Ухвала суду № 86235304, 09.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

09 грудня 2019 року м. Київ № 640/21843/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послугпро визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження від 08.10.2019 №1981 В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому позивач просив суд: визнати протиправними дії Нацкомфінпослуг стосовно проведення заходу державного нагляду, контролю (перевірки) щодо дотримання ТОВ «ВЕЛЛФІН» вимог законодавства на ринку фінансових послуг, та щодо складання акта від 26.07.2019 №1140/16-5/15 про правопорушення, вчинені ТОВ «ВЕЛЛФІН» на ринку фінансових послуг; визнати протиправним та скасувати у повному обсязі розпорядження Нацкомфінпослуг від 08.10.2019 №1981 про вжиття заходу впливу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2019 відкрито провадження у справі №640/21843/19 за вказаним позовом ТОВ «ВЕЛЛФІН» та дану справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.11.2019 представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Дане клопотання мотивоване доцільністю, на думку позивача, розглядати дану справу у судовому засіданні з повідомленням сторін для можливості реалізації останніми, передбачених процесуальним законодавством прав і повноважень.

Надаючи оцінку поданому клопотанню, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Також нормами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Проаналізувавши зміст клопотання позивача суд дійшов висновку про його недостатню обґрунтованість та, що в цьому клопотанні не наведено переконливих доводів з приводу того, чому цей спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження.

У контексті з наведеним суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у світлі положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Оглянувши наявні матеріали справи, суд, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи наразі не вбачає обґрунтованих підстав для призначення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок