Ухвала суду № 86245020, 09.12.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

"09" грудня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/3107/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.,

за участю представників:

прокурора - Клейн Л.В., службове посвідчення № 051089 від 02.10.2018;

першого відповідача - не з`явився;

другого, третього відповідачів - Коваленко О.В., договір про надання правової допомоги від 09.11.2018; ордер серія ХВ № 1855000001 від 09.11.2018; св-во про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 002269 від 10.10.2018.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Дергачі до 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків, 2) ОСОБА_1 , м. Васільків, Київська обл.; 3) Фермерського господарства "ВЕЕТ", с. Мурафа, Краснокутський р-н, Харківська обл. про визнання незаконним наказу, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації, зобов`язання повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, 2) ОСОБА_1 , 3) Фермерського господарства "ВЕЕТ", в якій просить суд:

1) визнати незаконним наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 2824-СГ від 23.10.2014 щодо надання ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Олександрівської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, загальною площею 130,5448 га, у тому числі:

земельна ділянка площею 26,4062 га, кадастровий номер 6323580300:02:001:0349;

земельна ділянка площею 13,4681 га, кадастровий номер 6323580300:02:001:0348;

земельна ділянка площею 90,6705 га, кадастровий номер 6323580300:02:001:0347;

2) визнати недійсним договір від 06.11.2014, оренди землі площею 26,4062 га, кадастровий номер 6323580300:02:001:0349;

3) скасувати державну реєстрацію договору оренди земельною ділянки від 12.11.2014 (номер запису про інше речове право 7663482) площею 26,4062 га, кадастровий номер 6323580300:02:001:0349;

4) визнати недійсним договір від 06.11.2014, оренди землі площею 13,4681 га, кадастровий номер 6323580300:02:001:0348;

5) скасувати державну реєстрацію договору оренди земельною ділянки від 11.11.2014 (номер запису про інше речове право 7652682) площею 13,4681 га, кадастровий номер 6323580300:02:001:0348;

6) визнати недійсним договір від 06.11.2014, оренди землі площею 90,6705 га, кадастровий номер 6323580300:02:001:0347;

7) скасувати державну реєстрацію договору оренди земельною ділянки від 11.11.2014 (номер запису про інше речове право 7652309, площею 90,6705 га, кадастровий номер 6323580300:02:001:0347;

8) зобов`язати Фермерське господарство "ВЕЕТ" (код ЄДРПОУ 38289157) повернути у відання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (код ЄДРПОУ 39792822) земельні ділянки державної власності загальною площею 130,5448 га (кадастрові номери: 6323580300:02:001:0349, 6323580300:02:001:0348, 6323580300:02:001:0347), які розташовані за межами населених пунктів Олександрівської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.10.2019 об 11:30 год.

21.10.2019 представником третього відповідача, через канцелярію суду надано заяву про застосування строків позовної давності (вх. № 25150), яка приймається судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 30 грудня 2019 року. Відкладено підготовче засідання на 09.12.2019 о 12:00 год.

22.11.2019 представником першого відповідача, через канцелярію суду, надано клопотання про залишення позову прокурора без розгляду, на підстав п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України (вх. № 28375).

Прокурор та представник другого та третього відповідачів у судовому засіданні 09.12.2019 зазначили, що у даній справі відсутні будь-які підстави для залишення позову без розгляду.

Суд, розглянувши заяву першого відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, вважає за необхідне у її задоволенні відмовити, з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно з статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Пункт 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Аналіз частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У другому випадку має бути відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 по справі №587/430/16-ц також викладено правову позицію, зокрема у п. 37: "Системне тлумачення абзацу другого частини другої статті 45 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.".

В обґрунтування наявності права на звернення до суду у якості позивача прокурор зазначив, що як правонаступник Головного управління Держземагенства у Харківській області, відповідачем у справі є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області. Таким чином, враховуючи факт, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області є відповідачем у справі, а одна й та сама особа (орган) не може бути одночасно позивачем і відповідачем за цим же позовом, оскільки це суперечить нормам цивільного законодавства, у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції (згідно ст. 122 Земельного кодексу України орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, тобто відповідач), у зв`язку з чим звертаючись із даним позовом прокурор набуває статусу позивача. Так, відсутність органу державної влади, уповноваженого реагувати на порушення закону у сфері розпорядження земельними ділянками державної форми власності, у відповідності до вимог ст. 131-1 Конституції України, покладає на органи прокуратури обов`язок представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, шляхом пред`явлення та підтримання у суді відповідного позову.

Також, прокурор зазначає, що його звернення до суду з даним позовом спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності.

За таких обставин, прокурор є органом, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах.

Також, суд зазначає, що у Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вказані вище обставини складають позицію прокурора щодо наявності порушення інтересів держави спірним рішенням, якому судом буде надана оцінка під час розгляду справи по суті з урахуванням дослідження всіх обставин справи.

Отже, приймаючи до уваги те, що поняття "інтереси держави" є оціночним, та прокурором визначено в позовній заяві в чому, на його думку, полягає порушення державних інтересів, у суду відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, та те, що судом перевірено наявність підстав для подання прокурором даного позову при прийнятті позовної заяви та відкритті провадження у даній справі, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду. За таких обставин заява першого відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Окрім цього, першим відповідачем подано до суду заяву про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 (вх. № 29737).

Прокурор у судовому засіданні 09.12.2019 заперечував проти задоволення даного клопотання представника першого відповідача. Представник другого та третього відповідачів залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Суд, розглянувши подане першим відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, зазначає про відсутність підстав для його задоволення, оскільки, як вже зазначалось судом, під час відкриття провадження у даній справі, судом перевірено наявність підстав для подання прокурором даного позову, а розгляд Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 не може істотним чином вплинути на вирішення даного спору та не створює жодних процесуальних перешкод для його розгляду. За таких обставин клопотання першого відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 09.12.2019 прокурор, представник другого та третього відповідачів повідомили суд, що укласти мирову угоду по справі не бажають, уточнень позовних вимог прокурор не має, представниками сторін повідомлено про всі обставини справи, які їм відомі та надані усі докази, на які вони посилаються у позові та запереченнях на позов.

Відповідно до ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно ч.2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд прийшов до висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 177, 185, 226, 232-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити підготовче провадження та призначити справу № 922/3107/19 до судового розгляду по суті на 18.12.2019 об 11:45 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд, 3 поверх, зал № 352).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 10.12.2019

Суддя Р.М. Аюповасправа № 922/3107/19