Рішення № 86230712, 15.04.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10167/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовом обслуговуючого кооператива «РАЙДУГА-3» до ОСОБА_1 про відшкодування експлуатаційних витрат за житлово-комунальні послуг,-

встановив:

Позивач ОК «РАЙДУГА - 3» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування експлуатаційних витрат за житлово-комунальні послуг.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Згідно статуту обслуговуючого кооперативу «РАЙДУГА-3» (далі ОК «РАЙДУГА - 3»), зареєстрованого Ужгородським міськвиконкомом від 19.03.1987 року, ОК «РАЙДУГА- 3» здійснює утримання будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та його прибудинкової території, а також сприяє членам кооперативу в отриманні житлово-комунальних та інших послуг. ОСОБА_1 (далі - Відповідач) на праві приватної власності належить квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Протягом тривалого часу відповідач користувалася послугами ОК «РАЙДУГА-3» та сплачувала ОК «РАЙДУГА-3» грошові кошти за утримання будинку та прибудинкової території. Починаючи з листопада 2011 року, не сплачує грошові кошти на користь ОК «РАЙДУГА-3» за утримання будинку та прибудинкової території, хоча отриманими фактично користувалася.

Згідно розрахунку до позовної заяви за ОСОБА_1 станом на 01 серпня 2015 року рахується заборгованість за період з листопада 2011 року до липня 2015 року включно на загальну суму 2578 грн. 28 коп. (дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім грн. 28 коп).

Судовий наказ № 308/7141/15-ц від 07 липня 2015 року виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОК «Райдуга - 3» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, було скасовано ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №308/8831/15-ц про скасування судового наказу.

Сума простроченої заборгованості складає - 2578 грн. 28 коп. (дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім грн. 28 коп.) Розмір інфляційних нарахувань на суму простроченої заборгованості складає - 1641грн. 89 коп. (тисяча шістсот сорок одна грн. 89 коп.) Три проценти річних від простроченої суми складає -127 грн. 56 коп.(сто двадцять сім грн. 56 коп.) Загальна сума боргу, що підлягає до стягнення з відповідача складає 4347,73 (чотири тисячі триста сорок сім грн. 73 коп.) (копія розрахунку додається).

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги покласти та всі судові витрати по справі на неї.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи 10.03.2016 року у зв`язку з перебуванням представника на курсах, надійшла заява про відкладення розгляду справи 28.03.2016 року у зв?язку з зайнятістю на роботі, а на судове засідання 14.04.2016 року надійшла повторна заява про відкладення розгляду справи в зв?язку з лікарняним представника відповідача, від відповідача по справі ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи 14.04.2016 року в зв?язку з лікарняним представника. Враховуючи те, що жодного підтвердження суду надано не було, суд визнав причину неявки відповідача та її представника в судове засідання неповажною, а тому вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача. Представник відповідача подав письмове заперечення проти позову, згідно якого в задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі, зазначивши, що вимоги Обслуговуючого кооперативу «Райдуга-3» до ОСОБА_1 є повністю необґрунтованими, надуманими, незаконними та безпідставними, оскільки ОК «Райдуга-З» створений та функціонує незаконно, ОК «Райдуга-З» не надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Райдуга-3» не укладений відповідний типовий договір про надання житлово-комунальних послуг, а в період з листопада 2011р. по серпень 2015р. включно ОСОБА_1 сплатила згідно квитанцій ОК «Райдуга-З» на їх рахунок 2175 грн. 52 коп.. Крім того, просить застосувати строки позовної давності, які вийшли за межі трьохрічного строку.

Дослідивши матеріали цивільної справи, дослідивши матеріали справи № 308/7141/15-ц про видачу судового наказу, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як встановлено статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вина посилається як на підставу своїм вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.ст.57-58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про об`єднання громадян" громадською організацією є об`єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію" (далі - Закон) кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Абзацом другим статті 6 Закону встановлено, що, відповідно до завдань та характеру діяльності, кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

В Класифікації організаційно-правових форм господарювання, яку прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 N 97, враховано організаційно-правові форми кооперативів, які передбачено Законом України "Про кооперацію", а саме: виробничі кооперативи, обслуговуючі кооперативи, споживчі кооперативи.

Таким чином, чинним законодавством чітко встановлено три організаційно-правові форми кооперативів: виробничі кооперативи, обслуговуючі кооперативи, споживчі кооперативи. Житлово-будівельний кооператив є фактично не визначенням організаційно-правової форми кооперативу, а вказує лише на напрям його діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону виробничий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов`язкової трудової участі з метою одержання прибутку; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу; споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

На підставі вимог ЗУ “Про кооперацію”, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу створено 19.03.87р. ЖБК “Райдуга” для задоволення потреб членів кооперативу в житлі, шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 і подальшої експлуатації та управління цим будинком. Та 20.11.11р. створено Обслуговуючий кооператив “Райдуга-3”, який являється правонаступником ЖБК “Райдуга”

ОСОБА_1 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ця обставина сторонами по справі не заперечувалась.

За правилами ст. 322 ЦК України – власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Та на підставі ч. 2 ст. 382 ЦК України – власникам квартири в багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). На підставі ч. 3 ст. 32 цього Закону – розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил

Споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Відповідно до ст. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45 власник зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму простроченої заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У матеріалах справи відсутній договір між сторонами з надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території.

Однак належними, достатніми та допустимими доказами по справі підтверджено, що обслуговуючий кооператив “Райдуга-3” надає власникам квартир житлового будинку послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, у тому числі й відповідачці, які вона споживає, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, та матеріалами цивільної справи в наказному порядку № 308/7141/15-ц від 07 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОК «Райдуга - 3» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. Споживач зобов`язаний оплатити спожиті житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати фактично отриманих комунальних послуг.

Виходячи з вимог ст. 11 ЦК України між сторонами виникли правовідносини, що випливають з їх дій, які породжують цивільні права та обов`язки. Таким чином ОК “Райдуга-3” на підставі ст. 16 ЦК України має право на звернення до суду за захистом свого майнового права та інтересу пов`язаного з відшкодуванням боргу, який виник за надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території.

Згідно абзацу 5 ч. 1 ст. 2 ЗУ “Про кооперацію”, обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам із метою провадження їх господарської діяльності.

ОК “Райдуга-3” як юридична особа зобов`язана забезпечувати експлуатацію житлового будинку у відповідності до вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (Затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76). Та згідно пункту 1.1. цих Правил, вони визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій шляхом - забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням. А пунктом 1.5. цих же Правил передбачено, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N 150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд", зареєстрованим у Мін`юсті України 21.08.2004 за N 1046/9645 (зі змінами). Та термін житлово-будівельний кооператив, що використовується в Правилах, це - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі об`єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і наступної його (їх) експлуатації.

Згідно п. 15 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу /затвердженого постановою РМ УРСР від 30 квітня 1985 р. N 186/ житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію й ремонт належного йому жилого будинку (будинків) та утримання придомової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності. А плата за користування тепловою й електричною енергією, газом, водопроводом і каналізацією в будинку кооперативу провадиться за тарифами, встановленими для державного житлового фонду. Даній нормі відповідають й п. 2.1,2.2, 1.3 Статуту ОК “Райдуга-3”.

Та пунктом 12.2. розділу ХІІ Статуту ОК “Райдуга-3” передбачено, що в разі відмови власника приміщення (квартири) укладати договір на обов`язкові платежі, на відновлення, утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна, Кооператив має право звертатися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Також, пунктом 10 частини 3 ст. 20 цього закону передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення експлуатаційних витрат за житлово-комунальні послуг підлягають до задоволення.

Позивач звертаючись у суд з позовом про стягнення нарахованих платежів за утримання будинку та прибудинкової території вказує про період з листопада 2011 року по липень 2015 року в розмірі 2578,28 гривень.

Разом з тим, відповідач просив застосувати строк позовної давності. Такі заперечення відповідача є слушними, оскільки вимоги ч. 2 ст. 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності застосовуються в разі пред`явлення позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

З заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОК «Райдуга - 3» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду 17 червня 2015 року.

За таких обставин, оскільки відповідач наполягає на позовній давності, заборгованість по нарахованим платежам відповідача слід рахувати з 17 червня 2012 року по 01.06.2015 року, що буде становити три роки.

Як зазначено в підпунктах п. 3 Статуту ОК “Райдуга-3” в обов`язки кооперативу входить здійснення усіх заходів задля досягнення поставленої у Статуті мети. Приймало на роботу та звільняло з роботи робітників і службовців обслуговуючих кооператив. Також підпунктом 7.1.3. пункту 7.1. розділу УІІ Статуту ОК “Райдуга-3” передбачено, що Загальні збори членів Кооперативу визначають розмір оплати праці Голови Кооперативу (Правління), бухгалтера, а також кошторис на утримання апарату органів управління. Певними повноваженнями наділено Правління Кооперативу й Голова Правління Кооперативу, що стосується визначення розміру, способу, термінів сплати внесків; визначення розміру оплати найманих працівників (підпункти 8.5.1., 8.5.2.); вимагає своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених законом, статутом та рішенням загальних зборів платежів, зборів і внесків від власників приміщень, членів Кооперативу (8.6.9.).

Посилання відповідача на те, що сума нарахованих платежів становить заробітна плата, що виплачувалась голові правління Кооперативу, бухгалтеру, юристу, й така не може бути включена позивачем у витрати, суд вважає таким, що не відповідає як статуту, так й іншим нормативним актам. Оскільки, управління, утримання, експлуатація та ремонт житлового будинку потребують мати в наявності відповідні посади, які б виконували ці обов`язки, і обслуговували кооператив за власні кошти, позаяк кооператив діє на засадах самооплатності.

Позивачем додано до матеріалів справи розрахунки заборгованості нарахованих платежів за утримання будинку та прибудинкової території за 2012, 2013, 2014 років (Т.1, а.с. 186-189). З урахуванням сплачених відповідачем коштів за вказаний період.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не додано розрахунки заборгованості нарахованих платежів за утримання будинку та прибудинкової території за І півріччя 2015 року. Тобто в цій частині позовних вимог, а саме про відшкодування експлуатаційних витрат за житлово-комунальні послуг за період з січня 2015 року по липень 2015 року, слід відмовити за недоведеністю.

Таким чином, за період з 17.06.2012 по 31.12.2014 року заборгованість становить 2149,54 гривень;

за період з 17.06 по 31.12.2012 року заборгованість становить 257,35 гривень + 500 грн. витрати на ремонт даху;

за 2013 рік заборгованість становить 657,52 гривень;

за 2014 рік заборгованість становить 734,67 гривень;

Зазначені платежі у відповідній сумі нараховані за утримання будинку та прибудинкової території, які сплачуються за рахунок коштів власників приміщень (квартир) кооперативу на засадах самооплатності, а не за комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо). За цих обставин, допустивши заборгованість по нарахованим платежам власник приміщення (квартири) кооперативу несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та З відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з цього, індекс інфляції з суми 757,35 грн. становить 2,28 грн. за 2012 рік.

з суми 1414,87 грн. (657,52 грн. + 757,35 грн.) становить 7,02 грн. за 2013 рік.

з суми 2149,54 грн. (734,67 грн. + 1414,87 грн.) становить 534,58 грн. за 2014 рік.

А всього за період з 17.06.2012 по 31.12.2014 року індекс інфляції із заборгованої суми становить 543,88 гривень.

Визначаючи 3% річних, слід зазначити, що коли 757,35 грн. х на 3% то отримаємо 12,33 грн. за період з 17.06 по 31.12.2012 року.

Та з суми 1414,87 грн. (657,52 грн. + 757,35 грн.) х на 3% то отримаємо 42,45 грн. за 2013 рік.

А коли 2149,54 грн. (734,67 грн. + 1414,87 грн.) х на 3% то отримаємо 64,49 грн. за 2014 рік.

Таким чином, річні проценти за період з 17.06.2012 по 31.12.2014 року із заборгованої суми становлять 119,24 гривень.

Відповідач з зустрічним позовом до ОК «Райдуга-3» з вимогами про незаконність створення та функціонування ОК «Райдуга-3» не звертався, а тому такі посилання відповідача не може бути взятим до уваги в даному спорі, оскільки такі вимоги знаходяться за межами позовних вимог заявлених позивачем.

Стосовно стягнення судових витрат за надання правової допомоги суд приходить до наступного висновку.

Між позивачем та ОСОБА_4 укладено 17 серпня 2015 року Договір №4 про надання правової допомоги. Та п. 3 цього Договору між сторонами погоджена сума вартості надання правової допомоги.

Розмір гонорару за надання правової допомоги визначено між позивачем та фахівцем у галузі права (ст. 56 ЦПК України) виходячи з вимог п. 1 постанови КМУ від 27.04.2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних із розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” та п. 12 постанови ПВС України від 12.06.2009 № 2 “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” на користь сторони може бути стягнений граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, що не перевищує суму, виходячи з 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Згідно актів приймання-передачі наданих послуг (за Договором №4 про надання правової допомоги) вартість послуг виконавця складає 1550 гривень. Згідно копії квитанцій такі сплачено позивачем за надані послуги по Договору.

Судом встановлено, що адвокат Буришин В.В. здійснював представництво інтересів позивача, брав участь у написанні позовної заяви, в судових засіданнях, суд приходить до висновку що розмір компенсації витрат на правову допомогу, пов?язаних з розглядом даної цивільної справи підлягають до задоволення в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Ст. 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

Змагальність сторін та диспозитивність визначені ЦПК України, як основні принципи цивільного судочинства.

Так, ч. ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (таке ж положення закріплено у ч. 1 ст. 60 цього Кодексу).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому, враховуючи норми ст. ст. 27, 31 ЦПК України, позивач самостійно визначає предмет й підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 62, 64, 88, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов обслуговуючого кооператива «РАЙДУГА-3» до ОСОБА_1 про відшкодування експлуатаційних витрат за житлово-комунальні послуг – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь обслуговуючого кооперативу «РАЙДУГА-3» заборгованість на утримання будинку в сумі 2149,54 гривень, втрати від інфляційних процесів 543,88 гривень та 3 % річних у розмірі 119,24 гривень, а всього 2812,66 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь обслуговуючого кооперативу «РАЙДУГА-3» судові витрати - судовий збір за подання позовної заяви на суму 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три грн. 60 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь обслуговуючого кооперативу «РАЙДУГА-3» судові витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 1550 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.