Ухвала суду № 86231718, 10.12.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2963/19

10.12.2019

2/328/1120/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 грудня 2019 року м.Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко П.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представник адвокат Коломайко Марина Олександрівна, третя особа: Опікунська рада Подільського району до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річнго віку, без згоди та супроводу другого з батьків дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Опікунська рада Подільського району про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річнго віку, без згоди та супроводу другого з батьків дитини.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить даних про офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти позивача, а також повне найменування третьої особи, її ідентифікаційний код (код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти третьої особи.

У мережі Інтернет забезпечений відкритий доступ до інформаційних сайтів Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та офіційного веб-порталу КМДА, де розміщена інформація про повне найменування, номери засобів зв`язку, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти третьої особи, що свідчить про відсутність перешкод у виконання позивачем зазначених вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Крім того, з урахуванням положень ст.ст.52-53 ЦПК України, позивачу пропонується зазначити, чи заявляє зазначена нею третя особа самостійні вимоги щодо предмета спору та на стороні позивача або відповідача ця третя особа залучена.

Всупереч вимогам п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з приписами ст.313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Так, згідно з пунктом 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів).

При цьому п.4 зазначених Правил передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;

2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:

- якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

- якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном;

- у разі пред`явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:

свідоцтва про смерть другого з батьків;

рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

- довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у

супроводі одинокої матері);

- довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

- свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави, що не містить відомостей про батька дитини, легалізованого або засвідченого апостилем, а також без будь-якого додаткового засвідчення у випадках, передбачених міжнародним договором України.

3) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця під час пред`явлення рішення суду або органу опіки та піклування (районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі його утворення), сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади) або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб;

4) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця та більше дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на захворювання, передбачені частиною п`ятою статті 157 Сімейного кодексу України, під час пред`явлення таких документів або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав: довідки, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, про наявність заборгованості із сплати аліментів (у разі коли сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три місяці);

- документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (у разі коли сума заборгованості по аліментах становить понад три місяці, але не більше чотирьох місяців).

Сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків - батька і матері - у всіх правах і обов`язках відносно своїх дітей. Здійснення батьками своїх прав по виконанню обов`язків мають ґрунтуватися на повній повазі до прав дитини та її людської гідності. Законодавством визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.

Згідно з частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, виходячи з аналізу зазначених вище правових норм вбачається, що предметом розгляду при вирішенні вказаної категорії справ є: відповідність такої поїздки інтересам дитини (відпочинок, оздоровлення, розвиток, відвідування родичів тощо), ухилення батьком від надання згоди на таку поїздку, зазначення конкретної місця поїздки та конкретного періоду перебування. Дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди та супроводу батька на підставі наведених нормативних положень є разовим, тобто таким, що надається судом на конкретно визначену поїздку із конкретно визначеним періодом перебування за кордоном.

Зазначене узгоджується з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 712/10623/17, відповідно до якої дозвіл на виїзд за кордон дітей у супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період, із визначенням його початку й закінчення.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 03 липня 2019 року по цивільній справі № 643/1090/17 (провадження № 61-28548св18) зазначив, що сама по собі можливість поїздки за кордон не є безумовним свідченням того, що така поїздка відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки істотне значення має країна поїздки, мета такої поїздки та період поїздки. Надання дозволу на виїзд дитини за кордон без зазначення конкретної адреси місця перебування дитини за межами України та не надання доказів на підтвердження повернення дитини на територію України створить ситуацію правової невизначеності та непрогнозованості.

За таких обставин позовні вимоги підлягають уточненню, оскільки позивачем не зазначені початкові та кінцеві дати виїзду неповнолітньої дитини за кордон в період з січня по жовтень 2020 року, не зазначені країни, до яких планується вивезти дитину, а також не зазначено мети виїзду, яка має бути підтверджена відповідними доказами.

Таким чином, позивачу слід вказати конкретний одноразовий виїзд із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі дитини.

Крім того, з зазначених норм випливає, що звернення з даним позовом до суду можливе у разі відсутності згоди одного з батьків на виїзд дитини за кордон.

В своїй позовній заяві позивач не посилається на докази, які б свідчили про те, що вона зверталася до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд дитини за кордон, а відповідач відмовив у наданні такої згоди, що відповідач порушив її право, яке вона просить поновити.

Також, в порушення вимог ч.5 ст.177 ЦПК України, позивачем не надано жодного доказу тому, що спільна дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Крім того, на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачу необхідно зазначити щодо наявності у позивача (неї) або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином,якщо їх засвідчено в порядку,встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Тобто на кожній копії документу, оригінал якого знаходиться у позивача, повинно бути зазначено «відповідає оригіналу», засвідчено підписом із проставленням дати засвідчення. У разі відсутності оригіналів у позивача, зазначається особа, яка є держателем таких оригіналів.

Жоден із доданих до копії позовної заяви письмових доказів не засвідчений взагалі.

Щодо копій документів, долучених до позовної заяви, які засвідчені представником позивача адвокатом Коломайко М.О., слід зазначити наступне.

На підставі ч.1 ст.58 ЦПК України позивач може брати участь в судовому процесі як особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником, як правило, мають договірний характер.

На підтвердження своїх повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 представником до матеріалів позовної заяви додано копію угоди б/н від 29.10.2019 про надання правової допомоги.

В той же час, в зазначеній угоді (зокрема, в розділі 4, яким врегульовані права адвоката), повноваження представника завіряти копії документів при поданні позову до суду відсутні.

Також слід зазначити, що згідно з ч.2, ч.4, ч.5 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Однак, позивачем долучено копії документів, засвідчені від імені адвоката Коломайко М.О., дата засвідчення в яких відсутні.

На виконання вимог ч.5 ст.95 ЦПК України позивачу необхідно завірити копії доданих до заяви доказів належним чином, з проставленням дати засвідчення, зважаючи, що за приписами частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Додатково звертається увага позивача, що засвідченню підлягають тільки ті докази, оригінали яких знаходяться у позивача. Про наявність оригіналів у іншої особи позивач повинен зазначити у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 95 ЦПК України.

Позивачем зазначено в позові про розгляд зазначеної справи у спрощеному позовному провадженні.

З цього приводу слід зазначити, що з 15 грудня 2017 року ЦПК України діє у новій редакції та текст зазначеного Закону є у загальному доступі.

За правилами ч.1 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи що виникають з трудових відносин.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Крім того, звертаю увагу на те, що позивач має право висловити свою позицію (заперечити або ні) щодо проведення заочного розгляду справи у відповідності до п.1 ч.1 ст.280 ЦПК України.

Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви на виконання вимог частини першої статті 185 ЦПК України, суддею постановлюється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачеві встановлюється строк усунення недоліків.

Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник адвокат Коломайко Марина Олександрівна, третя особа: Опікунська рада Подільського району до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річнго віку, без згоди та супроводу другого з батьків дитини - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: зазначити офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти позивача, а також повне найменування третьої особи, її ідентифікаційний код (код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти третьої особи; зазначити, чи заявляє зазначена нею третя особа самостійні вимоги щодо предмета спору та на стороні позивача або відповідача ця третя особа залучена; уточнити позовні вимоги із зазначенням конкретного одноразового (одноразових) виїздів із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі дитини; зазначити та надати докази звернення до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд дитини за кордон та відмови відповідача у наданні такої згоди; зазначити щодо наявності у позивача (неї) або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; належним чином засвідчити копії документів, доданих до позову та копії позову.

Забезпечити позивачу можливість особисто засвідчити копії доданих до позовної заяви письмових доказів в порядку статті 95 ЦПК України безпосередньо у приміщені суду. Покласти обов`язок щодо забезпечення позивачу умов для виконання цього пункту ухвали на секретаря судового засідання.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: