000).

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 927/998/19 направити до Господарського суду Полтавської області не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв`язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 ,e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова