Рішення № 86244791, 02.12.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2563/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Кубею В.І. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом приватного підприємства “Націонал”, м. Дніпро,

до відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Астерс Груп”, м. Ірпінь Київської області

про стягнення 174 748,69 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Волтарніст М.О., адвокат, довіреність від 02.01.2019;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – приватне підприємство “Націонал”, Дніпропетровська обл., м. Дніпро (далі по тексту – ПП “Націонал”), звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 10.10.2019 до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Астерс Груп”, м. Ірпінь Київської області (далі по тексту – ТОВ “Астерс Груп”), в якому просить суд стягнути з ТОВ “Астерс Груп” 174 748,69 грн. основного боргу за договором №1І034382 від 01.09.2016 та покласти на товариство з обмеженою відповідальністю “Астерс Груп” судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2016 між ПП “Націонал” (виробник) та ТОВ “Астерс Груп” (замовник) укладено договір №1І034382, відповідно до умов якого позивач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити, відповідно до технічних умов товару, та поставити товар замовнику під торговим знаком, для подальшого продажу замовником, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виготовлений та поставлений товар на умовах даного договору.

Позивач на виконання умов договору №1І034382 від 01.09.2016 виготовляв та поставляв відповідачу товар, однак відповідач за отриманий товар розрахувався не в повній мірі та станом на 24.01.2019 заборгував перед позивачем 174 748,69 грн.

Ухвалою суду від 17.10.2019 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2563/19. Постановлено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, судове засідання призначено на 11.11.2019.

28.10.2019 від ТОВ “Астерс Груп” до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свою позицію обґрунтовує тим, що для підтвердження поставки товару саме по договору від №1І034382 від 01.09.2016, позивачем надано видаткові накладні, проте вони не містить всіх необхідних реквізитів первинного документа.

Крім того, відповідач, посилаючись на пункт 4.5 договору №1І034382 від 01.09.2016 зазначає, що оскільки видаткова накладна не містить всіх необхідних реквізитів первинного документу, неналежним чином оформлена, відповідач вправі здійснити затримку розрахунку до надання документів, передбачених п. 5.7 вказаного договору. Крім того, відповідач наголошує на тому, що сторони погодили, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше ніж 500,00 грн. На підставі викладеного відповідач твердить, що оплата товару передбачена тільки після продажу товару позивача на суму не менше ніж 500,00 грн. Крім цього, на підтвердження розміру заборгованості, позивач посилається на Акт перевірки розрахунків за період з 01.11.2018 – 30.11.2018, відповідно до якого заборгованість складає 174 748,69 грн. Відповідач вказує, що у вищевказаному акті тільки констатується, що на певну дату є залишок в певній сумі за всіма розрахунками по взаємовідносинах з контрагентом, а не конкретно за договором від 01.09.2016 №1І034382.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

В судове засідання 11.11.2019 з`явився представник відповідача, яка надала пояснення по суті позову. Представник позивача у судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні 11.11.2019 судом оголошено перерву до 02.12.2019, про що присутній представник відповідача був повідомлений особисто під розпис, а відсутній позивач – шляхом направлення рекомендованим листом копії відповідної ухвали.

25.11.2019 від ПП “Націонал” до господарського суду Київської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 02.12.2019 з`явилась представник відповідача, яка надала пояснення по суті позову. Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

01.09.2016 між ПП “Націонал” (виробник) та ТОВ “Астерс Груп” (замовник) укладено договір №1І034382 (далі договір), відповідно до умов якого:

- виробник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити, відповідно до технічних умов товару, та поставити товар замовнику під торговим знаком, для подальшого продажу замовником, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виготовлений та поставлений товар на умовах даного договору (пункт 1.1 договору);

- перехід права власності на товар від виробника до замовника здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі замовника та підписання накладної (пункт 6.1 договору);

- оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виробника протягом 60 (шістдесят) днів з моменту приймання – передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. При цьому сторони домовилися про те, що замовник здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума заборгованості за товар буде складати не менше ніж 500,00 (п`ятсот) грн. (пункт 4.4 договору);

01.09.2016 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №1І034382 від 01.09.2016, відповідно до якої сторони вирішили внести зміни в порядок розрахунків за поставлений згідно договору товар та викласти п. 4.4 договору в новій редакції: оплата за товар здійснюється щосереди в українській національній валюті - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виробника через 60 (шістдесят) днів(ів) з моменту приймання – передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. У випадку, якщо день оплати (середа) випадає на святковий день, то оплата здійснюється найближчої середи, яка є робочим днем. При цьому сторони домовилися про те, що замовник здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума заборгованості за товар буде складати не менше ніж 500,00 (п`ятсот) грн.

- даний договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 10.1 договору).

Також 01.09.2016 сторони підписали специфікацію до договору, відповідно до якої погодили асортимент, кількість та ціну товару, належного до поставки.

За своєю правовою природою укладений сторонам договір є договором поставки. Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач на виконання умов договору №1І034382 від 01.09.2016 здійснював поставку товарів відповідачу за період з 04.05.2018 по 02.11.2018, згідно видаткових накладних, залучених до матеріалів справи, на суму 186 976,46 грн., а саме:

- видаткова накладна №ЦК-0000280 від 04.05.2018 на суму 22 680,00 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000307 від 11.05.2018 на суму 14 007,17 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000350 від 25.05.2018 на суму 16 312,13 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000366 від 01.06.2018 на суму 10 395,00 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000384 від 08.06.2018 на суму 16 312,13 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000465 від 06.07.2018 на суму 7 560,00 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000487 від 13.07.2018 на суму 22 759,30 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000517 від 27.07.2018 на суму 7 560,00 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000565 від 10.08.2018 на суму 16 312,13 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000623 від 31.08.2018 на суму 16 312,13 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000738 від 12.10.2018 на суму 14 007,17 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000753 від 19.10.2018 на суму 14 007,17 грн.;

- видаткова накладна №ЦК-0000799 від 02.11.2018 на суму 8 752,13 грн.

Позивач твердить, що за вказаними поставками відповідач розрахувався частково, у зв`язку з чим станом на 30.11.2018 заборгованість відповідача перед позивачем становить 174 748,69 грн.

Сторонами було складено та підписано акт перевірки розрахунків станом на 30.11.2018, відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у сумі 174 748,69 грн.

Позивач належним чином виконав свою частину зобов`язань за договором, поставивши відповідачу товар, зокрема за спірними накладними, відтак вправі був очікувати належного виконання відповідачем зобов`язань з оплати.

Згідно з п. 2 додаткової угоди №1 до договору №1І034382 від 01.09.2016, оплата за товар здійснюється щосереди в українській національній валюті - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виробника через 60 (шістдесят) днів(ів) з моменту приймання – передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. У випадку, якщо день оплати (середа) випадає на святковий день, то оплата здійснюється найближчої середи, яка є робочим днем. При цьому сторони домовилися про те, що замовник здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума заборгованості за товар буде складати не менше ніж 500,00 (п`ятсот) грн.

Твердження відповідача про те, що у замовника не виник обов`язок з оплати, оскільки сторони домовились, що замовник здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше ніж 500,00 грн., спростовується матеріалами справи, зокрема змістом вищевказаного пункту договору, за яким строк оплати товару визначений через 60 днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної. Подані копії видаткових накладних свідчать про те, що кожна із спірних поставок була більша, ніж на 500,00 грн., відтак суд встановив, що строк оплати товару, отриманого за спірними видатковими накладними, є таким, що настав.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що в акті перевірки розрахунків сторонами констатується лише те, що на певну дату є залишок в певній сумі за всіма розрахунками по взаємовідносинах з контрагентом, а не розмір заборгованості, оскільки таке є домислами відповідача та спростовується змістом поданого акту перевірки розрахунків.

Суд погоджується, що Акт звірки не є первинним документом в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, однак, зазначене не спростовує обов`язок відповідача, який прийняв товар за вищевказаними накладними, сплатити повну ціну отриманого товару (частина 2 ст. 692 ЦК України) у строки, встановлені договором (частина 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця.

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідач доказів оплати товару, отриманого за вищеперерахованими накладними, не надав в тому числі і на вимогу пункту 5 резолютивної частини ухвали господарського суду від 17.10.2019 про відкриття провадження у справі, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання.

Подані відповідачем копії платіжних доручень від серпня-вересня 2017 жодним чином не підтверджують оплату товару, отриманого у 2018 році.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, суд задовольняє позов приватного підприємства “Націонал” повністю, приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Астерс Груп” 174748,69 грн. боргу.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства “Націонал” задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Астерс Груп” (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код 35995595)

на користь приватного підприємства “Націонал” (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Бабушкінський район, вул. Магдебурзького права, буд. 2, код 13465746)

174 748,69 грн. (сто сімдесят чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень шістдесят дев`ять копійок) основного боргу,

2 621,23 грн. (дві тисячі шістсот двадцять одну гривню двадцять три копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 11.12.2019.

Суддя О.В. Конюх