Ухвала суду № 86245029, 10.12.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"10" грудня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/2809/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників:

прокурора: Хряк О.О., посвідчення № 053701 від 03.09.2019 р.

третьої особи: не з`явився

першого відповідача: не з`явився

другого відповідача: Шелудька А.Д., довіреність від 15.02.2019 р.

третього відповідача: не з`явився

в межах підготовчого провадження, в порядку ст.ст. 228, 229 ГПК України у справі

за позовом Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави,

3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

до Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська", державного реєстратора прав на нерухоме майно Лозівської районної державної адміністрації Харківської області Качалової Олександри Миколаївни,

про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/2809/19

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/2809/19 за позовом Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, до відповідачів, Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська", державного реєстратора прав на нерухоме майно Лозівської районної державної адміністрації Харківської області Качалової Олександри Миколаївни, в якій прокурор просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 10 жовтня 2018 року № 364-VII; скасувати запис про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно № 29077363; зобов`язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська" повернути земельну ділянку к.н. 6320681001:01:000:0237 площею 0.9533 га на користь Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2019 року суд повернувся до стадії підготовчого провадження у справи та продовжив підготовче засідання, призначивши його на 10 грудня 2019 об 11 год. 00 хв.

Обґрунтовуючи підстави для повернення до підготовчого провадження суд зазначив, що питання, пов`язані з реалізацією прокурором повноважень відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є ключовими в даній справі, і на даний час існує виключна правова проблема щодо неоднакового застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині підстав та випадків представництва інтересів держави прокуратури в суді, яка окреслена касаційним господарським судом при передачі справи до розгляду Великої Палати Верховного суду у справі № 912/2385/18.

У підготовчому засіданні 10 грудня 2019 року прокурор заперечував проти зупинення провадження у справі. Представник другого відповідача вказав, що у вирішені питання про зупинення провадження у даній справі покладається на розсуд суду.

Розглянувши питання застосування статті 228 та 229 ГПК України суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Таким чином, необхідною умовою для реалізації господарським судом права на зупинення провадження в справі з підстав, які передбачені пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України, є подібність правовідносин, які є предметом дослідження в даній справі з правовідносинами, які переглядатимуться Великою Палатою Верховного Суду в іншій справі.

Прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в даній справи, посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та зазначає, що органом уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Берестівська сільська рада Близнюківського району, тобто відповідач, дії якого призвели до незаконного вибуття 0,9533 га. земель сільськогосподарського призначення вартістю 506 716,51 грн. шляхом передачі у власність даної земельної ділянки другому відповідачу, чим підривається авторитет держави в особі органу місцевого самоврядування, який уповноважений на виконання функцій держави.

Згідно з офіційно опублікованими відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного господарського суду постановив у господарській справі № 912/2385/18, провадження у якій було відкрито за позовом прокурора, ухвалу про передачу справи разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Передаючи вище зазначену справу на розгляд Великої палати Верховного Суду, колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, обґрунтувала свій висновок доводами про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, зокрема, вказав на правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).

Окрім того, за позицією Верховного Суду, існує також інше питання, що потребує правового висновку - які правові наслідки, в разі, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

У контексті зазначених питань колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить різну судову практику з наведеного питання у судах загальної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду своєю ухвалою від 07 листопада 2019 року прийняла до розгляду справу № 912/2385/18, зазначаючи при цьому, що відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

За приписами частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Аналогічну норму містить частина 4 статті 236 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, під яким розуміється - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 912/2385/18 є такою, що зареєстрована.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду в справі № 912/2385/18 щодо вказаної правової проблеми (здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором) сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, та принципу пропорційності, господарський суд вважає, що у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 912/2385/18 матимуть значення при вирішенні справи № 922/2809/19 та підлягатимуть застосуванню у даному спорі.

Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді "Верховенство права", схваленій на 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25 - 26 березня 2011 року, також зазначала, що однією зі складових принципу верховенства права є юридична визначеність, яка є істотно важливою для питання довіри до судової системи та верховенства права. У цій доповіді також вказано, що юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункти 44, 46).

Згідно пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З метою дотримання вимог частини 4 статті 236 ГПК України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" про обов`язковість врахування висновків про застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду, а також враховуючи, що висновок, який буде надано Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18, впливатиме на оцінку правомірності звернення прокурора з позовом у даній справі, господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Керуючись статтями 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 922/2809/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 11 грудня 2019 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2809/19