Рішення № 86231711, 03.12.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа№ 328/1381/19

03.12.2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Гавілей М.М.,

при секретарі судового засідання: Корольковій К.М.,

за участю

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: адвоката Кірічок В.В.,

представників відповідача адвоката Дєєва М.В., Гончарова В.С., Винокурова О.В., Самарської В.А.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кірічок Віталій Вікторович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яким з урахуванням уточнень просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №51/ос від 22.04.2019 року, яким ОСОБА_1 , сторожа цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування, звільнено з займаної посади у зв`язку із зміною істотних умов праці на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України.

- поновити ОСОБА_1 на посаді сторожа цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 26.04.2019 року.

- стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що з 26.10.2010 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з структурним підрозділом «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». З 01.04.2018 року перебував на посаді сторожа цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». (надалі Дистанція)

21.02.2019 року позивачем отримано попередження від адміністрації Дистанції, в якому зазначено, що відповідно до наказу від 11.02.2019 року №255/од «Про зміну істотних умов праці сторожів» з 01.05.2019 року будуть змінені існуючі умови праці, а саме, вводиться в дію нова Робоча інструкція сторожа, згідно якої огляд території необхідно виконувати у відповідності до «Робочого технологічного процесу огляду території» затвердженого наказом начальника Дистанції від 11.02.2019 року №253/од.

Цим же повідомленням, позивачу було запропоновано погодитись чи відмовитись, відповідно до ст.32 КЗпП України, від продовження роботи в нових умовах. Також позивач був попереджений, що у разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір з ним буде припинено 26.04.2019 року, за п.6 ст.36 КЗпП України.

02.04.2019 року позивач звернувся до комісії по трудовим спорам Дистанції із заявою де зазначив, що він погоджується із виконанням трудових обов`язків відповідно до нового «Робочого технологічного процесу огляду території» затвердженого наказом начальника Дистанції від 11.02.2019 року №253/од.

Проте позивач просив комісію по трудовим спорам Дистанції, скасувати попередження про зміну істотних умов праці від 17.02.2019 року, у зв`язку з фактичною відсутністю таких змін, не відповідності такого попередження ст.32 КЗпП України. Адже фактично відбулося зміна технологічного процесу огляду території.

Відповідно до протоколу №1 від 09.04.2019 року засідання комісії по трудовим спорам Дистанції, розгляд заяви позивача відкладено у зв 'язку з порушенням цивільних прав членів комісії (ст.307 ЦК України), засідання перенесено на 13-00 годину 17.04.2019 року.

Рішенням засідання комісії по трудовим спорам Дистанції (протокол №2 від 17.04.2019 року) у зв`язку з повторним порушенням цивільних прав членів комісії по трудовим спорам позивачем (ст.307 ЦК України), його заяву від 02.04.2019 року залишено без розгляду.

22.04.2019 року наказом №51/ос «Про припинення трудового договору (контракту)» начальника структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» В.С. Гончаровим звільнено позивача з 26.04.2019 року з посади сторожа цеху з ремонту і обслуговуванні машин, механізмів та устаткування на підставі п.6 ст.36 КЗпП України у зв 'язку із відмовою працівника при зміні умов оплати праці.

Позивач вважає своє звільнення незаконним у зв 'язку з тим, що на підприємстві не відбулися фактичні зміни організації виробництва і праці, а лише змінився технологічний процес огляду території.

Крім того, з врахування положень ст.235 КЗпП України просив стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 192,32 грн. за один день.

У відзиві на позовну заяву представники відповідача заявлені позовні вимоги не визнали. На підтвердження своїх заперечень посилалася на те, що з 01.04.2018 року позивач працював сторожем цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування структурного підрозділу «Великотомацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

11.02.2019 року згідно Наказу № 255/од «Про зміну істотних умов праці сторожів» з 01.05.2019 року було змінено істотні умови праці для сторожів, а саме вводиться в дію нова робоча інструкція сторожа.

На виконання ст. 32 КЗпП України 17.02.2019 року позивача було попереджено, що з 01.05.2019 року будіть зміни умов праці та попереджено, що він має право погодитися працювати і далі із зміненими умовами праці або відмовитися від роботи в нових умовах.

17.02.2019 року відповідачем було складено акт про те, що позивачу було прочитано інструкцію, що вступає в дію з 01.05.2019 року.

17.02.2019 року позивач написав зауваження, що не погоджується з п. 2.3 та 2.9 «Робочої інструкції сторожа».13.03.2019 року та 18.04.2019 року позивачу було запропоновано отримати одну з інших вакансій, що розміщені на офіційному сайті Укрзалізниці станом на 18.03.2019 року, але відповідач відмовився, про що було складено акти від 18.04.2019 року.

02.04.2019 року позивачем було подано заяву до комісії по трудовим спорам РФ «Придніпровська залізниця» СП «Великотокмацька дистанція колії», в якій він просить визнати недійсним попередження від 17.02.2019 року, в якому позивача попереджують про істотну зміну умов праці. За заявою позивача двічі 09.04.2019 року збиралося засідання комісії по трудовим спорам та було відкладено на 17.04.2019 року, через порушення позивачем ст. 307 ЦК України - проведення аудіо та відео зйомки без дозволу членів комісії.

17.04.2019 року повторно було зібрання комісії по трудовим спорам та в зв`язку з повторним порушенням прав членів комісії заяву позивача було залишено без розгляду.

У зв`язку з тим, що на зміну умов праці, з якими позивача було ознайомлено за два місяці, позивач не погодився, наказом № 5/ОС від 22.04.2019 року позивача було звільнено з 26.04.2019 року на підставі п. 6. ст. 36 КЗпП України по відмові працівника при зміні умов праці. Звільнення позивача було здійснено з дотриманням норм діючого законодавства. В свою чергу, ст. 233 КЗпП України регламентує, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Трудову книжку позивач отримав 26.04.2019 року, про що було здійснено запис в журналі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них. Позовну заяву до суду було подано значно пізніше, як вбачається з заяви 19.06.2019 року, тобто з пропуском місячного строку для звернення до суду. Тому вважають, що позивачем подано позов з пропуском місячного строку позовної давності без поважних причин, що відповідно до ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові. За вказаних обставинах просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у ньому.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, у його задоволенні просили відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

З 26.10.2010 року ОСОБА_1 працював машиністом (кочегаром) котельні 2 розряду цеху з ремонту та утримання будівель в структурному підрозділі «Великотокмацька дистанція колії» ДП «Придніпровська залізниця», 01.04.2011 року переведений сторожем цеху з ремонту та утримання будівель, 01.11.2011 року переведений машиністом (кочегаром) котельні 2 розряду цеху з ремонту та утримання будівель, 14.04.2012 року переведений сторожем цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування, 18.04.2012 року переведений учнем монтера колії 2 розряду першої дільниці околоток №5, 18.06.2012 року переведений монтером колії 2 розряду першої дільниці околоток №5, 30.06.2014 року переведений монтером колії 3 розряду другої дільниці околоток №5, 08.07.2015 року переведений сторожем цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування, 01.12.2015 року переведений машиністом (кочегаром) котельні 2 розряду цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 01.06.2016 року переведений сторожем цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування, 01.11.2016 року переведений машиністом (кочегаром) котельні 2 розряду цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування, 01.04.2017 року переведений сторожем цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування, 01.11.2017 року переведений машиністом (кочегаром) 2 розряду котельні цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування, 01.04.2018 року переведений сторожем цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування, 27.12.2018 року регіональну філію «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» перейменовано в регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Зазначені обставини підтверджуються даними трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , довідкою структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»№25 від 27.03.2019 року.

Наказом начальника структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» від 11.02.2019 року №253/од затверджено та введено в дію з 01.05.2019 року «Робочий технологічний процес огляду території, що охороняється».

Наказом начальника структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» від 11.02.2019 року №254/од затверджено та введено в дію з 01.05.2019 року нову Робочу інструкцію сторожа.

17.02.2019 року позивачем отримано попередження начальника структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Гончарова В.С., в якому зазначено, що відповідно до наказу від 11.02.2019 року №255/од «Про зміну істотних умов праці сторожів» з 01.05.2019 року будуть змінені існуючі істотні умови праці, а саме, вводиться в дію нова Робоча інструкція сторожа, згідно якої огляд території необхідно виконувати у відповідності до «Робочого технологічного процесу огляду території, що охороняється» затвердженого наказом начальника структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» від 11.02.2019 року №253/од.

Цим же повідомленням, позивачу було запропоновано погодитись чи відмовитись, відповідно до ст.32 КЗпП України, від продовження роботи в нових умовах. Також позивач був попереджений, що у разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір з ним буде припинено 26.04.2019 року, за п.6 ст.36 КЗпП України.

З «Робочим технологічним процесом огляду території, що охороняється» та новою Робочою інструкцією сторожа позивач ознайомився 17.02.2019 року та письмово надав зауваження, що пункти 2.3 та 2.9 Інструкції мають вимоги, що порушують законодавство України та залишає за собою право звернутися до вищих інстанцій за роз`ясненнями.

02.04.2019 року позивач звернувся до комісії по трудовим спорам структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» із заявою про визнання попередження від 17.02.2019 року недійсним у зв`язку з фактичною відсутністю таких змін, не відповідності такого попередження ст.32 КЗпП України, де протоколом засідання комісії №2 від 17.04.2019 року його заяву від 02.04.2019 року залишено без розгляду з підстав порушення заявником вимог ст. 307 ЦК України, проведення аудіо та відео зйомки засідання без згоди членів комісії.

22.04.2019 року наказом №51/ос «Про припинення трудового договору (контракту)» начальника структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» В.С. Гончаровим звільнено позивача з 26.04.2019 року з посади сторожа цеху з ремонту і обслуговуванні машин, механізмів та устаткування на підставі п.6 ст.36 КЗпП України у зв 'язку із відмовою працівника при зміні умов оплати праці. Копію наказу позивач отримав 26.04.2019 року.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.23 Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної в резолюції 217 A (III) Генеральної Ассамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Згідно ст.5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Пунктом 6 ч.1 ст.36 КЗпП України встановлено, що підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.

Частинами 3, 4 ст. 32 КЗпП України встановлено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Відповідно дороз`ясень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» припинення трудового договору за п.6 ст.36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обгрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Вказаний правовий висновок зроблено ВСУ у Постанові від 23.03.2016 року у справі №6-2748цс15.

При розгляді справи, представником відповідача не було доведено факту змін в організації виробництва і праці структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Так, зі змісту Наказів №253/од, №254/од, №255/од від 11.02.2019 року не вбачається змін в організації виробництва і праці. Введення з 01.05.2019 року Робочого технологічного процесу огляду території, що охороняється, не є зміною в організації виробництва і праці в розумінні вимог закону. Робочий технологічний процес огляду території що охороняється передбачає маршрут огляду сторожем території згідно затвердженого плану охорони та час слідування по маршруту, з відмітками на контрольних точках, який не змінює режим роботи, нормування праці, тривалість робочого часу, графік змінності, час відпочинку, систему оплати праці, функціональні обов`язки та інші істотні умови праці. Він розроблений на підставі плану охорони дистанції, затвердженого 11.02.2019 року, який тотожний плану охорони дистанції затвердженого 06.02.2018 року. Обход території кожної години, з відміткою на контрольних точках - кожної дві години, 4 контрольні точки було встановлено ще у 2018 році. При введенні плану охорони та нової Робочої інструкції сторожа, затвердженою 02.07.2018 року сторожи не попереджалися про такі зміни в порядку ст. 32 КЗпП України.

Робочою інструкцією сторожа, затвердженою 11.02.2019 року, передбачено наступне:

П.1.4 Керується в роботі цією інструкцією, «Робочим технологічним процесом огляду території що охороняється» (додаток №1) та «Планом охорони СП «Великотокмацької дистанції колії» та прилеглої території» (додаток №2).

П. 2.1 Після прийняття зміни оглядає територію що охороняється згідно «Робочого технологічного процесу огляду території що охороняється» та «Плану охорони території дистанції колії» для перевірки цілісності об`єкту (територія дистанції колії обнесена парканом), що охороняється (замків та інших запірних пристроїв; наявність пломб; протипожежного інвентарю; телефонів; освітлення; матеріалів верхньої будови колії, транспорту та іншого майна що належить дистанції колії). У разі виявлення випадків крадіжки, несправностей (зламані двері, вікна, замки, відсутність пломб та печаток і таке інше), які не дозволяють прийняти об`єкт під охорону, терміново доповідає про це начальнику дистанції колії, техніку (змінному), начальнику майстерні, майстру з експлуатації та ремонту машин і механізмів, бригадиру (звільненому) підприємства залізничного транспорту і здійснює охорону слідів злочину до прибуття представників поліції.

П. 2.3 Під час чергування візуально оглядає:

матеріали верхньої будови колії, металобрухт та у разі надходження під час зміни матеріалів верхньої будови колії або металобрухту (рейки, металеві елементи стрілочного переводу, металобрухт та інше), після вивантаження, від осіб які проводили доставку та вивантаження з рухомого складу або іншого транспорту;

техніку, яка розташована на території дистанції колії, а у разі отримання додаткових вказівок проводить нагляд та схоронність матеріалів верхньої будови колії, інструменту та іншого майна яке завантажене на автомобільний та залізничний транспорт, У випадку коли на території дистанції колії присутній транспорт інших підприємств, у разі отримання відповідних вказівок, проводить огляд та забезпечує схоронність зазначеного транспорту як на автомобільному ходу так і на залізничному.

П.2.8: Згідно розробленого та затвердженого «Плану охорони СП «Великотокмацька дистанція колії» та прилеглої території», проводить обходи території, що охороняється з відмітками на контрольних точках, час між оглядами використовує на огляд території дистанції колії на свій розсуд.

П. 2.9 Утримує:

приміщення прохідної відповідно до вимог санітарії;

закріплену ділянку у належному стані;

доріжку від прохідної до адміністративної будівлі у належному стані (прибирає від снігу, бруду та інше) на підставі розпорядження зробленого будь-яким керівником, якому безпосередньо або оперативно підпорядковується сторож, з записом у «Журналі передачі змін сторожів Великотокмацької дистанції колії» після проведення інструктажу з охорони праці.

Зі змісту письмового попередження позивача від 17.02.2019 року про зміну істотних умов праці, вбачається, що позивача попереджають про зміну істотних умов праці, а саме введення в дію нової Робочої інструкції сторожа, згідно якої огляд території, що охороняється необіхно виконувати у відповідності до Робочого технологічного процесу огляду території, проте мова про інші зміни в Робочій інструкції як зміни істотних умов праці, у відповідності зі ст. 32 КЗпП України, взагалі не ведеться. Аналізуючи зміст письмового попередження, зміною істотних умов праці відповідач вважав саме введення Робочого технологічного процесу огляду території, що представники відповідача підтвердили в судовому засіданні.

Як встановлено в судовому засіданні та не опорювалося сторонами, позивач не заперечував працювати відповідно до Робочого технологічного процесу огляду території, що охороняється, та Плану охорони СП «Великотокмацької дистанції колії» та прилеглої території, вважав такими, що не відповідають вимогам законодавства, саме п. 2.3. та п. 2.9. Робочої інструкції сторожа, затвердженої 11.02.2019 року та яка вводилася в дію з.01.05.2019 року, щодо інших пунктів нової Робочої інструкції сторожа не мав заперечень.

До 01.05.2019 року для сторожів діяла Робоча інструкція, затверджена начальником Великотокмацької дистанції колії 02.07.2018 року, яку позивач хоч і не підписав, але фактично виконував без порушень, п. 2.3 якої за своїм змістом тотожний п.2.3 Робочої інструкції сторожа, затвердженої 11.02.2019 року, п. 2.1. Робочої інструкції сторожа від 02.07.2018 року відповідає змісту п. 2.1 Робочої інструкції сторожа від 11.02.2019 року з кокретизацією того, що огляд території, що охороняється здійснюється згідно «Робочого технологічного процесу огляду території що охороняється» та «Плану охорони території дистанції колії», п. 2.9 Робочої інструкції сторожа від 02.07.2018 року відповідає змісту п. 2.9 Робочої інструкції сторожа від 11.02.2019 року з конкретизацією того, що утримання доріжки від прохідної до адміністративної будівлі у належному стані (прибирає від снігу, бруду та інше) здійснюється на підставі розпорядження зробленого будь-яким керівником, якому безпосередньо або оперативно підпорядковується сторож, з записом у «Журналі передачі змін сторожів Великотокмацької дистанції колії» після проведення інструктажу з охорони праці. П. 2.3, п. 2.5, п. 2.7 Робочої інструкції сторожа від 18.03.2016 року, чинної для позивача, відображені з більшою конкретизацією в п.2.1, п. 2.3 та п.2.9 Робочої інструкції сторожа від 02.07.2018 року та нової Робочої інструкції сторожа від 11.02.2019 року.

За вказаних обставин, при розгляді справи не встановлено, що у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, що б стало підставою зміни істотних умов праці позивача. Як такових змін істотних умов праці сторожів введенням з 01.05.2019 року нової Робочої інструкції сторожа не відбулося

За змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав обов`язок по працевлаштуванню працівника, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15.

13.03.2019 року о 16-10 год. позивачу було запропоновано отримати вакансії, які роздруковані з офіційного веб-сайту Укрзалізниці станом на 12.03.2019 року, від яких він відмовився, про що було складено акт від 13.03.2019 року.

Згідно акту від 18.04.2019 року позивачу було запропоновано отримати вакансії, які роздруковані з офіційного веб-сайту Укрзалізниці станом на 18.03.2019 року, від яких він відмовився.

При цьому доказів відсутності вакантних посад чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншої вакантної роботи, яку позивач міг би виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо чи відмови позивача від запропонованих вакансій на день звільнення відповідачем суду не надано. Позивач в судовому засіданні вказував на те, що на день звільнення у відповідача були вакансії, які йому не пропонували.

Суд відхиляє доводи позивача про відсутність попередньої згоди первинної профспілкової організації на його звільнення, так як відповідно до ст. 43 КЗпП України звільнення працівника на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України не потребує отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відповідача не було підстав для звільнення позивача за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України як такого, що відмовився від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці, і таке звільнення не можна вважати законним, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, слід визнати незаконним та скасувати наказ начальника структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №51/ос від 22 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади сторожа цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування на підставі п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України та поновити його на посаді сторожа цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 26.04.2019 року.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.235 КзпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому згідно з п.5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до п.4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно довідки СП «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 11.06.2019 року середньоденна заробітна плата позивача складає 192,32 грн.

З урахуванням викладеного розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача складатиме 29040,32 грн. (192,32 грн. середньоденна заробітна плата х 151 робочих днів за період вимушеного прогулу з 26.04.2019 року по 03.12.2019 року). Суму, згідно роз`яснень п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1993 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», визначено без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Суд відхиляє доводи представників відповідача щодо пропуску позивачем передбаченого ч. 1 ст. 233 КЗпП України строку звернення до суду з позовом.

За положеннями ч.1 ст.233 КЗпроП України працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав копію наказу про звільнення та трудову книжку 26.04.2019 року, а представник позивача звернувся із позовною заявою до суду 27.05.2019 року в межах одномісячного строку з дня вручення позивачу наказу про звільнення та трудової книжки. 26.05.2019 року припадає на вихідний день, тому останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто 27.05.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1536,80 грн. (768,40 грн. х 2 вимоги немайнового характеру)

Зважаючи на те, що позивачем оплачено при поданні позову судовий збір в сумі

768,40 грн. за вимогу майнового характеру, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 11520,00 грн. суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правничої допомоги підтверджено: копією договору про надання правової допомоги №13 від 06.05.2019 року, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001262, ордером серії ЗП №72926 від 06.05.019 року, розрахунком суми витрат від 03.12.2019 року, копією акту виконаних робіт від 03.12.2019 року, копіями товарних чеків від 07.05. 2019 року, від 03.12.2019 року, копією рахуку-фактури №24 від 03.12.2019 року. Клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача не надходили. Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом наданих послуг, розміром позовних вимог, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню в повному обсязі.

Також на виконання вимог п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 36, 232, 233, 235 КЗпП України, ст.ст.12, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №51/ос від 22 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади сторожа цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування на підставі п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді сторожа цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування структурного підрозділу «Великотокмацька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 26.04.2019 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.04.2019 року по 03.12.2019 року у розмірі 29040,32 грн., з наступним відрахуванням із зазначеної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( код ЄДРПОУ 40075815) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1536,80 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11520,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Кірічок Віталій Вікторович, рнокпп невідомий, місцезнаходження: Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 27, прим.2.

Відповідач: Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, місце знаходження: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5.

Представники відповідача:

Адвокат Дєєв Максим Валерійович, рнокпп невідомий, адреса: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_4 , рнокпп НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення виготовлений 09.12.2019 року.

Суддя: