Ухвала суду № 86232201, 10.12.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3912/19

Провадження № 1-кс/442/1979/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Кучаковського Ю.С., за участю секретаря судового засідання Кравців Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Руслани Іванівни, –

в с т а н о в и в:

Обвинуваченим ОСОБА_1 заявлений відвід судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Руслані Іванівні, на розгляді у якої перебувають матеріали кримінального провадження № 12017140110001225 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України.

Заява про відвід ґрунтується на тому, що суддя Курус Р.І. ставиться упереджено до обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки 29.08.2019 суддя Курус ОСОБА_2 .І. в судовому засіданні, хід якого тривав, дозволила потерпілому ОСОБА_3 вийти із залу судового засідання; відмовила у дослідженні звукозапису судового засідання від 28.12.2017 у справі № 442/8669/17, провадження № 1-кс/442/1590/2017 щодо надання дозволу на обшук, висловлювання: „адвокат Возняк В.Й .хоче їсти”, – у судовому засіданні щодо клопотання адвоката Возняка В.Й. про оголошення перерви. За таких підстав вважає, що суддя не може здійснювати неупереджений розгляд справи.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заяву про відвід судді, зазначив, що вважає, що суддя упереджена, оскільки відбувалася зміна порядку дослідження за зникнення ключових аудіо і відео доказів.

Захисник Возняк В.Й. заяву підтримав з підстав, викладених у ній. Зазначив, що щодо обставин, які мали місце 29.08.2019 він вправі подавати відвід в будь-який час, а поштовхом для цього стало те, що суддя відмовила в дослідженні звукозапису судового засідання про проведення обшуку та проведення судового розгляду після 13 години. Просив заслухати звукозаписи судового засідання за 29.08.2019 з 12 год. 23 хв. по 12 год. 25 хв., 15.11.2019 з 10 год. 33 хв. по 10 год. 36 хв., 28.11.2019 з 13 год. 01 хв. по 13 год. 02 хв.

Потерпілий ОСОБА_3 проти заяви про відвід заперечував та вказав, що йому прописали сечогінні ліки, а тому йому було необхідно вийти в судовому засіданні в туалет, щодо спілкування зі свідком ОСОБА_4 , то такого не було, так як свідок ще не приїхав на той момент до суду.

Представник потерпілого Вілінська Г.М. проти задоволення заяви про відвід заперечувала, вказала, що заява про відвід є суб`єктивна, безпідставна та відображає суб`єктивні враження заявника. Потерпілий хворий та приймає сечогінні препарати, жодного спілкування зі свідками не було, активного спілкування з прокурором не було, оскільки на це б відреагував захисник, а такого реагування не було, зміна порядку дослідження доказів відбувалася не одноосібно, а за клопотанням прокурора з метою економії процесуального часу та після обговорення з учасниками справи, щодо допиту обвинуваченого, то обвинувачений та захисник не заперечували проти цього, а захисник дотягнув допит до 13 години, а потім заявив клопотання про відкладення.

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І. в судове засідання не з`явилася та письмових заяв не подала. Зазначила в судовому засіданні 09.12.2019, що вважає, що нею не порущено вимог КПК України при розгляді даного кримінального провадження, в судовому засіданні 29.08.2019 інші учасники не заперечували щодо дозволу потерпілому вийти з зали суду, зміна порядку дослідження доказів відбувалася за погодженням з учасниками кримінального провадження, спілкування потерпілого з прокурором не заборонено КПК України, за результатами розгляду приймалося відповідне процесуальне рішення, крім того зміна порядку дослідження доказів не заборонена КПК України, щодо дослідження звукозапису судового засідання зазначено, що суд не є судом апеляційної інстанції, щодо оголошення перерви після 13 години, то було вказано, що залишилися лише питання зі сторони потерпілого, то з метою не затягування розгляду було запропоновано завершити допит, але за клопотанням сторони захисту судове засідання було відкладено.

Суд, дослідивши матеріали заяви, заслухавши звукозаписи судових засідань, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Статтею 80 КПК України визначено, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі „Фей проти Австрії” (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення „Ветштайн проти Швейцарії” (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі „Пуллар проти Сполученого Королівства” (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі „Ветштайн проти Швейцарії” (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі „Ферантелі та Сантанжело проти Італії” (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996, п. 58).

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультаційної Ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме – вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

Враховуючи наявність значної суб`єктивної складової в оцінці стороною провадження дій та рішень судді, завданням суду, який розглядає відповідну заяву, є встановлення об`єктивних фактів, які б дійсно підтверджували доводи заяви про відвід.

На переконання суду, фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї з сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань; попередні висновки судді про винуватість або ж невинуватість особи; створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.

При цьому, задекларований у ст. 22 КПК України принцип свободи у поданні сторонами кримінального провадження своїх доказів і доведення їх переконливості реалізується під час розгляду скарги шляхом надання за клопотанням сторін права заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання по суті, висловлення думки щодо поданої скарги тощо.

Суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід, проте для забезпечення умов, за яких в учасників судового розгляду не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 75, 81, 372 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Руслани Іванівни від розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України – задовольнити.

Відповідно до ст. 82 КПК України передати кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017140110001225 від 27.06.2017, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України, для визначення іншого судді в порядку ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С. Кучаковський