Ухвала суду № 86242314, 21.10.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42877/19

Провадження № 1-кс/761/29266/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Тітлової І.О., прокурора Гаврищука Я.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Утулова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 191 103 500 001 29 від 23.08.2019, у якому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з середньою-спеціальною освітою, який офіційно непрацевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у Київській області Мельниченка О.О., погоджене прокурором військової прокуратури Київського гарнізону Гаврищуком Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 420 191 103 500 001 29 від 23.08.2019.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 01.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1, 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої останній у період з серпня 2019 року, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно придбав та зберігав з метою збуту, а також збув наркотичні засоби.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, сховати, знищити або спотворити речі та документі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованих злочинів.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Оцінюючи вірогідність існування ризиків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя також вважає, що на користь існування наведених слідчим ризиків, свідчать характер вчиненого кримінального правопорушення, який вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, що є підґрунтям для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_1 .

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді призначення покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна у невизначеному майбутньому, тобто у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів доводять, що ОСОБА_1 з високою ймовірністю може вчинити дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду, здійснити незаконний вплив на свідків, з метою зміни останніми раніше наданих показань, а також сховати, знищити або спотворити речі та документи, які доводять його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Крім того, згідно матеріалів клопотання ОСОБА_2 не має офіційного та стабільного джерела доходу, не має сім`ї та утриманців, а також інших стримуючих факторів. Отже, вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень є єдиним джерелом доходу, тому слідчий суддя вважає, що ризик продовження підозрюваним кримінального правопорушення або ж вчинення іншого злочину є обґрунтованим.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому діянь.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 2 ст. 307 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_2 , передбачає позбавлення волі на строк до десяти років.

Зазначене вище, а також відсутність доказів, які б свідчили, що більш м`який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, приводить слідчого суддю до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати розмір застави, достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у разі його внесення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у Київській області Мельниченка О.О. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити по 29 грудня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96 050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089 , призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч