Ухвала суду № 86233890, 09.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2019 Справа №1915/12218/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Козівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, –

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 ,звернувся до суду зі вказаною скаргою в якій просить: визнати протиправними дії Козівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області(далі ДВС) щодо винесення постанов: від 10 червня 2013 року про приєднання виконавчого провадження №34851498 до зведеного виконавчого провадження № 38389380; від 10 червня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; від 23 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; від 23 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; від 23 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; від 23 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; від 19 березня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; від 03 квітня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; від 05 травня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; від 23 липня 2019 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних, та скасування цих постанов. В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що на виконанні ДВС знаходиться виконавчий лист, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 1915/12215/2012 від 29 серпня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ј частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 липня 2012 року до досягнення дитиною повноліття. 30 жовтня 2019 року з листа ДВС він, тобто ОСОБА_1 , дізнався про те, що державний не з`ясував факту отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження, що свідчить про неправомірність усіх подальших виконавчих дій у вигляді винесення спірних постанов. При цьому ОСОБА_1 посилається на практику ВС в складі КГС, викладену в постановах у справах № 916/1605/15-г та 554/13475/15-ц.

Представник ДВС подав відзив на вказану скаргу, де зазначає, що доказів отримання ОСОБА_1 постанови про відкриття провадження надати не може, оскільки вони знищені відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 2274/5 від 25 грудня 2008 року. Спірні постанови були винесені обґрунтовано, оскільки у ОСОБА_1 була наявна заборгованість в межах виконавчого провадження. У додаткових поясненнях, котрі надійшли на адресу суду 09 грудня 2019 року, представник ДВС зазначає, що майже усі постанови про скасування яких просить заявник, втратили свою силу у зв`язку з погашенням заборгованості із сплати аліментів. Єдина постанова котра продовжує діяти це від 03 квітня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

У судове засідання заявник не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також зазначає, що заявлені вимоги підтримує.

Представник ДВС та стягувач у судове засідання не з`явились. Кожен з них подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

На виконанні ДВС перебуває виконавче провадження № 34851498 з виконання виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 1915/12215/2012 від 29 серпня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ј частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 липня 2012 року до досягнення дитиною повноліття(далі також може вживатись як Виконавче провадження).

Про відкриття Виконавчого провадження державним виконавцем ДВС винесено відповідну постанову від 23 жовтня 2012 року. (а.с. 14-15)

Ця постанова, у день її винесення, була надіслана боржнику, тобто ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому листі, – АДРЕСА_1 , що підтверджується копією супровідного листа № 5675/03-38. (а.с. 13)

У подальшому, в межах Виконавчого провадження, було винесено ряд постанов, а саме: 10 червня 2013 року про приєднання виконавчого провадження №34851498 до зведеного виконавчого провадження № 38389380; 10 червня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 23 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; 23 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; 23 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; від 23 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; 19 березня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; 03 квітня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; 05 квітня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; 23 липня 2019 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних.

Усі ці постанови надсилались боржнику за адресою, вказаною у виконавчому листі, що підтверджується копіями супровідних листів.

Стверджуючи про неправомірність усіх вказаних вище постанов ОСОБА_1 посилається на єдину обставину і полягає вона у тому, що виносячи їх не було попередньо з`ясовано чи отримав він постанову про відкриття Виконавчого провадження.

Надаючи правовий аналіз таким доводам заявника суд керується наступними нормами права та прийшов до таких висновків.

На момент винесення постанови про відкриття Виконавчого провадження діяв Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі Закон № 606-XIV), а тому саме його нормами слід керуватись при дослідженні обставин, котрі стосуються винесення вказаної постанови.

Частиною 1 ст. 11 Закону № 606-XIV визначено, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 25 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з частиною 1 ст. 31 Закону № 606-XIV, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до частини 3 ст. 12 та частини 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення цих норм права ОСОБА_1 не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження наведених ним обставин щодо неотримання постанови про відкриття Виконавчого провадження.

Водночас неможливість подання такого доказу ДВС пов`язана з об`єктивними обставинами, котрі полягають в наступному.

У відповідності до пункту 2.12 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», котрий був чинний на момент винесення постанови про Відкриття виконавчого провадження, у разі направлення документів виконавчого провадження рекомендованими листами діловодом складаються реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Пунктом 8.15 цього порядку визначено, що закінчені діловодством справи постійного, тривалого (понад 10 років) та тимчасового (до 10 років включно) зберігання згідно з номенклатурою передаються до архіву органу юстиції, структурними підрозділами яких є відповідні органи державної виконавчої служби, через два роки після закінчення їх у діловодстві з метою подальшої їх підготовки до наступного зберігання в державній архівній установі, а тих, які не віднесені до Національного архівного фонду, для виділення їх до подальшого знищення.

Як вбачається з акту вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архіву фонду від 05 березня 2014 року № 5, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Козівського районного управління юстиції, журнал обліку відправлень рекомендованої кореспонденції у якому містились відомості від 03 січня 2012 року до 28 грудня 2012 року знищено шляхом спалення.

Пославшись на викладені у попередніх трьох абзац норми права та обставини, 30 жовтня 2019 року начальник ДВС надіслав ОСОБА_1 лист-відповідь у якому вказав, що відсутня можливість направити йому докази отримання копій документів.

Таку відповідь заявник вважає доказом того, що постанови про відкриття Виконавчого провадження він не отримував.

Однак такі його доводи спростовуються цим же листом, адже у ньому зазначено та підтверджено відповідними доказами виключно те, що носії інформації, які б доводили вказаний факт знищені у зв`язку з закінченням терміну зберігання та міститься посилань на надсилання постанови про відкриття Виконавчого провадження ОСОБА_1 .

Водночас дослідження обставин справи було б неповним та поверхневим якби суд не звернув увагу на те, що про існування Виконавчого провадження, а отже і про постанову про його відкриття, ОСОБА_1 було відомо задовго до 30 жовтня 2019 року, про що свідчить копії його запитів на інформацію, подані до ДВС 24 січня 2019 року та 01 лютого 2019 року.

Окрім цього, 02 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу на дії державного виконавця ДВС, вчинені в межах Виконавчого провадження, котра була розглянута судом. (справа № 1915/12218/12)

З огляду на викладене суд вважає, що сама по собі відсутність доказів отримання заявником постанови про відкриття Виконавчого провадження без доведення негативних наслідків, які це за собою потягло, та за наявності доказів того, що останньому було достеменно відомо про існування самого виконавчого провадження, не свідчить про порушення його прав.

У цьому контексті слід звернути увагу і на іншу обставину, на яку посилається представник ДВС у відзиві та на підтвердження якої надає належні докази, а саме не те, що усі обмеження прав боржника, вжиті згідно спірних постанов, скасовані державним виконавцем у в`язку з погашенням заборгованості.

Єдина постанова котра продовжує діяти і на підставі якої фактично відбувається виконання рішення суду є постанова від 03 квітня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Посилання ОСОБА_1 на постанови Верховного суду в складі Касаційного господарського суду, ухвалені у справах № 916/1605/15-г та № 554/13475/15-ц, не є виправданими, адже у них мали місце обставини, відмінні від тих, котрі виникли у даній справі.

У вказаних справах суд касаційної інстанції надавав правову оцінку доводам скаржника щодо неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження через призму надання йому можливості для добровільного виконання рішення суду.

Про наявність такого бажання ОСОБА_1 не заявляв.

Таким чином суд прийшов до переконання про безпідставність даної скарги.

Керуючись статтями 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Козівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її повного складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на дану ухвалу подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 09 грудня 2019 року.

Реквізити сторін:

- ОСОБА_1 – місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-Козівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області – місце знаходження: вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Тернопільської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34653585.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка