Ухвала суду № 86234319, 09.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

У Х В А Л А

про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду

09 грудня 2019 р. Справа №480/5019/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Г.Кондратьєва, 27, м. Суми, 40000), у якій просить суд:

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

У позовній заяві позивач зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки звертається в інтересах неповнолітньої дитини.

Згідно з п.14 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Отже, з наведеного вбачається, що позовна заява є одним з різновидом заяв, якою ініціюється спір в порядку адміністративного судочинства.

ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду від 13.02.2019 року по справі № 822/524/18.

Отже, норми закону слід трактувати, надаючи перевагу найбільш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.

Оскільки позивач звертається до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини, суд дійшов висновку про можливість звільнення її від сплати судового збору за подання позову.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.3 ст.257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст. 171,257,260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання позову до суду.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі №480/5019/19 за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії (Номер категорії справи 102070000).

3. Призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на "15" січня 2020 р. в приміщенні Сумського окружного адміністративного суду за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159.

4. Копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів надіслати відповідачу.

5. Згідно з ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України встановити відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та 5-денний строк для подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі.

6. Попередити відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.

7. Встановити позивачу 5-денний строк для подання відповіді на відзив відповідача проти позову з дня надіслання (вручення) йому копії такого відзиву та доданих до нього документів.

8. Встановити відповідачу 5-денний строк для подання заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів з дня надіслання (вручення) йому копії відповіді на відзив та доданих до нього документів.

9. Роз`яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.

10. Ухвала підлягає оскарженню у разі порушення правил підсудності.

Суддя О.М. Кунець