Постанова № 86237026, 09.12.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 3/679/731/2019

Справа № 679/1676/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року м. Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого на АДРЕСА_1 , голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енергетиків 2/10», за ч. 4 ст. 188-39 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Голова правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енергетиків 2/10» Хомич ОСОБА_2 на вул. Енергетиків, 2/ АДРЕСА_2 в АДРЕСА_3 Нетішині Хмельницької АДРЕСА_4 , поширюючи з 02 жовтня 2019 року по 28 листопада 2019 року заяву мешканки будинку ОСОБА_3 від 30 вересня 2019 року у viber в групі «Енергетиків 2/10», яка містила персональні дані заявниці, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, адресу проживання, номера мобільних телефонів, дані про власність, дані про її чоловіка та його графік роботи, порушив як посадова особа володілець персональних даних, вимоги ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних» та не забезпечив належний рівень захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них та порушення прав ОСОБА_3 на захист своїх персональних даних від незаконної обробки.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 188-39 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, не визнав. При цьому пояснив, що він є адміністратором групи «Енергетиків 2/10» у viber, учасниками якої є виключно мешканці будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Дана група створена з метою ефективного виконання вимог ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», зокрема для того, щоб кожен співвласник мав право одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання. ОСОБА_1 вказав, що дійсно ним 02 жовтня 2019 року було розміщено у viber в групі «Енергетиків 2/10» заяву ОСОБА_3 від 30 вересня 2019 року для того, щоб мешканці будинку знали про наявність такої та висловили свої міркування з приводу поданої на його ім`я заяви ОСОБА_3 на загальних зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енергетиків 2/10», які мають відбутися 14 грудня 2019 року. Згодом така заява ним була з групи видалена. Розміщення ним такої заяви не вважає порушенням права ОСОБА_3 на захист її персональних даних від незаконної обробки, оскільки інформація, що містилась в заяві стала відома лише учасниками групи та не є персональними даними, на які поширюється вимоги щодо їх обробки за Законом України «Про захист персональних даних».

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить наступного висновку.

Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення ч.ч. 1, 2 ст. 32 Конституції України, у своєму рішенні від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 зазначив, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У розумінні ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 вказаного Закону обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 6 ст. 6 Закону).

Згода суб`єкта персональних даних, згідно даного Закону, добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди (ст. 2 Закону).

Статтею 10 даного Закону передбачено використання персональних даних, згідно частини першої якого, використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону.

Згідно частини другої вказаної статті, використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб`єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб`єктам відносин, пов`язаних з такими даними.

Тобто, володілець персональних даних, згідно даного Закону, є фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов`язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.

Частиною стетьою статті 10 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків. Ці працівники зобов`язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв`язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов`язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов`язання чинне після припинення ними діяльності, пов`язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Частиною другою даної статті визначено, що поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За приписами ч. 4 ст. 188-39 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб`єкта персональних даних.

Із матеріалів справи, а саме із протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 , як голова правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енергетиків 2/10» отримав від ОСОБА_3 , у зв`язку з виконанням своїх обов`язків, заяву, що містить персональні дані останньої (прізвище, ім`я, по батькові, адресу місця проживання, номера мобільних телефонів, дані про власність, дані про її чоловіка та його графік роботи) та 02 жовтня 2019 року оприлюднив у вільному доступі у viber в групі «Енергетиків 2/10», що у свою чергу призвело до незаконного доступу до них невизначеного кола осіб та порушення прав заявниці на захист своїх персональних даних від незаконної обробки.

11 листопада 2019 року голові об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енергетиків 2/10» направлено вимогу Регіонального представника Уповноваженого щодо вжиття заходів для припинення поширення персональних даних.

У відповідь на зазначену вимогу листом голови об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енергетиків 2/10» від 28 листопада 2019 року повідомлено про припинення поширення персональних даних та видалення з вільного доступу у viber в групі «Енергетиків 2/10» заяви ОСОБА_3 від 30 вересня 2019 року.

Таким чином, з 02 жовтня по 28 листопада 2019 року персональні дані ОСОБА_3 були поширені ОСОБА_1 у viber в групі «Енергетиків 2/10».

Доводи ОСОБА_1 про те, що поширена у viber в групі «Енергетиків 2/10» заява ОСОБА_3 від 30 вересня 2019 року, що містить персональні дані останньої (прізвище, ім`я, по батькові, адресу місця проживання, номера мобільних телефонів, дані про власність, дані про її чоловіка та його графік роботи) не є персональними даними, на які поширюється вимоги щодо їх обробки за Законом України «Про захист персональних даних», є безпідставними, оскільки аналіз вищевказаних відомостей дає підстави стверджувати про їх достатність для конкретної ідентифікації як фізичної особи, так і місця знаходження її власності.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, його вина підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 29 листопада 2019 року, заяви ОСОБА_3 , вимоги Регіонального представника Уповноваженого щодо вжиття заходів для припинення поширення персональних даних від 11 листопада 2019 року, листа голови об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енергетиків 2/10» від 28 листопада 2019 року, фотокопій публікації у viber в групі «Енергетиків 2/10».

За вказаних встановлених обставин, які стверджуються належними та допустимими доказами, суддя вважає, що ОСОБА_1 , будучи головою правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енергетиків 2/10», порушив вимоги ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних», не забезпечив належний рівень захисту персональних даних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, а саме - недодержався встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них та порушення права ОСОБА_3 на захист своїх персональних даних від незаконної обробки (п. 7 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних»).

Доказів письмової згоди ОСОБА_3 на збір та обробку, у тому числі і поширення, персональних даних ОСОБА_1 суду не надано.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34,35 КУпАП, не встановлено.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 188-39 КУпАП.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 384 гривні 20 коп.

Керуючись ст.ст. 40-1, 188-39, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп. на рахунок №UA798999980000031211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Гавриленко