
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2019 р. Справа № 480/3510/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
представника відповідача -Кошеленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/3510/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Сфера" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Сфера" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.07.2019 № 0055095412 форма Н про донарахування позивачу фінансових санкцій в сумі 21 119,42 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що товариством 30.04.2019р., тобто своєчасно, направлено до контролюючого органу на реєстрацію податкові накладні, однак до 20год.00хв. того ж дня квитанції про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних на адресу підприємства не надходили. Фактично квитанції про реєстрацію податкових накладних надійшли 02.05.2019р. Згідно з п.201.10 Податкового кодексу України у разі, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на зазначене, ТОВ «Логістична компанія «Сфера» вважає, що ним не порушено терміни реєстрації податкових накладних від №24 від13.04.2019р., №25 від 13.04.2019р., №26 від 13.04.2019р., №27 від 13.04.2019р., №28 від 15.04.2019р., №29 від 15.04.2019р., №30 від та №31 від 15.04.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого податкове повідомлення - рішення від 30.07.2019р. №0055095412, винесене управлінням у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, є необґрунтованим, протиправним, прийнятим без дослідження усіх істотних обставин.
Ухвалою від 10.09.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
27.09.2019р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.34-39), в якому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, оскільки протягом встановленого строку після відправки податкових накладних на реєстрацію товариству не надійшли перші квитанції, отже електронні документи вважаються не одержаними контролюючим органом. Крім того, податковим законодавством встановлено, що датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до податкового органу є дата та час, зафіксовані у квитанції, тобто 02.05.2019р., що є порушенням термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому спірне податкове повідомлення рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Ухвалою суду від 20.11.2019р. задоволено клопотання представника відповідача про заміну відповідача правонаступником (а.с.31-32), замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у Сумській на його правонаступника - Головне управління ДПС у Сумській області.
Представник позивача, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.52), в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.59-60), в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на своєчасність відправлення податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог позову заперечував, мотивуючи свою позицію тим, що позивачем не підтверджено своєчасність відправлення податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН, що й стало підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ТОВ «Логістична компанія «Сфера» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є «46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами» (а.с.10).
Позивачем під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг було складено такі податкові накладні: від №24 від 13.04.2019р., №25 від 13.04.2019р., №26 від 13.04.2019р., №27 від 13.04.2019р., №28 від 15.04.2019р., №29 від 15.04.2019р., №30 від та №31 від 15.04.2019р.
Вказані податкові накладні доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України 02.05.2019р., що підтверджується квитанціями №1 (а.с.12,14,16,18,20,22,24,26).
19.06.2019р. Головним управлінням ДФС у Сумській області складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №2871/18-28-54-12/41143519 (а.с.40-41), яким встановлена несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2019 року, чим порушено вимоги пункту 201.10 ст.201 глави 2 розділу V Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Сумській області складено податкове повідомлення-рішення від 30.07.2019р. №0055095412 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 10% у сумі 21 119грн.42коп. (а.с.9).
Не погоджуючись із рішенням відповідача про нарахування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Порядок реєстрації податкових накладних та підстави для нарахування штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних визначено Податковим кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 341 ) (далі - Постанова №1246) та Наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017р. за N 959/30827) (далі - Наказ №557).
Так, п. 201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція, в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, відповідно до ч.1.ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Зокрема, згідно з п. 11 Постанови №1246, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до пункту 12 зазначеної Постанови після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Постанови №1246).
Суд зазначає, що Постанова № 1246 не містить визначення поняття «реєстрація податкової накладної».
Водночас, згідно з підпунктом 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Отже, встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Оцінюючи факт та обставини надання (надіслання) позивачем у справі податкових накладних (розрахунок коригування) ДФС, суд враховує наступне.
Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначено у Наказі № 557 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 р. за N 959/30827).
Так, у п.4 розділу ІІ Наказу № 557 зазначено, що після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня.
Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації (абз. 3 ч.1 п.2 Постанови № 1246).
Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години (п.3 Постанови №1246).
Пунктом 5 розділу ІІ Наказу № 557 визначено, що автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.
Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання (п.6).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п.8).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення (п.9).
Автоматизована перевірка електронного документа включає:
перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК;
перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку;
перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
перевірку наявності обов`язкових реквізитів;
перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;
перевірку дії Договору (п.10).
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом (п.11).
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції) (п.12).
На другу квитанцію накладається електронна печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п.13).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п.14).
З аналізу наведених норм вбачається наявність двох етапів надходження електронних документів, зокрема податкових накладних, до контролюючого органу.
Перший етап полягає в автоматичній перевірці електронного документа на відповідність загальним вимогам такого документа. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, повідомляється про результати такої перевірки. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Перша квитанція є електронним повідомленням, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання. (абз. 14 ч.2 розділу І Наказу №557).
Другий етап відбувається не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком шляхом формування другої квитанції.
Друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа (абз. 5 ч.2 розділу І Наказу №557).
З наведеного вбачається, що саме друга квитанція є квитанцією, про яку йдеться в ч.5 п.201.10 ст.201 ПК України, враховуючи такі ознаки, як строк формування та зміст документа, а також обставини (факти), які нею підтверджуються.
При цьому системний аналіз норм Наказу №557 та ст. 201 ПК України дає підстави для висновків про те, що перша квитанція - це документ, який підтверджує саме факт і час отримання податкової накладної. При цьому, факт прийняття податкової накладної підтверджується другою квитанцією. Тому платник податку вважається таким, що належно виконав свій обов`язок із реєстрації податкової накладної, за умови підтвердження ним першою квитанцією факту надання податкової накладної до контролюючого органу з метою її реєстрації. При цьому, якщо автору (позивачу у справі) протягом двох годин після відправки накладної не надійшла перша квитанція, податкова накладна вважається не одержаною адресатом (п. 11 розділу ІІ Наказу № 557).
Тобто лише за умови отримання платником податку першої квитанції та не надходження другої квитанції (яка підтверджує факт прийняття його податкової накладної) застосуванню підлягають норми абз. 13 п.201.10 ст.201 ПК України.
Так, відповідно до ч.5 п.201.10 ст.201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З наведеного вбачається наступний порядок дій платника податків, який свідчить про належне виконання ним обов`язку з подання податкових накладних:
1. Надсилання протягом операційного дня засобами телекомунікаційного зв`язку електронних документів до адресата, з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (у даному випадку до 20 години 30.04.2019рн.);
2. Отримання першої квитанції автором електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі (якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення) - протягом перших двох годин наступного операційного дня (в протилежному випадку, у разі не отримання першої квитанції, податкова накладна вважається не надісланою в силу прямої вказівки п. 11 Наказу № 557);
3. Повторно здійснити надсилання податкової накладної - якщо автор, у строки визначені у п. 2, не отримав першу квитанцію. Якщо перша квитанція надійшла, то платник податку вважається таким, що виконав свій обов`язок із надання податкової накладної незалежно від того чи отримав він другу квитанцію (що відповідає абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України).
Отже, належними та допустимими доказами у справі, які підтверджують виконання позивачем свого обов`язку із подання податкових накладних для їх реєстрації в ЄРПН, є перші квитанції (повідомлення про отримання звітності).
З обставин встановлених судом у цій справі вбачається, що товариство, подавши податкові накладні до податкового органу, отримало перші квитанції (повідомлення про отримання звітності) 02.05.2019р., тобто через 2 дня після закінчення строку подання таких накладних.
Тобто, не отримавши перші квитанції протягом двох годин з часу отримання електронних документів контролюючим органом, товариство мало повторно здійснити надсилання податкових накладних, проте не вчинило цього.
Відтак, суд дійшов висновку про невиконання ТОВ «Логістична компанія «Сфера» визначеного п. 201.10 ст. 201 ПК України обов`язку з реєстрації податкових накладних: від №24 від13.04.2019р., №25 від 13.04.2019р., №26 від 13.04.2019р., №27 від 13.04.2019р., №28 від 15.04.2019р., №29 від 15.04.2019р., №30 від та №31 від 15.04.2019р.
При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України платникам податків надано достатньо часу для реєстрації податкових накладних, а тому товариство мало можливість вчасно виконати свій обов`язок.
Щодо посилань позивача на те, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки фактично на адресу ТОВ «Логістична компанія «Сфера» акт перевірки не надходив, а 05.08.2019 року в поштовому відділенні було отримано поштове відправлення від управління у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області та складено акт комісією підприємства про те, що у відправленні відсутній розрахунок штрафних санкцій (а.с.27), суд відмічає, що податковий орган, визначаючи факт несвоєчасності реєстрації податкових накладних, повинен враховувати: дати складення податкових накладних, граничні строки надсилання останніх для реєстрації та кількість днів, які пройшли після закінчення цих строків.
З аналізу акту камеральної перевірки вбачається правильне зазначення граничних строків надсилання податкових накладних (30.04.2019р.), а також правильність інших даних - дат складення податкових накладних та кількість днів після закінчення граничних строків надсилання податкових накладних (2 дні).
Оскільки вищенаведені недоліки не впливають на правильність визначення строків порушення подання податкових накладних на реєстрацію та розмір штрафу за таке порушення, суд не бере до уваги цей аргумент позивача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін та оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити внаслідок його неогрунтованості.
Оскільки у задоволенні позову було відмовлено, то сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору відшкодуванню відповідно до ст.139 КАС України не підлягає.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Сфера" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 06 грудня 2019 року
Суддя О.О. Осіпова
Судове рішення № 86234395, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 20.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/3510/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: