Вирок № 86232980, 10.12.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/3136/19

Провадження №1-кп/460/745/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2019 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.

прокурора Горнецької Х.А.

захисника Домашовця В.С.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140350000496 від 21.05.2019 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Середкевичі Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_1 в один з днів травня 2019 року, маючи намір на незаконне поводження з бойовими припасами без передбаченого на це законом дозволу, умисно, протиправно придбав, знайшовши в лісовому масиві неподалік закинутого приміщення пункту видобування сірки (ВПС-250), що на території колишнього Яворівського Державного Гірничо-Хімічного підприємства «Сірка» (надалі ЯДГХП «Сірка»), яке розташоване поблизу смт. Немирів Яворівського району Львівської області, 306 патронів з яких 146 патронів калібру 7,62 мм до гвинтівки Мосіна, 115 патронів калібру 7,62 мм до автомата Калашникова, 45 патронів калібру 5,45 мм до автомата Калашникова, які в подальшому переніс до закинутого приміщення вищевказаної будівлі ЯДГХП «Сірка» та незаконно зберігав без відповідного на те дозволу.

21 травня 2019 року, працівниками Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, під час проведення огляду місця події в закинутому приміщенні ВПС-250, що на території колишнього ЯДГХП «Сірка», поблизу смт. Немирів Яворівського району Львівської області, в ОСОБА_1 , було виявлено та вилучено 306 (триста шість) патронів, які є боєприпасами до військової (бойової) нарізної вогнепальної зброї придатні до стрільби, з них: 146 патронів до гвинтівки Мосіна калібру 7,62 (7,62x54R) призначені для стрільби з військової (бойової) нарізної вогнепальної зброї, а саме гвинтівок ОСОБА_2 , СВД, СВТ, кулеметів ПК, ПКМ та іншої бойової зброї відповідного калібру, 115 патронів до автомата Калашникова калібру 7,62 мм (7,62x39 мм), призначені для стрільби з військової (бойової) нарізної вогнепальної зброї, автоматів і кулеметів Калашникова та карабінів відповідного калібру, 45 патронів до автомата Калашникова калібру 5.45 мм (5,45x39 мм), призначені для стрільби з військової (бойової) нарізної вогнепальної зброї, автоматів і кулеметів Калашникова та карабінів відповідного калібру, які останній умисно, незаконно зберігав та переносив без відповідного на це дозволу.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

В ході досудового розслідування між прокурором Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області Горнецькою Х.А. та підозрюваним ОСОБА_1 , з участю захисника Домашовця В.С. було укладено угоду від 19.06.2019 року про визнання винуватості, згідно якої сторони домовилися про те, що ОСОБА_1 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Сторони погоджуються на призначення підозрюваному ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки та звільнення останнього на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання.

В підготовчому судовому засіданні захисник Домашовець В.С. просив дану угоду затвердити і призначити ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену міру покарання, при цьому пояснив, що повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України в обсязі обвинувачення, реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, вимогам закону України про кримінальну відповідальність за ч.1 ст. 263 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Окрім цього, обвинуваченому роз`яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, оскільки він придбав, носив та зберігав бойові припаси, без передбаченого законом дозволу. Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу, який нейтрально характеризується за місцем проживання, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, як обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому за наявності вказаних обставин суд вважає за можливе призначення узгодженого покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та звільнити останнього на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Підпунктом 17 п. 9 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженого Постановою КМУ №1340 від 25.08.1998 року військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом або щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передаються Міноборони, МВС, Національній поліції, Державній прикордонній службі або СБУ.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 2355 грн 15 коп за проведення експертного дослідження.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд , -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22.11.2019 року, укладену між прокурором Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області Горнецькою Х.А. та підозрюваним ОСОБА_1 , з участю захисника Домашовця В.С., у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140350000496 від 21.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 2355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 15 коп витрат за проведення Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судово-балістичної експертизи.

Речові докази у кримінальному провадженні - 269 патронів, які є боєприпасами до військової (бойової) нарізної вогнепальної зброї, які знаходяться в Яворівському ВП ГУ НП у Львівській області - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.А. Кондратьєва