Вирок № 86241713, 05.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.12.2019

Справа № 320/1200/19

провадження № 1-кп/320/614/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участю секретаря - Колеснікової Л.В.,

прокурора – Дем`янчук Ю.Є.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080140000032 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Красногвардійське АР Крим, Україна, громадянина України, одруженого, не працюючого, який має середньо – спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В кінці квітня 2018 року, знаходячись у кафе «Топольки», яке розташоване по вул. Інтеркультурній в м. Мелітополі, ОСОБА_1 знайшов паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий 15 листопада 1997 року Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області. Після чого, того ж самого дня, у вечірній час доби, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на підроблення паспорта громадянина України, з метою подальшого його використання для посвідчення своєї особи, шляхом зміни первинного змісту, а саме зміни фотокартки на сторінці №1 шляхом видалення первинної фотокартки і наклеювання на її місце наявної фотокартки, підробив привласнений ним при вищевикладених обставинах паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є документом, що посвідчує особу власника і підтверджує громадянство України.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив підроблення посвідчення, з метою використання його підроблювачем, що кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України.

Крім того, 21.12.2018 року приблизно в 16 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, перебуваючи в приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т Б. Хмельницького, буд. 17 (приміщення магазину «Сільпо») для укладення з ТОВ «КФ.ЮА» кредитного договору, використав як документ, що посвідчує його особу, та є обов`язковим для отримання кредиту підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий установою. Яка має право видавати такі документи, що надає права громадянина України, в бланк якого ним внесені зміни шляхом переклеювання фотографії, тим самим використав завідомо підроблений документ для посвідчення своєї особи, підтвердження громадянства України та набуття прав громадянина України.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив використання завідомо відробленого документа, що кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Крім того, 21.12.2018 року приблизно о 16 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т Б.Хмельницького, буд. №17 (приміщення магазину «Сільпо»), шляхом введення в оману кредитного інспектора ОСОБА_3 , яка діє від імені ТОВ «КФ.ЮА», надавши в якості документа, що посвідчує його особу, та є обов`язковим для отримання кредиту, підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого 15.11.1997 року Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області, в який вклеєно його фотографію, намагався укласти з ТОВ «КФ.ЮА», договір про отримання кредиту у розмірі 5000 гривень, без наміру його повернення у майбутньому. Однак, ОСОБА_1 , виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не отримав кредит у ТОВ «КФ.ЮА» у розмірі 5000 гривень, через обставини, які не залежали від його волі, оскільки його злочинний намір був зрозумілий кредитному інспектору, у зв`язку з чим у видачі кредиту ОСОБА_1 відмолено. Таким чином, ОСОБА_1 своїми злочинними діями міг спричинити Товариству з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», майнову шкоду на загальну суму 5000 гривень.

Своїми умисним діями ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 12, ч. 1 ст. 190 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України визнав повністю та пояснив наступне. На час вчинення кримінального правопорушення був не працевлаштований, не мав ніякого джерела доходу. У нього на утриманні його маленька дитина – донька, він хотів їй матеріально допомогти. Паспорт він знайшов, зберігав у себе, мав намір повернути власнику, але власник паспорта мешкає в селі. Паспорт був у нього приблизно пів року. Він переклеїв фотографію в паспорті та пішов до кредитної організацію, щоб отримати грошові кошти в кредит. При оформленні працівник кредитної організації виявив, що паспорт був підроблений та викликав охорону. У скоєному щиросердно кається.

Від представника потерпілого на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Суд кваліфікує діяння, вчинені ОСОБА_1 :

- за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення посвідчення, з метою використання його підроблювачем;

- за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченої, а так само дані про особу обвинуваченого.

Так, вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення відносяться до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості. Також суд враховує, що він повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, і своїми правдивими свідченнями сприяв встановленню істини у справі. Також судом береться до уваги, що ОСОБА_4 на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. За місцем мешкання згідно характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, повне визнання провини, активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Приймаючи до уваги вищевикладене, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає неможливим виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкцій статтей, за якими кваліфіковане його діяння.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового слідства не обирався. Клопотань про обрання запобіжного заходу в ході судового розгляду справи не надходило. Підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлені.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Витрати за проведення експертизи, з урахуванням вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 100, Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (років) обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інн. НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави (рахунок № НОМЕР_4 , Одержувач – УК у Шевч. Р-ні м.Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998, Код ЄДРПОУ: 38025367, Назва банку: Казначейство України (ЕАП) витрати на залучення експерта по експертизі №26-18 від 29.01.2019 року в сумі 2860 грн. 00 коп.

Речові докази:

- паспорт громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області з серійним номером СА 591030, виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 15.11.1997 року на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно постанови про визнання речовим доказом від 07.02.2019 року визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- паперовий аркуш з написаними анкетними даним осіб, які є родичами ОСОБА_2 , який згідно постанови про визнання речовим доказом від 07.02.2019 року визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В.Редько